Плюси та мінуси естрогенів

Естрогени. Роль в організмі. Плюси та мінуси

     Естрогени – група жіночих статевих гормонів, синтезованих в жіночому організмі яєчниками та регулюючих специфічні статеві функції.
     Естрогени присутні як в жіночому, так і в чоловічому організмі (у чоловіків чоловічий статевий гормон тестостерон та естрогени працюють у синергії – без їх взаємодопомоги не спостерігається зростання м’язової маси).
     Основних естрогенів два (як у жінок, так і у чоловіків). Найактивніший з них – 17-бета естрадіол, що утворюється в основному в яєчниках з прогестерону. Менші його кількості можуть отримуватися з тестостерону шляхом ферментативних реакцій.
     В чоловічому організмі весь 17-бета естрадіол виробляється ферментами ароматазами в яєчках з тестостерону, що виділяється клітинами Лейдига, шляхом ферментної конверсії в клітинах Сертолі.
   Другий, більш слабкий естроген – естрон. В жіночому організмі він також синтезується яєчниками з виділеного наднирниками андростендіону.
      Естрогени мають множинний вплив на жіночий організм.
    Норма вмісту 17-бета естрадіолу у жінок у фолікулярну фазу повинна становити 24-195 пг/мл, у передовуляторну – 66-411 пг/мл, у лютеїнову – 40-261 пг/мл, у період менопаузи – 10-40 пг/мл. Норма для чоловіків – 11-44 пг/мл.
   Якщо вміст естрогенів знаходиться в межах норми, то їх позитивний вплив проявляється наступним чином.


Плюси естрогенів:

   Основне призначення естрогенів (разом з прогестероном та гонадотропінами) полягає в контролі розвитку та функціонування жіночої репродуктивної системи та забезпеченні всього комплексу заходів, спрямованих на підготовку жіночого організму до вагітності, виношування плоду та пологів, а саме: розвиток вторинних статевих ознак, поява статевого потягу, забезпечення виходу яйцеклітини в статеві шляхи та можливість її запліднення після овуляції, структурні зміни в тканинах статевої системи (проліферація епітелію слизової оболонки піхви), збереження кислого рН середовища, гіпертрофія та ритмічні скорочення матки, розвиток молочних залоз, розподіл підшкірного жиру, характерного для жіночого типу.
    Естрогени беруть участь у регуляції метаболізму кісткової тканини (підтримка міцності та запобігання резорбції кісток), видільної системи (регуляція водно-сольового обміну), а також у функціонуванні серцево-судинної (зниження рівня циркулюючих у крові ліпопротеїдів низької щільності = поганого холестерину і, таким чином, захист від атеросклерозу) та нейроендокринної систем.
   
     Якщо ж вміст естрогенів у плазмі крові вище норми, то можливе проявлення негативної дії естрогенів.
    Мінуси естрогенів:

    Негативний вплив естрогенів виражається в стимуляції канцерогенезу в гормонозалежних органах і тканинах. Будучи ключовими індукторами та провідниками внутрішньоклітинних проліферативних сигналів, естрогени (переважно естрадіол) за певних умов здатні стимулювати ріст доброякісних і злоякісних пухлин в епітелії молочної залози, ендометрії та шийці матки, епітелії та ендотелії слизових (гортань, стравохід, пряма кишка).
    А вирішальна роль у розвитку захворювань молочних залоз в даний час відводиться прогестерон-дефіцитним станам, при яких надлишок естрогенів викликає проліферацію тканин молочної залози та порушення рецепторного апарату.
    Потрапляючи в клітину, естроген активує естрогеновий рецептор, що знаходиться в цитоплазмі в неактивному стані. Взаємодія гормону з рецептором активує останній і сприяє його проникненню в ядро. Потрапивши в ядро, гормон-рецепторний комплекс стимулює експресію т. зв. естроген-залежних генів, серед яких більша частина прямо або опосередковано контролює клітинну проліферацію, а також підвищує чутливість клітин до факторів, що активують гіперпластичні процеси.
    Регулярно повторювані цикли естроген-індукованого клітинного ділення можуть двояко впливати на розвиток пухлинного процесу в гормонозалежних тканинах. По-перше, проліферувати під дією естрогенів можуть вже малигнізовані (піддані дії зовнішнього канцерогену або мають набір термінальних мутацій) клітини, проліферація яких призводить до формування «пухлинного клону». Однак найчастіше має місце інша ситуація. Періодично повторювані цикли клітинного ділення неминуче підвищують частоту появи нових, спонтанних мутацій (особливо з підвищенням віку жінки, а також при наявності інших факторів ризику). За умови накопичення від 3 до 7 подібних генетичних помилок, не ліквідованих імунною та/або репаративними клітинними системами, естроген-залежна проліферація трансформованих клітин також призведе до утворення пухлини. При цьому ініціатор пухлинного процесу, в його традиційному розумінні, у другому випадку відсутній.

