Ібн-Сіна і те, чого «Немає у світі»

Ібн-Сіна. Казки


Ібн-Сіна і те, чого «Немає в світі»
    Було це чи не було – до Бога нікого на світі не було. У давні часи в одній країні жив могутній султан. Була у нього дочка, красива і добродійна, прекрасна, немов промінь світла. З часом вона підросла, стала нареченою. Почали з’являтися женихи. Царевичі, вельможі та сини багатих людей добивалися її руки, але дівчина і її батько всім відповідали: «Нам не потрібні гроші та багатство – слава Аллаху, золота і добра у нас вистачає. Ми хочемо людину вченого, яка була б мудрішою за всіх».
Неподалік від палацу султана жила одна стара жінка, і був у неї син на ім’я Ібн-Сіна. У всьому світі ніхто не міг зрівнятися з ним мудрістю, адже він читав багато книг і знав все, що в них написано.
Одного разу Ібн-Сіна сказав матері:
– Знаєш, матусю, жених, який потрібен султану, це – я. Відправляйся ти до нього і сватай за мене його дочку.
– Добре, – сказала мати і вирушила до султана.
Поцілувала вона землю перед троном і передала султану слова свого сина. Султан звернувся до дочки і запитує:
– Що ти відповіси синові цієї жінки? Дівчина говорить:
– Нехай її син з’явиться сюди, і ми подивимося, що він знає!
Жінка пішла і привела Ібн-Сіну. Дівчина звернулася до Ібн-Сіни:
– Кажуть, ти перевершуєш своїми знаннями всіх людей? Чи це правда?
– Ні, – відповідає юнак, – це не так. Світ великий, може бути, десь інший чоловік знає більше за мене!
Дівчина запитала:
– Кажуть, ти зібрав у пам’яті знання всіх людей? Чи це правда?
– Ні, – говорить Ібн-Сіна. – Я не можу знати все, що їм відомо. На світі є люди, які знають набагато більше за мене.
Дівчина сказала:
– Кажуть, ти знаєш щось, чого ніхто не знає? Чи це правда?
Ібн-Сіна відповів:
– Так, може бути, це і так.
– Що ж це таке? – запитала дівчина.
– Я знаю те, що я нічого не знаю! – відповів юнак.
У цей час увійшов султан і запитав дочку:
– Ну як, мудрий цей юнак?
– Так, – відповіла дівчина, – я задала йому кілька питань, і він дав правильні відповіді!
– Мені немає діла до твоїх питань і його відповідей, – мовив султан. – Якщо цей юнак і справді мудрець, нехай він піде, розвідає все про дива на ім’я «Немає в світі» і повідомить мені.
– Підкорюся! – відповів Ібн-Сіна.
Повернувся він додому з палацу султана і говорить матері:
– Матусю, приготуй мені кілька ячмінних коржів і глечик води. Я вирушаю на пошуки дива «Немає в світі»!
Вийшов Ібн-Сіна з міста і пройшов фарсанга три по пустелі, бачить, йде назустріч старик. Поздоровилися вони, старик і запитує:
– О юначе, куди шлях тримаєш?
– Я йду шукати «Немає в світі», – відповідає Ібн-Сіна.
– Але ж ти сам визнаєш, що того, кого ти шукаєш, у світі немає, – зауважив старик.
– Його немає для тих, хто не може знайти його. І називають його «Немає в світі» тільки тому, що люди не можуть знайти дорогу до нього. Це «Немає в світі» – див в образі людини. Він знає науки «кімия», «сімия», «хімія» та «лімія», – відповідав Ібн-Сіна.
Старик говорить:
– О юначе, не утруждай себе даремно, краще повернися додому.
А Ібн-Сіна відповідає:
– Мудра людина ніколи не вирушає в путь даремно, але якщо вже він вирушив, то не повертається назад з полдороги і йде, поки не досягне мети.
Сказав це Ібн-Сіна і пішов далі. Йшов він дні і ночі, проходив пустелі і перебрався через гори. Нарешті добрався він до підніжжя Паміру. Оглянувся і помітив вхід до печери, а у вході сидить якесь величезне кудлате чудовисько. Це і був див.
Підійшов Ібн-Сіна, вклонився йому, а див його запитує:
– Хто ти такий?
– Ібн-Сіна.
– Знаю я тебе, – говорить див. – А скажи, для чого ти прийшов сюди?
– Я шукаю «Немає в світі», – відповідає Ібн-Сіна.
– «Немає в світі» – це я, – сказав див. – О, Ібн-Сіна! Ти вирішив, що став мудрецем, і захотів дізнатися у мене те, чого не зміг дізнатися сам. Знай же, що наука – це безкрайне море, і ти з цього моря ще й ковтка не випив.
Потім він взяв Ібн-Сіну за вухо, заткнув його за пояс, немов ніж, і поніс у печеру. А в печері був палац дива, і кімнат там було – не злічити! Увійшов див у палац і закричав:
– Мерджана, йди сюди! Цей чоловік прийшов за мною. Кинь його в яму і стереги. Він, як і ті, що приходили раніше нього, буде нам їжею. Ще багато людей – та краще цього! – підуть нам в їжу…
Мерджана була дочкою «Немає в світі». Вона кинула Ібн-Сіну в пересохлий колодязь і кожен день приходила туди і спускала йому вниз хліб і воду. Одного разу Ібн-Сіна сказав їй:
– О, Мерджана, мені дуже нудно тут, прошу тебе, дай мені саз

