Грейпфрут: небезпека для жінок?
Естрогени та рак молочної залози? Схуднення?
При вивченні стану здоров’я понад 50 тисяч жінок з п’яти етнічних груп, що перебувають у постменопаузі, було встановлено, що у жінок, які вживали чверть плоду грейпфрута на день, на 1/3 частіше розвивався рак молочної залози в порівнянні з не-любителями грейпфрутів.
Ці дані дослідники пов’язали з впливом на обмін естрогенів (його порушення безпосередньо пов’язане з жіночою онкологією) флаванонів нарингину, нарингину та фуранокумарину бергаптена.
Флаванони нарингин, його дисахарид нарингин (7-O-неогесперидозид = 7-O-[альфа-L-рамнозил-(1→2)-бета-D-глюкозид] нарингенина; саме він обумовлює гіркий смак грейпфрута – його показник гіркоти = 1/5 від гіркоти хініна) та фуранокумарин бергаптен інактивують одну з ізоформ цитохрому P450 (CYP3A4) у печінці, тому ті сполуки, метаболізм яких пов’язаний з цим цитохромом, не можуть розпадатися, перетворюватися в інші речовини тощо. Таким чином, їх концентрація в плазмі крові неминуче зростає.
Нарингенін Нарингин
Саме це відбувається з жіночими статевими гормонами естрогенами (цитохром P450, форма CYP3A4, залучений у метаболізм естрогенів у печінці) – вони не можуть метаболізуватися в менш активні похідні та в продукти розпаду, тому накопичуються в плазмі крові.
Крім того, це властиво цілому ряду лікарських препаратів, метаболізм яких у печінці пов’язаний з цитохромом P450, ізоформа CYP3A4 ( список)
: вони не розпадаються, тому й не виводяться з організму, а циркулюють з током крові, в результаті з’являється ефект передозування.
Докладніше…
При блокуванні цитохрому P450 (CYP3A4) лікарські речовини, що надходять в організм, не метаболізуються в печінці, а циркулюють по організму, їх концентрація в крові зростає і досягає небезпечного рівня, коли проявляються відразу всі побічні ефекти. Наприклад, під час дослідження взаємодії одного з гіпотензивних препаратів з грейпфрутовим соком вчені виявили збільшення концентрації препарату в крові до 230%!
– анксиолітики: алпразолам, буспірон, мідазолам, триазолам;
– антиаритмічні: аміодарон, квінідин;
– антибіотики: кларитроміцин, еритроміцин, тролеандоміцин;
– антигістамінні: фексофенадин;
– антикоагулянти: варфарин;
– антиепілептичні: карбамазепін;
– бета-блокатори: карведилол;
– блокатори кальцієвих каналів: дилтіазем, фелодипін, нікардипін, ніфедипін, німодипін, нісолдіпін, верапаміл;
– гормональні препарати, що містять: кортизол, естрадіол, метилпреднізолон, прогестерон, тестостерон;
– імуносупресори: циклоспорин, сиролімус, такролімус;
– гіполіпідемічні: аторвастатин, флювастатин, ловастатин, симвастатин;
– антидепресанти: сертралін, флювоксамін; ксантини; теофілін;
– препарат для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози: фінастерид;
– опіоїдні анальгетики: альфентаніл, фентаніл, суфентаніл;
– противірусні: ампренавір, індинавір, нельфінавир, ритонавір, саквинавир;
– протигельмінтні: альбендазол;
– протигрибкові: ітраконазол;
– протикашльові: декстрометорфан;
– протипухлинні: циклофосфамід, етапозид, кфосамід, тамоксифен, вінбластин, вінкристин;
– репотентери: силденафіл, тадалафіл.
* Тут перераховані діючі речовини, торгові назви препаратів можуть бути найрізноманітнішими. Назва діючої речовини вказана на упаковці та в інструкції до лікарства.
Додатковий вплив на процес схуднення має безпосередньо сам нарингин, оскільки володіє жовчогінним ефектом і покращує тим самим процес розщеплення жирів.
Нарингин міститься в напівпрозорих міждолькових перегородках плоду грейпфрута та в його нижній (білої) частині шкірки.
1 грейпфрут, який Ви можете купити в наших (європейських) магазинах, містить близько 30 мг нарингину.
Зміст нарингину в грейпфрутовому соку при віджиманні вручну становить від 115 до 384 мг/л (дані вчених Великобританії), в промислових соках – до 887 мг/мл (дані вчених з США); нарингеніну – близько 2 мг/л; бергаптена – менше 0,5 мг/л (суттєвої ролі в проявленнях ефектів грейпфрутового соку бергаптен не відіграє).
При надходженні в організм глікозид нарингин розщеплюється до нарингеніну та цукрів – рамнозу та глюкози.