Схожі записи

  • Слива

    СЛИВА Як і плоди аличі, плоди сливи не відрізняються високим вмістом вітамінів, крім аскорбінової кислоти (у 100 г – 13,6% від добової норми), але багаті на деякі мінеральні елементи: бором (відповідно – 55,6%), кремнієм (46,7%), рубідієм (34,4%), молібденом (11,4%), кобальтом (10%), калієм (8,5%), містять фітостероли (12,7%), моно- і дисахариди (19,0%), серед яких значно переважає глюкоза…

  • Германій для рослини: антигіпоксант

             Германій (Ge)          Для рослини – антигіпоксант.              В рослинному організмі германій сприяє розкладанню води на водень і кисень, і подальшій утилізації кисню.     Відомо, що через недостатність германію гальмується проростання насіння та розвиток рослин. Для прискорення росту сої, томатів, огірків використовують екстракт з їстівних грибів,…

  • Максютіна Н.П.

    Максютіна Ніна Павлівна (19.02.1925–17.11.2015). 90 років   Текст був написаний безпосередньо Ніною Павлівною і представлений на сторінці без редагування   Видатний український фітохімік і фармакогност, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів (ВТВР) серед жінок, доктор хімічних наук, професор.Учасник Великої Вітчизняної війни.     Народилася 19 лютого 1925 року в селі Нікітівка,…

  • Патенти

    Патенти 1. Маковецька О.Ю., Максютіна Н.П., Громов Л.О., Пішель В.Я. Спосіб отримання екстракту зі звіробою, що має антидепресивну активність. Патент України № 31616 А від 15.12.2000. 2. Маковецька О.Ю., Максютіна Н.П., Дідковський В.Є., Лебеда А.П. Глікозиди діантронів і спосіб їх отримання. Патент України № 24768А від 06.10.98. 3. Маковецька О.Ю., Максютіна Н.П., Дідковський В.Є., Лебеда…

  • Гречка

    ГРЕЧКА        Гречка характеризується дуже збалансованим складом вітамінів, мінеральних елементів,білків, незамінних амінокислот, містить значну кількість фітостеролів, вуглеводів (особливо крохмалю та клітковини), а також пуринів.        Таким чином, гречка багата на альфа-токоферол (32.0% від добової норми на 100 г), пантотенову кислоту (24.7%), біотин (21.0%), вітамін PP (нікотинова кислота) (19.5%), холін (14.4%), вітамін B2 (рибофлавін) (14.1%), вітамін…

  • Мікроелементи для рослини

    До мікроелементів належать елементи, концентрація яких в організмі людини – 10–3–10–5%, добова норма споживання – 20 мкг–20 мг. Мікроелементи виконують незамінні каталітичні та регуляторні функції в біохімічній архітектурі рослин. Попри мінімальну кількість, вони діють як кофактори ферментних систем, керуючи редокс-реакціями, синтезом хлорофілу та розвитком генеративних органів. Баланс мікроелементів є критичним чинником метаболізму, де навіть незначні…