Як запам’ятати формули ліпідів

Замість епіграфу: вірші про фармакогнозію (у стилі відомих поетів)

Степан Руданський (гумор, жарти і народний колорит)
СПІВОМОВКА ПРО ДИВО-ЗІЛЛЯ
Прийшов якось студент до професора старого, 
Що знав трави і корені, як своє обличчя всього.
– Ой, скажіть мені, професор, що то є за знать,
Що з нею ліки з зілля всякі можна вироблять?

Професор на нього глянув, усміхнувся хитро:
– Ех, ти, зелене фармацевте, ні мудре, ні бистре!
Те, що ти фармакогнозію називаєш гонорово,
То є наука про природу – і це є головного!

Це, хлопче, не просто зілля чи там гілля дике,
А корінець, що від болі дає полегкість велику.
Це листочок, що в очах тобі правду покаже,
Де флавоноїд сховався, а де глікозид ляже.

– Оце наука! – студент аж рота роззявив, 
– Краще б мене на борщ та квашу хто спрямив!
Бо ж корінець той копати, листя те сушити,
Ще й на мікроскопі щось там роздивити!

– Ет, дурниця! – махнув рукою старий знавець діла,
– Ти запам’ятай лиш, сину, що природа – сила!
Зело лікує й годує, красить і дурманить,
А фармакогнозія лиш розклад той уставить!

От і все! А ти вже думав, що то чорна магія!
Пильнуй, студенте, щоби корінь не забрав би суті!

Як запам’ятати формули ліпідів і жирних кислот?

З курсу органічної хімії Ви повинні пам’ятати, що жири – це складні ефіри трьохатомного спирту гліцерину та високомолекулярних карбонових кислот, які ще називаються жирними кислотами.
 
     Тому єдине Ваше завдання в даний момент – згадати формули цих самих жирних кислот.

З насиченими кислотами все дуже просто: у їх формулах одна за одною розташовані групи –СН2 (пам’ятаємо тільки, що з одного краю розташована група –СН3, при цьому атому вуглецю саме з цього краю присвоюється номер «омега» – остання буква латинського алфавіту; а з іншого – СООН, відповідно, атому вуглецю в цій групі присвоюється номер «альфа» – перша буква латинського алфавіту).
Єдине, що тут слід знати, – це те, що пальмітинова кислота має 16 вуглецевих атомів; стеаринова – 18; арахінова (= ейкозанова) – 20.

Пальмітинова кислота –   СН3(СН2)14СООН  16:0
Стеаринова кислота –   СН3(СН2)16СООН  18:0
Арахінова кислота –   СН3(СН2)18СООН  20:0
(= ейкозанова кислота)
Послідовність можна запам’ятати за допомогою віршика – нескладушки:


На шістнадцяти пальмах свічки горять,
Вісімнадцять свічок стеарином блищать.
Дозріває арахіс у двадцяти округах,
І олив вісімнадцять на зелених луках.

При цьому фраза «вісімнадцять олив» вказує на кількість вуглецевих атомів в олеїновій кислоті, назва якої походить від джерела її виявлення – масла оливи звичайної Olea europaea = оливкової олії. Але це вже ненасичена кислота, яка має в своїй структурі один подвійний зв’язок (позначається 18:1).

СН3–(СН2)7–СН=СН–(СН2)7–СООН
Олеїнова кислота (18:1, омега-9)

До речі, що стосується ненасичених жирних кислот, які Вам потрібно вивчити, – загальна кількість вуглецевих атомів у них однакове – 18, крім арахідонової кислоти, у якої їх 20. Різниця полягає лише в кількості подвійних зв’язків.
Нагадаю, що нумерацію вуглецевих атомів у жирних кислотах ведуть від групи –СООН, позначаючи її атом вуглецю як «альфа», а вуглецевому атому в групі –СН3 присвоюється номер «омега». Запам’ятати це не складно, оскільки навіть сама буква «омега» нагадує лежачу на спині цифру 3 (проводимо аналогію з групою –СН3).
Нам це важливо знати, оскільки нам належить запам’ятати біогенетичні сімейства жирних кислот: «омега–3», «омега–6» і «омега–9».
Детальніше про біологічну роль омега–3 і омега–6 жирних кислот, а також про те, які кислоти і в якій кількості потрібні людині, Ви можете прочитати тут…
Цифри 3, 6 і 9, вказані після букви «омега», показують нам розташування подвійної зв’язку, найближчої до групи –СН3.
Так, у олеїновій кислоті (див. вище) така зв’язок одна (мононенасичена кислота), і розташована вона між 9 і 10 вуглецевими атомами, тобто, після 9 атома. Таким чином, олеїнова кислота належить до «омега–9» жирних кислот.
У лінолевій кислоті дві подвійні зв’язки. Ця кислота належить до «омега–6» жирних кислот, тому одна подвійна зв’язок знаходиться після 6 вуглецевого атома з –СН3 кінця:


  СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)2–(СН2)6–СООН
Лінолева кислота (18:2, омега-6)


 
У молекулі ліноленової кислоти три подвійні зв’язки. Ліноленова кислота існує в двох основних формах: альфа–ліноленової кислоти та гамма–ліноленової кислоти. З них альфа–ліноленова кислота належить до «омега–3» жирних кислот і має структуру:


  СН3–СН2–(СН=СН–СН2)3–(СН2)6–СООН
альфа–Ліноленова кислота (18:3, омега-3)


