Валяшко Микола Овксентійович
«Наука без практики мертва, а практика без науки – сліпа та небезпечна»
Валяшко Микола Овксентійович
(20 березня 1871 – 25 січня 1955). 84 роки
Микола Валяшко – знакова постать, хто фактично перетворив українську фармацію з ремісничого «травництва» на фундаментальну академічну науку. Перший ректор Харківського фармацевтичного інституту, він став містком між класичною фармакогнозією та фармацевтичною хімією.
Ключові етапи біографії
Походження: Народився 1 квітня 1871 року в Куп’янську в родині провізора. Пройшов шлях від учня в аптеці батька до вченого зі світовим ім’ям.
Освіта: Харківський університет (фармацевтичні курси та природниче відділення). Стажування у провідних лабораторіях Німеччини (лабораторії Нернста та Абдергальдена), що дозволило йому привезти в Україну найсучасніші методи аналізу.
Державотворення: У 1921 році виступив ініціатором створення першого в Україні та одного з перших у Європі спеціалізованих вищих навчальних закладів – Харківського фармацевтичного інституту (нині НФаУ).
Освіта: Харківський університет (фармацевтичні курси та природниче відділення). Стажування у провідних лабораторіях Німеччини (лабораторії Нернста та Абдергальдена), що дозволило йому привезти в Україну найсучасніші методи аналізу.
Державотворення: У 1921 році виступив ініціатором створення першого в Україні та одного з перших у Європі спеціалізованих вищих навчальних закладів – Харківського фармацевтичного інституту (нині НФаУ).
Науковий внесок – Революція у фармакогнозії
Головною науковою заслугою М.О. Валяшка є впровадження фізико-хімічних методів у дослідження лікарської рослинної сировини. В епоху, коли будову молекул визначали переважно шляхом складних хімічних перетворень, Валяшко довів ефективність абсорбційної спектроскопії в ультрафіолетовій області. Микола Валяшко першим у світі застосував метод ультрафіолетової спектроскопії для встановлення структури органічних сполук рослинного походження. Встановив залежність між спектрами поглинання та хімічною будовою похідних бензолу, що дозволило ідентифікувати компоненти ефірних олій та інших рослинних екстрактів з безпрецедентною на той час точністю.
Основні об’єкти досліджень:
– Флавоноїди (рутин та кверцетин): У магістерській роботі 1904 року довів структуру глікозиду рутину, виділеного з Ruta graveolens.
– Серцеві глікозиди: Дослідив хімізм горицвіту весняного (Adonis vernalis).
– Антраглікозиди: Вивчав активні компоненти крушини ламкої (Frangula alnus).
– Ефірні олії: Аналізував склад української ефіроолійної сировини, заклавши стандарти для майбутніх фармакопей.
Основні об’єкти досліджень:
– Флавоноїди (рутин та кверцетин): У магістерській роботі 1904 року довів структуру глікозиду рутину, виділеного з Ruta graveolens.
– Серцеві глікозиди: Дослідив хімізм горицвіту весняного (Adonis vernalis).
– Антраглікозиди: Вивчав активні компоненти крушини ламкої (Frangula alnus).
– Ефірні олії: Аналізував склад української ефіроолійної сировини, заклавши стандарти для майбутніх фармакопей.
Педагогічна та державна діяльність
Микола Валяшко сформував «харківську школу» фармацевтів, в основі якої лежить принцип нерозривності вивчення лікарської сировини та її молекулярної структури.
Під його керівництвом було розроблено стандарти перших Державних фармакопей, а Харків перетворився на головний центр фармацевтичної думки Східної Європи.
Під його керівництвом було розроблено стандарти перших Державних фармакопей, а Харків перетворився на головний центр фармацевтичної думки Східної Європи.