, щоб я міг пограти на ньому і заспівати.
А Мерджана дуже любила гру на сазі і пісні. Вона пішла, дістала саз, принесла його Ібн-Сіні, і той кожен день, коли «Немає в світі» йшов у степ, брав саз, грав на ньому і співав пісні. Він співав і грав так добре, що завоював серце Мерджани. Якось Мерджана сказала Ібн-Сіні:
– Мені подобається твоє мистецтво. Ти повинен кожен день грати для мене на сазі і співати пісні.
– А що я отримаю за це? – запитав Ібн-Сіна.
– Я звільню тебе з темниці!
– Ні, – заперечив Ібн-Сіна, – якщо ти мене випустиш, твій батько відразу дізнається про це і помчить за мною швидше вітру, швидше блискавки. Ти краще допоможи мені стати мудрим і помірятися знаннями і силою з твоїм батьком.
– Добре, – відповіла дівчина, – я принесу книгу батька, дам її тобі – читай і вчися всьому, що там написано…
Дала Мерджана Ібн-Сіні книгу батька, став він її читати і запам’ятовувати. Потім взяв у Мерджани калам

і папір і на дні колодязя переписав всю книгу. Якось рано вранці, коли «Немає в світі» пішов у степ, Ібн-Сіна обернувся голубом і вилетів з печери. Подивився «Немає в світі» на небо і раптом бачить там голуба. «А що, якщо це Ібн-Сіна?» – думає він.
Поспішив він у печеру: крок ступне – сім фарсангів зробить. Примчав у печеру і запитує Мерджану:
– Де Ібн-Сіна?
– Він у колодязі для полонених, – як ні в чому не бувало відповіла дівчина.
Підійшли вони до колодязя, подивилися – а колодязь пустий!
«Немає в світі» вигукнув:
– Погана дівчинка, ти полюбила цього юнака і видала йому все, що я знав!
Сказав це див, перетворився в сокола і полетів за голубом. А голуб побачив його, злякався, кинувся до палацу шаха і сховався в складках плаття шахської дочки. Тоді сокіл прийняв вигляд дервіша, взяв такого ж голуба, прийшов до палацу і показав його принцесі:
– Голубка мого голуба залетіла сюди – поверніть мені її!
Лише дівчина хотіла взяти голуба, як він обернувся в жменю проса і розсипався по землі. Тоді дервіш обернувся півнем і почав клювати просо. Тут одне з зерняток проса вискочило з-під ніг дівчини, перетворилося в шакала, і шакал з’їв півня.
Так вдалося Ібн-Сіні знищити «Немає в світі».
Стоїть принцеса, дивиться – око не відвести. Раптом бачить, що шакал обернувся в Ібн-Сіну. Зраділа вона, і всі, хто там був, пішли і повідомили султану. Той прийшов до дочки і вислухав розповідь Ібн-Сіни про його пригоди. Взяв султан руку дочки, поєднав з рукою Ібн-Сіни і запитав його:
– Чого ти ще хочеш?
– Крім книг, мені нічого не потрібно! – відповів Ібн-Сіна.
Тоді султан замість перлів, золота і килимів віддав у придане дочки всі свої книги.
А Ібн-Сіна послав за Мерджаною і, коли її привели, віддав її в дружини своєму брату Махмуду в подяку за її допомогу.
Ось казка про Ібн-Сіну, слава про якого йде по всьому світу.


