Як запам’ятати формули дубильних речовин

   Правило вартове –
13 – число рокове!

 

       Як запам’ятати формули дубильних речовин?

 

   Оскільки дубильні речовини (= таніди = таніни) є складними ефірами фенолкарбонових кислот або продуктами конденсації деяких флавоноїдів, то більшість формул, які стосуються цього розділу, Ви вже знаєте (сподіваюся!) з розділів «Прості феноли та їх глікозиди» і «Флавоноїди».
Так, гідролізовані дубильні речовини побудовані на основі галової та елагової кислот і підрозділяються відповідно на галотаніни та елаготаніни, а конденсовані дубильні речовини є продуктами поліконденсації катехінів, лейкоантоціанідинів та антоціанідинів.

Гідролізовані дубильні речовини
  gallotaniny
Загальна формула галотанінів
R – залишок моно-, ді-, три-, тетра-, пента-, …, полігалової кислоти

Галову кислоту ми вже вивчали з Вами раніше.
Дигалова кислота утворюється простою конденсацією двох молекул галової кислоти по одній з –ОН груп однієї молекули та –СООН – іншої (щоб побудувати молекулу дигалової кислоти, відбираємо у цих двох груп відповідно –Н і –ОН, тобто воду). Утворена в результаті цих перетворень зв’язок –СО–О– називається депсидною, а нова молекула – депсидом.

   gallovaya-kislota

Галова кислота                    Дигалова кислота

Елагову кислоту, по суті, можливо уявити як димер галової кислоти. Намалюйте дві молекули галової кислоти в дзеркальному відображенні одна під одною, з’єднайте їх між собою по центру, просто провівши лінію, і по краях, тобто по групі –СООН однієї молекули галової кислоти та –ОН другої, відібравши від кожної з них Н–ОН (воду). Так Ви отримаєте формулу елагової кислоти.

   ellagovaya

Елагова кислота                       Альнітанін

Один з відомих елаготанінів, чия структура остаточно встановлена, – альнітанін – побудований ще простіше. Знову ж таки малюємо дві молекули галової кислоти одна під одною в дзеркальному відображенні і з’єднуємо їх по центру лінією. Тепер в кожній з –СООН груп водень замінюємо на залишок глюкози і отримуємо формулу альнітаніну.

Конденсовані дубильні речовини

Конденсовані дубильні речовини є продуктами поліконденсації катехінів, лейкоантоціанідинів та антоціанідинів. Нагадую їх формули.

   katehin-1

Катехін (флаван-3-ол)      Лейкоантоціанідин (флаван-3,4-діол)            Антоціанідин

Конденсовані дубильні речовини можуть утворюватися двома шляхами: з розкриттям гетероцикла (за К. Фрейденбергом) і без розкриття гетероцикла за типом окислювальної конденсації (за Д.Є. Хатуеєм).
За К. Фрейденбергом, конденсація супроводжується розкриттям гетероцикла і призводить до утворення лінійних полімерів (або сополімерів) за типом «кільце гетероцикла, положення 2 + кільце А, положення 6» (2 + 6). При цьому Фрейденберг вважав, що ця конденсація – не ферментативний процес, а результат впливу тепла та кислого середовища.

Утворення конденсованих дубильних речовин за К. Фрейденбергом:
    kondensaciya

За Д.Є. Хатуеєм, полімери утворюються в результаті окислювальної ферментативної конденсації, яка проходить за типом «хвіст до хвоста» або «кільце В + кільце В» (6’ + 2’). Така конденсація відбувається при аеробному окисленні катехінів та лейкоантоціанідинів поліфенолоксидазами з подальшою полімеризацією утворюваних о–хінонів.

Утворення конденсованих дубильних речовин за Д.Є. Хатуеєм:

kondensaciya-h

Як бачите, порівняно з тим матеріалом, який ми з Вами розглянули раніше, засвоєння формул дубильних речовин – це дитячі іграшки. Але не розслабляйтеся, йдемо далі.

Схожі записи

  • Як запам’ятати формули алкалоїдів

       Правило чотирнадцять – екзамен не відкладеться.            Як запам’ятати формули алкалоїдів?    Алкалоїди – сполуки, дуже різноманітні за структурою. Загальною рисою їх є наявність атома азоту в молекулі та шлях біосинтезу (утворюються з амінокислот, крім псевдоалкалоїдів). Ще в 1937  р. О.П. Орехов поділив алкалоїди на протоалкалоїди (атом азоту знаходиться не в складі гетероцикла, а…

  • Баклажан звичайний (Solanum melongena L.)

    БАКЛАЖАН ЗВИЧАЙНИЙ(Solanum melongena L.) Родина Пасльонові – Solanaceae I. БОТАНІЧНИЙ ОПИС ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ II. ХІМІЧНИЙ СКЛАД (на 100 г продукту)   Баклажан багатий на бор (у 100 г – 143% від добової норми), кремній (відповідно – 97%), літій (68%), рубідій (26%), глюкозу (20%), містить крохмаль (у 100 г – 0,2-0,9 г), не містить сахарозу….

  • Вишня

    ВИШНЯ Вишня не дуже багата на вітаміни, за винятком бета-каротину (в 100 г – 15% добової норми) і аскорбінової кислоти (відповідно – 11%), але відрізняється високим вмістом ряду мінеральних елементів, серед яких переважають: бор (179%), свинець (142%), кремній (137%), рубідій (77%), ванадій (63%), молібден (14%), хром (14%), кобальт (10%), мідь (10%), нікель (10%), калій (9%)….

  • Фундук (Лісовий Горіх)

    ФУНДУК (= ЛІЩИНА)         Фундук – дуже калорійний продукт. Його насіння (горіхи) характеризуються досить високим вмістом деяких вітамінів, мінеральних елементів, білків, але найголовніше – ненасичених жирних кислот (особливо – олеїнової) та фітостеролів.        Так, фундук багатий біотином (в 100 г – 156,0% добової норми), альфа-токоферолом (відповідно – 116,7%), вітаміном В6 (піридоксином) (32,3%), вітаміном…

  • Теофраст (Тиртамос)

    Теофраст: “Якщо ти невчений і мовчиш, то ведеш себе розумно, якщо ж учений і мовчиш, то дурно” Теофраст (Феофраст або Тиртамос, або Тиртам)(372–287 рр. до н. е.). 85 років        Давньогрецький філософ, природодослідник, теоретик музики, один з найвідоміших ботаніків стародавності, його часто називають основоположником ботаніки.         Народився в місті Ересос, на острові…

  • Редька чорна

    РЕДЬКА ЧОРНА Як і редиска, чорна редька містить відносно мало вітамінів, крім аскорбінової кислоти (в 100 г – 32% від добової норми), але багата мінеральними елементами: кремнієм (відповідно – 132%), рубідієм (130%), ванадієм (118%), бором (40%), кобальтом (39%), калієм (28%), сіркою (24%), кальцієм (23%), молібденом (21%), літієм (16%), хлором (10%); виділяється за вмістом суми фітостеролів…