Ібн-Сіна та мідники
Ібн-Сіна та мідники
– О, государю, мідники міста Кашан не дають мені вночі спокою. Вони так стукають, піднімають такий шум, що заважають мені спокійно читати і писати!
– Ібн-Сіна, – здивувався султан, – місто Кашан знаходиться дуже далеко звідси, на відстані двадцяти фарсангів
Як же це може бути, що шум і стук мідників Кашана заважають тобі читати і займатися?
Ібн-Сіна почав запевняти султана, що це так.
– Добре, – сказав тоді султан, – я віддам наказ, щоб мідники міста Кашан не працювали вночі. Нехай вони стукають і дзвонять тільки вдень!
Сказав це султан і послав наказ у Кашан. Але в наказі було сказано, щоб наступного тижня мідники Кашана працювали якраз не вдень, а вночі.
Мідники вчинили так, як було сказано.
Наступного дня Ібн-Сіна з криками і воланнями прибіг до султана і почав скаржитися:
– Ти ж обіцяв, що накажеш мідникам Кашана не працювати вночі. Але сьогодні вони знову не дали мені займатися і читати. Всієї ночі я не спав!
Почувши це, султан остовпів від здивування. Він, нарешті, переконався, що у Ібн-Сіни і справді незвичайний слух. Потім він послав новий наказ у Кашан і заборонив мідникам працювати вночі.