Ультрамікроелементи для рослини

До ультрамікроелементів (або наноелементів) належать елементи, концентрація яких в організмі людини: 10–6–10–12%, добова норма споживання не перевищує 20 мкг.

Ультрамікроелементи, які через їхню надзвичайно малі кількості у тканинах часто називають наноелементами, є складною межею мінералогії рослин. При концентраціях нижче 10–6% ці елементи часто виконують вузькоспеціалізовані ролі, виступаючи модуляторами ферментативної активності або стабілізаторами на молекулярному рівні. Їхня участь у гомеостазі та потенційна фітотоксичність підкреслюють складність елементної сукупності усіх молекулярних взаємодій рослини.

УЛЬТРАМІКРОЕЛЕМЕНТИ – берилій, вісмут, вольфрам, галій, золото, кадмій, миш’як, ртуть, свинець, срібло, сурма, талій, титан, цезій, цирконій та ін.:

  • берилій гальмує проростання насіння та споживання кальцію і магнію корінням, викликає різноманітні ефекти при поглинанні фосфору та руйнує деякі білки та ензими;
  • вольфрам здатний заміщувати молібден як у тварин, так і у рослинах, а також у складі бактерій, при цьому він інгібує активність молібден–залежних ферментів, наприклад, ксантиноксидази;
  • вісмут бере участь вісмуту в регуляції фотосинтезу, проте остаточно цей факт не доведений. Деякі дані є і щодо антибактеріальної дії вісмуту в рослинах;
  • галій, за деякими вказівками, відіграє роль в утилізації кисню в тканинах рослин;
  • золото при потраплянні до судинної системи коренів рослин легко переноситься в надземну частину і спільно з натрієм, калієм та хлором відповідає за підтримання тургору клітин рослин. Існують відомості, що золото в нанокількостях обов’язково необхідне рослині для підтримання пружності клітинних оболонок рослин;
  • кадмій – для рослинного організму, як і для організму людини, дуже токсичний. Токсичність кадмію для рослин пояснюється його близькістю за хімічними властивостями до цинку і заміщенням його у багатьох біохімічних процесах, що призводить до порушення активності ферментів, які беруть участь у білковому, нуклеїновому та інших обмінах, до гальмування фотосинтезу, порушення транспірації та фіксації вуглекислого газу, тощо;
  • миш’як у вигляді арсенатів відіграє важливу роль в агробіологічних процесах. Відзначено, що невеликі кількості його стимулюють ріст і розвиток рослин;
  • ртуть в рослинних організмах викликає інгібування клітинного дихання, фотосинтезу, утворення хлорофілу, газообміну, зниження ферментативної активності. Ключова реакція, що пояснює порушення метаболічних процесів, – взаємодія ртуті з сульфгідрильними групами амінокислот;
  • свинець в невеликих концентраціях здатні чинити позитивний вплив на вміст у листі ячменю та вівса хлорофілу та на інтенсивність фотосинтезу;
  • срібло захищає рослини від грибкових, вірусних та мікробних захворювань. Бактерицидна, фунгіцидна, віруліцидна дія срібла в рослинах пояснюється тим, що його іони проникають всередину клітини-винуватця захворювання і блокують її ферменти;
  • стибій (сурма) за своєю поведінкою в рослинному організмі, як і організмі людини, сурма подібна до миш’яку: вона взаємодіє з тіоловими групами білків і, можливо, бере участь у деяких ферментативних реакціях як конкурент життєво важливих метаболітів;
  • талій за хімічною поведінкою в рослинному організмі близький до калію і є його конкурентом за зв’язування з сірковмісними групами, при підвищених концентраціях талій призводить до порушення активності ферментних систем, процесів дихання та фотосинтезу;
  • титан має можливість каталізувати фіксацію азоту симбіотичними мікроорганізмами, при фотоокисненні сполук азоту у вищих рослин, а також у деяких процесах фотосинтезу;
  • цезій не входить до числа основних компонентів рослинних тканин. Цезій відносно легко поглинається рослинами, однак його абсорбція в коренях, очевидно, конкурує з абсорбцією калію. Він може частково заміщати позиції калію в сполуках, але не може замінити його в процесах метаболізму. За своїми фізіологічними властивостями цезій подібний до рубідію;
  • цирконій в рослинному організмі проявляє велику спорідненість до фосфатних груп і активних центрів у молекулах АДФ і АТФ та має здатність руйнувати деякі білки та ензими. Є дані, що цирконій стимулює утворення коренів пагонами і, таким чином, стимулює вкорінення пагонів.

Схожі записи

  • Цинк: високий тестостерон, здорова простата

             Цинк (Zn)         Високий тестостерон, здорова простата, нігті без білих плям.     Цинк – макроелемент, який в організмі людини бере участь у синтезі білків, копіюванні генетичного матеріалу, кровотворенні, функціонуванні імунної та ендокринної систем, діє як кофактор кількох сотень цинк–залежних ферментів. Недостатність викликає відставання в рості, карликовість, уповільнення статевого дозрівання, ураження шкіри та…

  • Як запам’ятати формули іридоїдів

    Замість епіграфу: вірші про фармакогнозію (у стилі відомих поетів) Іван Котляревський (Бурлескно-травестійний епос) ЕЛІКСИРНИЙ ЛИСТ ОД ЗІЛЛЯ (СКОРОЧЕНО) Мужик-студент, неначе той Еней, Попхався в Київ, щоб учить рослини. Там КМУ – неначе той Колізей, Де фармакогност знання як ліки чинить. Не звикли ми, щоб в Дубі і в Хурмі Полісахарид сидів, як той козак на…

  • Бор: Активність на довгі роки

             Бор (B)          Диригент мінерального обміну. Здорове, активне старіння.             В організмі людини бор необхідний в мікродозах для підтримання здорового стану кісток, процесів метаболізму кальцію, фосфору та магнію. Бор сприяє запобіганню постменопаузального остеопорозу, зміцнює м’язи, покращує функції мозку, підвищує життєвий тонус. Добова потреба організму людини – більше…

  • Овес

    ОВЕС        Овес – джерело ряду вітамінів (особливо – вітамінів групи В), багатьох мінеральних елементів, білків, незамінних і замінних амінокислот, фітостеролів, вуглеводів (особливо пектинів, крохмалю і клітковини), а також пуринів.        Так, овес багатий на вітамін В1 (тіамін) (у 100 г – 57,6% добової норми), біотин (відповідно – 30,0%), вітамін В3 (пантотеновою кислотою)…

  • Вишня

    ВИШНЯ Вишня не дуже багата на вітаміни, за винятком бета-каротину (в 100 г – 15% добової норми) і аскорбінової кислоти (відповідно – 11%), але відрізняється високим вмістом ряду мінеральних елементів, серед яких переважають: бор (179%), свинець (142%), кремній (137%), рубідій (77%), ванадій (63%), молібден (14%), хром (14%), кобальт (10%), мідь (10%), нікель (10%), калій (9%)….

  • Журавлина

    ЖУРАВЛИНА       Журавлина – джерело аскорбінової кислоти (в 100 г – 15% добової норми), альфа-токоферолу (відповідно – 8%), рибофлавіну (7,5%); макро- та мікроелементів: бору (171%), рубідію (44%), марганцю (19,5%), ванадію (14,9%), кобальту (14,4%), нікелю (11,3%), кремнію (10,6%).      Журавлина відрізняється відносно високим вмістом фітостеролу бета-ситостеролу (11,5%), глюкози (30,8%), клітковини (18,4%), пектину (14%);…