Плюси та мінуси естрогенів
Естрогени – група жіночих статевих гормонів, синтезованих в жіночому організмі яєчниками та регулюючих специфічні статеві функції.
Естрогени присутні як в жіночому, так і в чоловічому організмі (у чоловіків чоловічий статевий гормон тестостерон та естрогени працюють у синергії – без їх взаємодопомоги не спостерігається зростання м’язової маси).
Основних естрогенів два (як у жінок, так і у чоловіків). Найактивніший з них – 17-бета естрадіол, що утворюється в основному в яєчниках з прогестерону. Менші його кількості можуть отримуватися з тестостерону шляхом ферментативних реакцій.
В чоловічому організмі весь 17-бета естрадіол виробляється ферментами ароматазами в яєчках з тестостерону, що виділяється клітинами Лейдига, шляхом ферментної конверсії в клітинах Сертолі.
Другий, більш слабкий естроген – естрон. В жіночому організмі він також синтезується яєчниками з виділеного наднирниками андростендіону.
Естрогени мають множинний вплив на жіночий організм.
Норма вмісту 17-бета естрадіолу у жінок у фолікулярну фазу повинна становити 24-195 пг/мл, у передовуляторну – 66-411 пг/мл, у лютеїнову – 40-261 пг/мл, у період менопаузи – 10-40 пг/мл. Норма для чоловіків – 11-44 пг/мл.
Якщо вміст естрогенів знаходиться в межах норми, то їх позитивний вплив проявляється наступним чином.
Плюси естрогенів:
Естрогени беруть участь у регуляції метаболізму кісткової тканини (підтримка міцності та запобігання резорбції кісток), видільної системи (регуляція водно-сольового обміну), а також у функціонуванні серцево-судинної (зниження рівня циркулюючих у крові ліпопротеїдів низької щільності = поганого холестерину і, таким чином, захист від атеросклерозу) та нейроендокринної систем.
Якщо ж вміст естрогенів у плазмі крові вище норми, то можливе проявлення негативної дії естрогенів.
А вирішальна роль у розвитку захворювань молочних залоз в даний час відводиться прогестерон-дефіцитним станам, при яких надлишок естрогенів викликає проліферацію тканин молочної залози та порушення рецепторного апарату.
Потрапляючи в клітину, естроген активує естрогеновий рецептор, що знаходиться в цитоплазмі в неактивному стані. Взаємодія гормону з рецептором активує останній і сприяє його проникненню в ядро. Потрапивши в ядро, гормон-рецепторний комплекс стимулює експресію т. зв. естроген-залежних генів, серед яких більша частина прямо або опосередковано контролює клітинну проліферацію, а також підвищує чутливість клітин до факторів, що активують гіперпластичні процеси.
Регулярно повторювані цикли естроген-індукованого клітинного ділення можуть двояко впливати на розвиток пухлинного процесу в гормонозалежних тканинах. По-перше, проліферувати під дією естрогенів можуть вже малигнізовані (піддані дії зовнішнього канцерогену або мають набір термінальних мутацій) клітини, проліферація яких призводить до формування «пухлинного клону». Однак найчастіше має місце інша ситуація. Періодично повторювані цикли клітинного ділення неминуче підвищують частоту появи нових, спонтанних мутацій (особливо з підвищенням віку жінки, а також при наявності інших факторів ризику). За умови накопичення від 3 до 7 подібних генетичних помилок, не ліквідованих імунною та/або репаративними клітинними системами, естроген-залежна проліферація трансформованих клітин також призведе до утворення пухлини. При цьому ініціатор пухлинного процесу, в його традиційному розумінні, у другому випадку відсутній.