Про автора

Konovalova

Коновалова Олена Юріївна

           Автор цього сайту – Коновалова Олена Юріївна.

   Багато хто пам’ятає і знає мене за дівочим прізвищем – Маковецька.

На сьогодні я доктор фармацевтичних наук (2002), професор (2011), завідувачка кафедри фармацевтичної і біологічної хімії, фармакогнозії Київського медичного університету.

    Народилася 19.09.1966 у м. Харкові, з 7-річного віку постійно живу в Києві. Із Золотою медаллю закінчила середню школу № 33 м. Києва (1983), з Червоним дипломом – біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (нині – Національний університет ім. Т.Г. Шевченка) (1988) за спеціальністю «фізіологія та біохімія рослин».

Кандидатську дисертацію я захистила у 25 років (кандидат біологічних наук, тема дисертації: «Біологічні особливості та порівняльна оцінка біологічно активних речовин представників роду Hypericum L. України», 1992);

докторську – у 35 (доктор фармацевтичних наук, тема дисертації: «Біологічно активні речовини роду Hypericum L. як джерело створення лікарських засобів із заданими властивостями», 2002).

Старший науковий співробітник (1999).

Професор (2011).

Лауреат Премії НАН України для молодих вчених (2000).

Дійсний член Європейської Академії Природознавства (Великобританія-Чорногорія, з 2012 р.).

Orcid:  https://orcid.org/0000-0001-6025-5230

Енциклопедія сучасної України: https://esu.com.ua/article-4901

Профіль науковця на порталі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1459926

Natural History Museum. Catalogue search (from Natural History Museum Library and Archives). Robson, Norman: Correspondence with Dr Elena Makovetskaya, Kiev, Ukraine 1992-2002.

Ще студенткою IV курсу я почала працювати у відділі біохімії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1987–1988 рр.), а після закінчення Університету одразу вступила до аспірантури до відділу медичної ботаніки Центрального ботанічного саду АН України (зараз – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України) (1988). У цьому відділі я пропрацювала до вересня 2003 року, будучи і молодшим науковим співробітником, і просто науковим, і старшим науковим, і провідним науковим співробітником.

Але, оскільки мені завжди подобалось ділитися своїми знаннями, новою інформацією з іншими людьми (особливо – з небайдужими, які мають живий розум), захоплювати їх різними науковими новинками, то мій шлях неминуче лежав до викладання.

З 1999 року, працюючи у Ботанічному саду, я паралельно почала викладати фармакогнозію на кафедрі фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (тоді це була одна загальна кафедра фармації з секціями, з 2002 року секція фармакогнозії перетворена на самостійну кафедру фармакогнозії і ботаніки).

З 1.09.2003 р. від дня створення кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Медичного інституту Української асоціації народної медицини (нині – Київський медичний університет) стала її завідувачкою.

Автор більше 370 друкованих наукових та методичних праць, у тому числі – 16 навчальних посібників, 3 монографій та 13 Патентів України на винахід.

Член Спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2004-2012). Кожного року (часто – і декілька разів на рік) – опонент кандидатських (або PhD) і докторських дисертацій.

     Основні напрямки наукових досліджень – вивчення морфобіологічного різноманіття лікарських рослин; пошук видів, перспективних за вмістом біологічно активних речовин (БАР) для створення лікарських засобів із заданими властивостями; дослідження тонкої молекулярної структури БАР; комп’ютерне моделювання та синтез нових сполук на основі відомих БАР; розробка технології отримання та показників якості нових лікарських фітозасобів.

Закінчила музичну школу № 3 ім. В.С. Косенка (1980) і можу відрізнити ноту «до» від ноти «фа», як говорив актор Леонід Биков у фільмі «У бій ідуть лише старі».

У дитинстві та юності писала музику, вірші, пісні, а зараз – навчальні посібники, монографії, методички та наукові статті… У студентські роки співала пісні під гітару зі сцени на Університетських святах та біля вогнища на літній практиці, а зараз читаю лекції студентам… У школі була комсоргом класу, а зараз завідую кафедрою…

Ось вона – діалектика розвитку особистості…

Схожі записи

  • Селера

    СЕЛЕРА (коренеплід) Коренеплід селери характеризується високим вмістом рубідію (в 100 г – 163% від добової норми), кремнієм (відповідно – 97%), бору (60%), ванадію (28%), літію (21%), кобальту (18%), калію (16%), сірки (12%), фосфору (11%), кальцію (10,1%), цинку (10,0%), а також вітаміну К (34,2%); виділяється за вмістом суми фітостеролів (11%), моно- і дисахаридів (11%), клітковини (16%);…

  • Мак

    Мак        Насіння маку, як і всі продукти в цій групі, мають дуже високу калорійність, але вони характеризуються високим вмістом багатьох вітамінів, мінералів, білків, поліненасичених жирних кислот і фітостеролів.        Таким чином, мак багатий на токофероли: гамма-токоферол (94.5% добової норми в 100 г), бета-токоферол (55.3%), альфа-токоферол (21.2%), вітамін B1 (тіамін) (50.2%), вітамін K (філохінон)…

  • Грейпфрут

    ГРЕЙПФРУТ Грейпфрут вирізняється за вмістом аскорбінової кислоти (в 100 г – 37% добової норми), а рожеві сорти – також за вмістом бета-каротину (відповідно – 12%) і лікопіну (26%), відрізняється високим вмістом бору (321%), кремнію (133%), рубідію (63%), містить досить багато ванадію (10%), кобальту (10%).      Грейпфрут багатий на фітостероли (31%), моно- і дисахариди (13%),…

  • Витрата калорій та її харчові еквіваленти

    Витрата калорій під час занять спортом та його харчові еквіваленти Вид спорту Кількість ккал/год* Що “за цю ціну” можна з’їсти Чим корисне вправи Бадмінтон 350 1,3 свинячих відбивних або 2 «хот-дога», або 3,5 банана Чудова вправа для серця та легень, сприяє розвитку гнучкості та витривалості. Має позитивний вплив на зміцнення м’язів спини, плечей. Покращує поставу….

  • Гливи

    ГЛИВИ Гливи багаті на пантотенову кислоту (у 100 г – 25,8% від денної норми), нікотинову кислоту (відповідно – 24,8%), біотин (22,1%), рибофлавіном (17,5%), ергокальциферолом (вітаміном D2) (14,0%), фолієвою кислотою (9,5%), бором (63,6%), хромом (40,9%), міддю (24,0%), кадмієм (18,0%), молібденом (17,4%), калієм (16,8%), фосфором (15,1%), не містять крохмалю і сахарози, практично не містять щавлеву кислоту. У…

  • Вольфрам для рослини: противник молібдену

             Вольфрам (W)          Для рослини – противник молібдену.     Вольфрам здатний заміщувати молібден як у тварин, так і у рослинах, а також у складі бактерій, при цьому він інгібує активність молібден–залежних ферментів, наприклад, ксантиноксидази.     При надмірному надходженні вольфраму у рослинах розвиваються симптоми молібденової недостатності: накопичується велика кількість нітратів, розвивається хлороз…