 
Гамма–ліноленова кислота належить до «омега–6» жирних кислот і її структура, відповідно, така:


  СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)3–(СН2)3–СООН
гамма–Ліноленова кислота (18:3, омега-6)


Для кращого запам’ятовування кількості подвійних зв’язків в основних поліненасичених жирних кислотах знову застосуємо жартівливе віршування:
Лінол – подвійний фол.
У лінивої Лєни – трійка з гігієни.
Молекула арахідонової кислоти, подібно до арахінової, містить 20 вуглецевих атомів, але також і 4 подвійні зв’язки. Ця кислота належить до «омега–6» жирних кислот, тому її структура така:


  СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)4–(СН2)2–СООН
Арахідонова кислота (20:4, омега-6)


 Тут варто сказати, що арахідонову кислоту інакше називають ейкозатетраеновою. «Ейкози» – це 20 по-грецьки (тому арахінова кислота інакше називається ейкозановою), а «тетраенова» – має 4 подвійні зв’язки.
Поліненасичені «ейкоза-кислоти» – 20:3, 20:4, 20:5 – основне джерело подальшого синтезу ейкозаноїдів (звідси і назва), до яких відносяться простагландини, тромбоксани та лейкотрієни.
Ще одна кислота, яку Вам потрібно знати, – рицинолова – близька за структурою до олеїнової (має одну подвійний зв’язок), але в С12 містить ще й гідроксильну групу. Тобто, це оксикислота. Вона є основною складовою рицинової (касторової) олії.


   ricinolovaya
Рицинолова кислота (18:1, 12 ОН, омега-9)

СН3–(СН2)7–СН=СН–(СН2)7–СООН
Олеїнова кислота (18:1, омега-9) СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)2–(СН2)6–СООН
Лінолева кислота (18:2, омега-6)
СН3–СН2–(СН=СН–СН2)3–(СН2)6–СООН
альфа–Ліноленова кислота (18:3, омега-3)
СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)3–(СН2)3–СООН
гамма–Ліноленова кислота (18:3, омега-6)
СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)4–(СН2)2–СООН
Арахідонова кислота (20:4, омега-6)
Ейкозапентаєнова (ЕПК)  СН3–СН2–(СН=СН–СН2)5–(СН2)2–СООН  (20:5, омега–3)
Докозагексаєнова (ДГК)  СН3–СН2–(СН=СН–СН2)6–СН2–СООН  (22:6, омега–3)

Схожі записи

  • Ультрамікроелементи для людини

    Концентрація ультрамікроелементів, які ще називають наноелементами, в організмі дуже мала (менше 20 мкг). Проте ці елементи, як і мікроелементи, входять до складу ферментних систем як коферменти (активатори і каталізатори біохімічних процесів). До ультрамікроелементів (або наноелементів) належать елементи, концентрація яких: 10–6–10–12%, добова норма споживання не перевищує 20 мкг. УЛЬТРАМІКРОЕЛЕМЕНТИ – берилій, вісмут, вольфрам, галій, золото, кадмій,…

  • Берилій: руйнівник кісток

             Берилій (Be)          Руйнівник кісток               Берилій відноситься до токсичних ультрамікроелементів. Фізіологічна роль берилію в організмі людини вивчена недостатньо, однак відомо, що берилій може брати участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну, підтримці імунного статусу організму.      Добова потреба організму людини точно не встановлена, однак є дані, що…

  • Лисичка справжня (Cantharellus cibarius)

    Основні відомості щодо хімічного складу Лисички багаті вітамінами: вітаміном D (в 100 г – 106,0% від добової норми), піридоксином (відповідно – 45,0%), аскорбіновою кислотою (37,8%), нікотиновою кислотою (28,3%), фолієвою кислотою (24,2%), пантотеновою кислотою (21,5%), рибофлавіном (19,4%), бета-каротином (17,0%), а також деякими мінеральними елементами: хромом (48,0%), кобальтом (41,3%), міддю (35,9%), марганцем (17,7%), калієм (17,6%), нікелем (17,2%),…

  • Шпинат

    ШПИНАТ      Шпинат є важливим дієтичним джерелом вітаміну К (необхідний для фізіологічного гемостазу) та каротиноїду лютеїну (відіграє ключову роль у підтримці зорової функції; детальніше – див. Огірок), проте характеризується високою концентрацією щавлевої кислоти (щодо її потенційної токсичності: детальніше – див. Ревінь).      Листя шпинату вирізняється значним вмістом  вітаміну К (філохінону) (у 100 г –…

  • Капуста білокачанна (Brassica oleracea var. capitata)

    КАПУСТА БІЛОКАЧАННА (= БІЛОГОЛОВА) Білокачанна капуста багата на вітамін K (100 г – 63% від добової норми), аскорбінову кислоту (55%), фолієву кислоту (24%), бор (286%), кремній (177%), кобальт (30%), молібден (14%), калій (12%), марганець (11%), хром (10%), стероли кампестерол і брасікастерол (загальний вміст – 20%), глюкоза (20%), а в малих кількостях містить крохмаль (100 г…

  • Лимон

    ЛИМОН (м’якоть плоду без шкірки і шкірка з цедрою)       І м’якоть, і шкірка плодів лимона багаті на аскорбінову кислоту (у 100 г – 59,6% і 184,3% добової норми, відповідно), шкірка містить також значну кількість піридоксину (відповідно – 9%, у 2,3 раза більше, ніж у м’якоті). Серед макро- і мікроелементів м’якоть виділяється за…