Мікроелементи для людини

Концентрація мікроелементів в організмі невелика (менше 20 мкг). Незважаючи на малу потребу, ці елементи входять до складу ферментних систем як коферменти (активатори і каталізатори біохімічних процесів).
До мікроелементів належать елементи, концентрація яких – 10^–3–10^–5%, добова норма споживання – 20 мкг–20 мг.
До групи МІКРОЕЛЕМЕНТІВ входять: алюміній, барій, бор, бром, ванадій, германій, залізо, йод, кобальт, літій, марганець, мідь, молібден, нікель, олово, селен, стронцій, рубідій, фтор, хром, цинк.

• Алюміній відноситься до токсичних мікроелементів, і його надлишок прямо призводить до старечого недоумства (хвороби Альцгеймера) і/або до хвороби Паркінсона;
• барій має виражений вплив на гладкі м’язи: у малих концентраціях розслабляє їх, викликає скорочення – у великих;
• бор сприяє запобіганню постменопаузального остеопорозу, зміцнює м’язи, покращує функції мозку, підвищує життєвий тонус;
• бром підсилює процеси гальмування в центральній нервовій системі, знижує лібідо і потенцію, пригнічує діяльність щитовидної залози;
• ванадій необхідний при діабеті, анемії, підвищеному артеріальному тиску, при лікуванні туберкульозу, сифілісу, ревматизму, при запланованому зниженні ваги, в спортивній підготовці;
• германій – антиоксидант і антигіпоксант, стимулює імунітет, проявляє протиракову дію, зменшує біль;
• залізо бере участь у процесах кровотворення, обміну киснем, в імунобіологічних і окислювально-відновних реакціях;
• йод необхідний для функціонування щитовидної залози – при його недостатності розвивається ендемічний зоб, гіпотиреоз, атеросклероз. Найбільше від недостатності йоду страждають діти, оскільки рівень розумового розвитку дитини багато в чому залежить від вмісту йоду;
• кобальт стимулює кровотворення, підвищує засвоєння заліза і синтез гемоглобіну, входить до складу вітаміну В₁₂ і інсуліну, бере участь в утворенні гормонів щитовидної залози, сприяє виділенню води нирками, здатний вибірково пригнічувати дихання клітин злоякісних пухлин і, тим самим, їх розмноження;
• літій запобігає розвитку нервово-психічних захворювань;
• марганець бере участь у синтезі та обміні нейромедіаторів у нервовій системі; підвищує інтенсивність утилізації жирів і знижує рівень ліпідів в організмі, що важливо як для запобігання розвитку атеросклерозу, так і для схуднення; підсилює гіпоглікемічний ефект інсуліну; забезпечує розвиток сполучної тканини, хрящів і кісток; бере участь у забезпеченні повноцінної репродуктивної функції;
• мідь бере участь у процесі дихання тканин, синтезі гемоглобіну та інших залізопорфіринів, пігментів шкіри, волосся, очей, впливає на функціонування залоз внутрішньої секреції, має протизапальні та антисептичні властивості. Однією з ранніх ознак недостатності міді в організмі є поява сивини, облисіння та остеопороз;
• молібден діє як кофактор ферментів, відповідальних за детоксикацію організму, сприяє більш ефективній роботі антиоксидантів, зокрема вітаміну С, впливає на активність ферменту ксантиноксидази, що відповідає за пуриновий обмін (ксантиноксидаза сприяє перетворенню пуринів в сечову кислоту, і її надмірна активність опосередковано призводить до подагри);
• нікель заспокійливо діє на нервову систему, підсилює гіпоглікемічну дію інсуліну, бере участь у кровотворенні та диханні;
• олово, можливо, стало причиною падіння Великої Римської Імперії, викликаючи у римських воїнів шлунково-кишкові розлади, зорові та психічні порушення;
• селен – мікроелемент-геропротектор (речовина, що захищає від старіння), в організмі людини він стимулює імунітет, запобігає порушенню серцевої діяльності та онкозахворюванням, необхідний для нормальної функції щитовидної та підшлункової залоз, роботи нервової системи, репродуктивної функції;
• стронцій у малих дозах запобігає розвитку карієсу та остеопорозу, проте при надмірному надходженні порушує кровотворні процеси і призводить до «стронцієвого рахіту»;
• рубідій активує нервову, серцево-судинну системи, стимулює кровотворення, підвищує загальний життєвий тонус організму;
• фтор має виражений протикарієсний ефект, стимулює репаративні процеси при переломах кісток, запобігає розвитку сенільного остеопорозу;
• хром впливає на ліпідний обмін, викликає розщеплення надлишкового жиру в організмі, що призводить до нормалізації маси тіла і перешкоджає ожирінню, також хром регулює рівень цукру в крові, підвищує активність інсуліну, і люди з високим рівнем хрому в організмі менш схильні до виникнення діабету і атеросклерозу;
• цинк бере участь у синтезі білків, копіюванні генетичного матеріалу, кровотворенні, функціонуванні імунної та ендокринної систем, діє як кофактор декількох сотень цинк-залежних ферментів.