Що таке фармакогнозія

Що таке фармакогнозія?

     “Творіння Природи досконаліші за витвори мистецтва”, – говорив давньоримський філософ Марк Тулій Цицерон.

З цим важко не погодитись… Адже чим більше ми дізнаємося про процеси, що відбуваються в навколишньому рослинному та тваринному світі, тим ширшою виявляється сфера непізнаного.

Пошуком відповідей на деякі питання, пов’язані з пізнанням живого, займається наука фармакогнозія, що отримала свою назву від грецьких слів “pharmakon” – ліки, отрута і “gnosis” – вивчення, знання, пізнання.

Фармакогнозія – фармацевтична наука, що вивчає лікарські рослини, гриби, одержувану з них сировину, а також лікарську сировину тваринного походження як джерела біологічно активних речовин (БАР) з метою подальшого одержання лікарських препаратів.

Фармакогнозія веде свою історію з найдавніших часів. Вже на зорі розвитку людства рослини служили людям і їжею, і ліками. З наскального живопису ми дізнаємося, що безліч цілющих властивостей рослин відкрили ще первісні пастухи в кам’яному віці (10-15 тис. років тому), спостерігаючи за одомашненими тваринами після випасу їх на різних пасовищах. Переносячи свої спостереження на людину, вони, таким чином, ставали першими фармакогностами та фітотерапевтами, які вивчали дію рослинних БАР.

Центральне місце займали лікарські рослини і в медицині Стародавнього Китаю, Індії, Ассирії, Єгипту, скіфській народній медицині.

Пройшовши крізь сторіччя, лікарські рослини і сьогодні незамінні при лікуванні багатьох захворювань. Досі всі кардіоглікозиди, які використовуються для лікування серцевої недостатності, одержують тільки з рослинної сировини. Це справедливо також і для ряду флавоноїдів, антрахінонів, кумаринів, алкалоїдів, ефірних олій.

Серед усіх препаратів, що застосовуються для лікування захворювань серцево-судинної системи, на препарати рослинного походження припадає 90%, для лікування гінекологічних захворювань – 80%, захворювань дихальних шляхів – 79%, захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту – близько 70%.

Наука фармакогнозія, будучи (в основному) наукою про лікарські рослини, досліджує їх основні БАР, розробляє на їх основі нові фармацевтичні препарати, а також вивчає способи раціональної заготівлі, сушіння, зберігання, вирощування, оптимального використання рослинної сировини.

Як і будь-яка наука, фармакогнозія складається із загальної та спеціальної частин.

Загальна фармакогнозія вивчає заготівлю, сушіння, аналіз, зберігання та інші загальні питання, пов’язані з лікарськими рослинами та лікарською рослинною сировиною.

Спеціальна фармакогнозія вивчає безпосередньо лікарські рослини, що згруповані за вмістом основних біологічно активних речовин, і розглядає їх хімічний склад, методи аналізу, застосування, препарати, заготівлю, сушіння, зберігання.

Саме питання спеціальної фармакогнозії переважно і вирішують фітохіміки.

Сучасна фармакогнозія – наука, що активно розвивається в усьому світі, особливо у зв’язку з постійним удосконаленням методів аналізу біологічно активних речовин: відкриваються нові класи сполук, змінюються уявлення про основні та супутні речовини, все нові і нові рослини пропонуються як лікарська сировина.

На цьому сайті Ви знайдете нову сучасну концепцію розвитку фармакогнозії і нову класифікацію природних сполук, розроблену і представлену доктором фармацевтичних наук, професором Коноваловою Оленою Юріївною –  завідувачкою кафедри фармацевтичної та біологічної хімії, фармакогнозії Київського медичного університету.

Схожі записи

  • Пліній Старший

    Пліній Старший: “Нам відмовлено в довгому житті; залишимо праці, які доведуть, що ми жили!” Пліній Старший Гай (Гай Пліній Секунд) (24-79 рр.). 55 років       Римський письменник, учений і державний діяч. Прийомний батько Плінія Молодшого.       Народився в римському місті Комо. Про його батьків і виховання відомостей не збереглося.       Про характер Плінія Старшого відомо,…

  • Максютіна Н.П.

    Максютіна Ніна Павлівна (19.02.1925–17.11.2015). 90 років   Текст був написаний безпосередньо Ніною Павлівною і представлений на сторінці без редагування   Видатний український фітохімік і фармакогност, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів (ВТВР) серед жінок, доктор хімічних наук, професор.Учасник Великої Вітчизняної війни.     Народилася 19 лютого 1925 року в селі Нікітівка,…

  • Основні (паренхімні) тканини: Транспорт асимілятів. Аніме-комікс для “Крок-1″(фармацевтична ботаніка)

    Представляємо вам серію з трьох гумористичних ботанічних коміксів для гарної підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки. Тепер зупинимось на основних (паренхімних тканинах), цього разу – запасаючих. І як же без нових гуморесок у стилі Павла Глазового! Запасаюча паренхімна тканина – “Від “виробничого цеху” в листку до надійних сейфів амілопластів” У цьому випуску ми простежимо магічне…

  • Основні (паренхімні) тканини рослин. Аеренхіма (Анімований комікс)

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) Вітаю, майбутні колеги! Ми продовжуємо нашу мандрівку мікросвітом рослин. Сьогодні ми зануримося в глибини водних джунглів, де панує особлива архітектура – аеренхіма. Чи замислювалися ви коли-небудь, як рис або латаття примудряються дихати, перебуваючи глибоко під водою чи в щільному мулі? Секрет криється в їхніх унікальних «вентиляційних шахтах» – спеціалізованій тканині, яка називається…

  • Антиоксиданти. Пошуки правди

    Антиоксиданти. Пошуки правди. Про антиоксиданти дуже багато сказано і написано; поняття це надзвичайно розкручене і звучить чи не з «кожної пральної машини». Нас постійно закликають приймати антиоксиданти для запобігання окиснювальному стресу, який пов’язують із величезною кількістю захворювань, починаючи від артриту, астми, діабету і закінчуючи хворобами Паркінсона та Альцгеймера, раковими захворюваннями. І що ж ми тоді…

  • Єпифаній Славинецький

    «Слово – це ключ до пізнання суті речей, а найменування трави цілющої – це перший крок до подолання немочі людської» Єпифаній Славинецький (бл.1600 – 20 листопада 1675). Близько 75 років Єпифаній Славинецький – монументальна постать української та загальноєвропейської культури XVII століття, видатний вчений-енциклопедист, ієромонах, філолог та натурфілософ. У контексті історії фармакогнозії він постає як фундатор…