Додаткова інформація

Пояснення #15
(фарсанг – міра довжини, становить близько 5010 м)
Пояснення #16
(див – демон-пророк)
Пояснення #17
(саз – струнний музичний інструмент)
Пояснення #18
(калам – загострене з обох сторін очеретяне перо)

Схожі записи

  • Чай з плівкою: випити чи вижити…

    Чай з плівкою: випити чи вижити…     Китайська народна мудрість говорить: «Перестоялий чай подібний до отрути».    А в Японії кажуть: «Вчорашній чай гірший за укус змії». Чай (або, інакше кажучи, екстракт листя чаю) за хімічним складом – складна суміш, що складається з катехінів, їх димерів (теафлавінів) і полімерів (теарубігінів); проантоціанідінів; окислених низькомолекулярних конденсованих танінів; похідних…

  • Картопля

    КАРТОПЛЯ Картопля містить досить багато аскорбінової кислоти (у 100 г – 24% від денної норми), піридоксину (відповідно – 15%), вітаміну К (13,3%), нікотинової кислоти та фолієвої кислоти (по 10,5%), калію (23%), проте особливо виділяється картопля за вмістом мікроелементів: рубідію (500%), ванадієм (373%), кремнію (167%), бору (164%), літію (77%), кобальту (50%), хрому (20%); у достатніх кількостях…

  • Селера (зелень)

    СЕЛЕРА (зелень)         Зелень селери характеризується вищим вмістом вітаміну В2 (рибофлавіну), вітаміну В9 (фолієвої кислоти), вітаміну С (аскорбінової кислоти), каротиноїдів, заліза та магнію порівняно з коренеплодами. Також зелень селери значно перевершує коренеплоди за концентрацією галактози.         Зелень селери вирізняється за вмістом бета-каротину (у 100 г — 90,0% добової норми),…

  • Основні (паренхімні) тканини рослин. Водоносна паренхіма (Анімований комікс)

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) На початку нашого гумористичного ботанічного коміксу у циклі підготовки до «Крок-1» з фармацевтичної ботаніки – нова гумореска у стилі Павла Глазового! Сьогодні ми зазирнемо в гості до сукулентів, щоби дізнатися, як працює їхня внутрішня «служба безпеки» та де вони ховають запаси вологи на чорний день. Водоносна паренхіма: “Станція «Алое-Дельта»“: Операція «Водозапас» Чи…

  • Мигдаль

    МИГДАЛЬ           Мигдаль – дуже калорійний продукт. Його насіння (горіхи) характеризуються досить високим вмістом деяких вітамінів, мінеральних елементів, білків, але найголовніше – ненасичених жирних кислот (особливо – лінолевої та олеїнової) і фітостеролів.        Так, мигдальні горіхи багаті альфа-токоферолом (в 100 г – 173,3% добової норми), вітаміном В2 (рибофлавіном) (відповідно –…

  • Капуста цвітна (Brassica oleracea var. botrytis)

    КАПУСТА ЦВІТНА Цвітна капуста багата аскорбіновою кислотою (в 100 г – 100% від добової норми), фолієвою кислотою (відповідно – 41%), пантотеновою кислотою (18%), вітаміном К (13%), бором (714%), кремнієм (73%), молібденом (12%), омега-3 ненасиченими жирними кислотами (18,7%), основу яких складає ліноленова кислота (18:3), клітковиною (12%), пектином (10%), в малих кількостях містить крохмаль (в 100 г…