Що таке фармакогнозія

Що таке фармакогнозія?

     “Творіння Природи досконаліші за витвори мистецтва”, – говорив давньоримський філософ Марк Тулій Цицерон.

З цим важко не погодитись… Адже чим більше ми дізнаємося про процеси, що відбуваються в навколишньому рослинному та тваринному світі, тим ширшою виявляється сфера непізнаного.

Пошуком відповідей на деякі питання, пов’язані з пізнанням живого, займається наука фармакогнозія, що отримала свою назву від грецьких слів “pharmakon” – ліки, отрута і “gnosis” – вивчення, знання, пізнання.

Фармакогнозія – фармацевтична наука, що вивчає лікарські рослини, гриби, одержувану з них сировину, а також лікарську сировину тваринного походження як джерела біологічно активних речовин (БАР) з метою подальшого одержання лікарських препаратів.

Фармакогнозія веде свою історію з найдавніших часів. Вже на зорі розвитку людства рослини служили людям і їжею, і ліками. З наскального живопису ми дізнаємося, що безліч цілющих властивостей рослин відкрили ще первісні пастухи в кам’яному віці (10-15 тис. років тому), спостерігаючи за одомашненими тваринами після випасу їх на різних пасовищах. Переносячи свої спостереження на людину, вони, таким чином, ставали першими фармакогностами та фітотерапевтами, які вивчали дію рослинних БАР.

Центральне місце займали лікарські рослини і в медицині Стародавнього Китаю, Індії, Ассирії, Єгипту, скіфській народній медицині.

Пройшовши крізь сторіччя, лікарські рослини і сьогодні незамінні при лікуванні багатьох захворювань. Досі всі кардіоглікозиди, які використовуються для лікування серцевої недостатності, одержують тільки з рослинної сировини. Це справедливо також і для ряду флавоноїдів, антрахінонів, кумаринів, алкалоїдів, ефірних олій.

Серед усіх препаратів, що застосовуються для лікування захворювань серцево-судинної системи, на препарати рослинного походження припадає 90%, для лікування гінекологічних захворювань – 80%, захворювань дихальних шляхів – 79%, захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту – близько 70%.

Наука фармакогнозія, будучи (в основному) наукою про лікарські рослини, досліджує їх основні БАР, розробляє на їх основі нові фармацевтичні препарати, а також вивчає способи раціональної заготівлі, сушіння, зберігання, вирощування, оптимального використання рослинної сировини.

Як і будь-яка наука, фармакогнозія складається із загальної та спеціальної частин.

Загальна фармакогнозія вивчає заготівлю, сушіння, аналіз, зберігання та інші загальні питання, пов’язані з лікарськими рослинами та лікарською рослинною сировиною.

Спеціальна фармакогнозія вивчає безпосередньо лікарські рослини, що згруповані за вмістом основних біологічно активних речовин, і розглядає їх хімічний склад, методи аналізу, застосування, препарати, заготівлю, сушіння, зберігання.

Саме питання спеціальної фармакогнозії переважно і вирішують фітохіміки.

Сучасна фармакогнозія – наука, що активно розвивається в усьому світі, особливо у зв’язку з постійним удосконаленням методів аналізу біологічно активних речовин: відкриваються нові класи сполук, змінюються уявлення про основні та супутні речовини, все нові і нові рослини пропонуються як лікарська сировина.

На цьому сайті Ви знайдете нову сучасну концепцію розвитку фармакогнозії і нову класифікацію природних сполук, розроблену і представлену доктором фармацевтичних наук, професором Коноваловою Оленою Юріївною –  завідувачкою кафедри фармацевтичної та біологічної хімії, фармакогнозії Київського медичного університету.

Схожі записи

  • Типи продихів рослин: Анімований комікс

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) Експедиція до мікросвіту: рейд крізь рослинні брами Забудьте про залізничні колії – ми виходимо на відкриту місцевість! Наша наукова експедиція до іспиту КРОК-1 просувається вглиб рослинної тканини. Тримайтеся міцніше за мікроскопи, бо на вас чекає нова наукова пригода у стилі незабутніх гуморесок Павла Глазового! Таємниця продихів: Хлорик у Мікросвіті Сьогодні перед нами…

  • Фісташки

    ФІСТАШКИ        Фісташки є дуже калорійним продуктом. Насіння (горіхи) справжньої фісташки (фісташкове дерево) характеризуються відносно високим вмістом певних вітамінів, мінеральних елементів, білків, а також ненасичених жирних кислот (особливо олеїнової та лінолевої кислот) і фітостеролів.        Таким чином, фісташки багаті на гамма-токоферол (150.7% від добової норми на 100 г), вітамін B6 (піридоксин) (85.0%), вітамін B1…

  • Максютіна Н.П.

    Максютіна Ніна Павлівна (19.02.1925–17.11.2015). 90 років   Текст був написаний безпосередньо Ніною Павлівною і представлений на сторінці без редагування   Видатний український фітохімік і фармакогност, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів (ВТВР) серед жінок, доктор хімічних наук, професор.Учасник Великої Вітчизняної війни.     Народилася 19 лютого 1925 року в селі Нікітівка,…

  • Вчіть формули з усмішкою

    Вчіть формули з усмішкою! Ви побачите, що це просто, цікаво та захоплююче! У цьому розділі ми наводимо рекомендації, як краще засвоїти досить складний і багатий формулами матеріал спеціальної частини фармакогнозії (біологічно активні речовини). Тут зібрані ті напрацювання, які були придумані, використані та апробовані автором більш ніж за 20 років викладання курсу фармакогнозії в Національному медичному…

  • Парацельс (Теофраст фон Гогенгейм)

    Теофраст фон Гогенгейм Парацельс (10 листопада 1493 – 28 вересня 1541). 48 років       Повне ім’я його звучало – Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм Парацельс. Прізвисько Ауреол, що означає «золотий», і ім’я, що увійшло в історію, – Парацельс, тобто рівний Цельсу, він придумав сам.         Народився в швейцарському містечку Айнзидельн 10…

  • Теофраст (Тиртамос)

    Теофраст: “Якщо ти невчений і мовчиш, то ведеш себе розумно, якщо ж учений і мовчиш, то дурно” Теофраст (Феофраст або Тиртамос, або Тиртам)(372–287 рр. до н. е.). 85 років        Давньогрецький філософ, природодослідник, теоретик музики, один з найвідоміших ботаніків стародавності, його часто називають основоположником ботаніки.         Народився в місті Ересос, на острові…