При прийомі грейпфрутового соку (з концентрацією нарингину 887 мг/мл) достовірно збільшується концентрація в плазмі (Cmax) естрогену 17 альфа-етінилестрадіолу – на 137% в середньому (від 64% до 214%). Це показує, що грейпфрутовий сік достовірно підвищує біодоступність 17 альфа-етінилестрадіолу. Можливим поясненням може бути те, що грейпфрутовий сік пригнічує метаболічну деградацію цього естрогену.
Аналогічні дані отримані і для ще одного естрогену – 17 бета-естрадіолу (встановлено інгібування нарингеніном його перетворень в ( естрон )і ( естріол ).
Докладніше про роль естрогенів у жіночому організмі, їх плюсах і мінусах Ви можете прочитати тут…, а формули основних естрогенів і фітоестрогенів Ви знайдете тут…
Однак на естрогеновий обмін у жіночому організмі впливає не стільки грейпфрут, скільки здоров’я печінки. У дослідженнях, про які йшлося на початку, не враховувалися й такі фактори ризику, як можливе високе інсоляція (Лос-Анджелес, Гавайські острови), відсутність або наявність пологів, абортів, гінекологічних захворювань тощо. Слід також зазначити, що висновок американських вчених про вплив грейпфрута на розвиток раку молочної залози стосувався жінок, які перебувають у постменопаузі.
В той же час вчені Оксфордського університету (Великобританія) Spencer E.A., Key T.J., Appleby P.N., van Gils C.H., Olsen A., Tjоnneland A., Clavel-Chapelon F., Boutron-Ruault M.C., Touillaud M., S?nchez M.J., Bingham S., Khaw K.T., Slimani N., Kaaks R., Riboli E. (2009), які досліджували вплив вживання грейпфрута протягом 9,5 років на виникнення раку молочної залози у 114 504 жінок різних вікових груп (59% з них час від часу вживали грейпфрути, 4% – більше 60 г на день, інші жінки не їли грейпфрути), не знайшли доказів зв’язку між споживанням грейпфрута та збільшенням ризику виникнення раку молочної залози у жінок, що перебувають як у пременопаузі, так і в постменопаузі, і в постменопаузі з використанням гормональної замісної терапії.
З усього сказаного вище напрошується наступний висновок: оскільки інгібуючий вплив нарингеніну та нарингину на активність цитохрому P450 (ізоформа CYP3A4) у печінці достовірно встановлено, а обмін естрогенів нерозривно пов’язаний саме з цією ізоформою цитохрому, можна зробити висновок, що встановлене вплив на виникнення раку молочної залози мають грейпфрути з високим вмістом нарингину та нарингеніну (навіть за даними різних вчених вміст цих флаванонів у плодах різних сортів і популяцій грейпфрута суттєво відрізняється: від 115 до 887 мг/мл!), зокрема, плоди, вирощені в умовах високої інсоляції (США, Каліфорнія; Гавайські острови).
Тобто, при покупці грейпфрутів звертайте увагу, де вони вирощені. Краще купуйте плоди, привезені з країн з субтропічним кліматом (не дуже спекотних), наприклад, з Середземномор’я, Чорноморського узбережжя Кавказу. У таких фруктах вміст нарингину та нарингеніну невисокий, і ризик виникнення раку молочної залози при їх вживанні невеликий.
Monroe K.R., Murphy S.P., Kolonel L.N., Pike M.C. Перспективне дослідження споживання грейпфрута та ризику раку молочної залози у жінок у постменопаузі: Мультиетнічне когортне дослідження // Br. J. Cancer. – 2007. – Vol.97, № 3. – С.440-445.
Schubert W., Eriksson U., Edgar B., Cullberg G., Hedner T. Флавоноїди в грейпфрутовому соку інгібують in vitro печінковий метаболізм 17 бета-естрадіолу // Eur. J. Drug Metab. Pharmacokinet. – 1995. – Vol.20, № 3. – С.219-224.
Spencer E.A., Key T.J., Appleby P.N., van Gils C.H., Olsen A., Tjоnneland A., Clavel-Chapelon F., Boutron-Ruault M.C., Touillaud M., S?nchez M.J., Bingham S., Khaw K.T., Slimani N., Kaaks R., Riboli E. Перспективне дослідження асоціації між споживанням грейпфрута та ризиком раку молочної залози в Європейському перспективному дослідженні раку та харчування (EPIC) // Cancer Causes Control. – 2009. – Vol.20, № 6. – С.803-809.
Weber A., Jоger R., Bаrner A., Klinger G., Vollanth R., Matthey K., Balogh A. Чи може грейпфрутовий сік вплинути на біодоступність етінилестрадіолу? // Contraception. – 1996. – Vol.53, № 1. – С.41-47.