Чому нам потрібні рослини
Наша еволюційна близькість
Китайська мудрість
Рабіндранат Тагор
Людина – невід’ємна частина Природи, і її життя нерозривно пов’язане як зі світом тварин, так і з рослинним світом. Будова людського організму така, що всі його клітини, тканини і органи знаходяться під безперервним впливом цілого комплексу різних за структурою біологічно активних речовин природного походження.
У ході свого еволюційного розвитку організм людини увійшов у гармонійний метаболічний взаємозв’язок з біологічно активними речовинами рослин (поліфеноли, терпеноїди, органічні кислоти, білки, вуглеводи, жири, вітаміни, макро- і мікроелементи), без яких неможливий нормальний перебіг життєвих процесів і розвиток організму в цілому. В результаті такого постійного контакту і взаємодії природні сполуки стали для людського організму життєво необхідними факторами всіх метаболічних процесів.
І як для людини практично немає нейтральних речовин – компонентів рослин, – так в природі немає і хвороби, проти якої в рослинному світі не утворювалися б десятки фармакологічно активних сполук.
У природі все єдине і взаємопов’язане: проти кожної хвороботворної для людини бактерії, гриба, вірусу, найпростішого організму в ній існують свої ефективні діючі речовини – необхідно їх тільки виявити, виділити і навчитися ними користуватися.
Дуже багато з цих сполук є активними компонентами рослин. Кожна рослина – своєрідна фабрика, де безперервно відбуваються процеси біосинтезу, розщеплення, окислення-відновлення різноманітних біологічно активних речовин. На сьогодні відомо понад 80 000 таких діючих речовин, що мають найрізноманітнішу структуру. Їх вивченням і займається наука фармакогнозія, зокрема, її невід’ємна частина – фітохімія.
На сьогоднішній день спостерігається стійка тенденція зростання інтересу до лікарських рослин і їх діючих речовин. Зокрема, значно зросла увага наукового світу до хімічного складу і фармакологічної активності звичайних для харчового раціону людини фруктів і овочів – різних видів капусти, моркви, буряка, гарбуза, яблук, смородини, суниці та ін. Саме ці природні продукти є м’якими природними коректорами метаболізму, детоксикантами, першими надійними помічниками при зустрічі людини з токсичними екологічними факторами. Крім того, доступність, простота і зручність застосування, відсутність явно виражених побічних ефектів дають реальну можливість широко використовувати лікувальні властивості звичних харчових продуктів у повсякденному житті. Зокрема, овочеві та ягідні соки, компоти, киселі, поряд з традиційними лікарськими формами (відвари, настої, екстракти, таблетки, капсули та ін.), є перспективними для застосування в педіатрії, що особливо важливо у зв’язку із загальносвітовою тенденцією до значного зниження імунного статусу дітей і підлітків за останні роки.
Рослинна і тваринна клітини
На сьогодні царство рослин і царство тварин об’єднуються (разом з царством грибів) в надцарство еукаріотів, а для клітин цього надцарства типова наявність мембранної оболонки, морфологічно відокремленого ядра і цитоплазми (матриксу), що містить різні органоїди і включення.
Клітини рослин і тварин мають такі загальні ознаки:
– схожість процесів обміну речовин і енергії;
– єдність принципу спадкового коду;
– універсальна мембранна будова;
– єдність хімічного складу;
– схожість процесу поділу клітин.
Які ж відмінності між нами і рослинами?
Близькі та далекі перспективи
Лікарські властивості рослин, емпірично встановлені ще в давнину, знаходять наукове обґрунтування в сучасній фармакогнозії, фітотерапії та медицині. Так, в даний час в Україні використовується близько 150 видів лікарських рослин, які включені в 11 видання Державної фармакопеї СРСР (1990) і Додаток 2 до Державної фармакопеї України (2004).
Сьогодні зусилля багатьох фармакогностів і фітохіміків світу спрямовані на вивчення рослин з метою створення нових, більш ефективних лікарських препаратів. Кожна фітохімічна школа освоює свій напрямок, шукає свої шляхи в неосяжному Всесвіті величної науки фармакогнозії. Щоденна праця фітохіміків, фармакогностів, фармакологів, озброєних найсучаснішими аналітичними методиками досліджень, з кожним днем все повніше допомагає розкрити потенціал, закладений в десятках рослин, які офіційна медицина ще не відносить до офінальних.
Завдяки постійним цілеспрямованим науковим пошукам відкриваються все нові і нові біологічно активні речовини рослин і навіть нові класи природних сполук (про це Ви детальніше можете прочитати на сторінці “Нова концепція фармакогнозії”), досліджується їх структура, фармакологічна дія, розробляються лікарські препарати. На сьогоднішній день в арсеналі лікарських засобів близько 40% складають препарати, отримані з рослин. У сучасній медицині часто використовуються також індивідуальні біологічно активні речовини рослин і їх комплекси: алкалоїди, ефірні олії, органічні кислоти, вітаміни, дубильні речовини, похідні антрацену, кумарини, хромони, ксантони, смоли, слизи та ін.
За сучасними уявленнями, фітопрепарат – це біогенетично сформований комплекс, що включає в себе сукупність діючих і супутніх речовин – первинних і вторинних метаболітів, макро- і мікроелементів.
Такий комплекс, що спочатку формується в живій рослинній клітині, має більшу спорідненість з клітинами людського організму, ніж ізольована, хімічно чиста діюча речовина, легше асимілюється і дає менше побічних ефектів.
Розглядаючи фітохімічні дослідження в перспективному історичному розрізі та враховуючи сучасні наукові дані, можна припустити, що в майбутньому акцент буде зроблено на використанні рослин без попередньої хімічної обробки, а саме – у вигляді подрібненої висушеної сировини, в якій без змін зберігається весь природний комплекс діючих речовин у своєму первозданному вигляді, а також у вигляді настоїв, відварів і настоянок.
Тому, можливо, основна парадигма фармакогнозії майбутнього полягає в словах Володимира Леві – лікаря, письменника, психолога: