Мідь для рослини: стійкість до стресу

         Для рослини – стійкість до всіх несприятливих факторів.
        

    Фізіологічна роль міді в рослинному організмі тісно пов’язана з її участю в ферментативних процесах безпосередньо як каталізатора або в складі мідьзалежних ферментів: вона посилює інтенсивність дихання, каталізує окислення аскорбінової кислоти, забезпечує асиміляцію нітратного азоту та фіксацію азоту атмосфери. Мідь потрібна рослинам також для утворення хлорофілу, бере участь в метаболізмі білків і вуглеводів.

    Мідь бере участь в регуляції гормонального балансу рослин: за рахунок регулюючого впливу на вміст інгібіторів росту фенольної природи мідь підвищує стійкість рослин до полегання. Вона також підвищує посухо-, морозо- та жаростійкість.
В рослинному організмі мідь входить до складу безлічі оксидаз, пластоціанінів, церулоплазміну та регулює більшість окислювально-відновних процесів.

     Вміст міді в рослинах коливається від 0,0001 до 0,05% (за масою) і залежить від виду рослини та вмісту міді в ґрунті. В деяких овочах і фруктах міститься 30–230 мг міді.

     При недостатності міді у рослин затримуються ріст і цвітіння, спостерігаються хлороз, втрата тургору, в’янення. У злаків при гострому дефіциті міді біліють кінчики листків і не розвивається колос, у плодових висихає верхівка, рослини можуть стати безплідними. При обприскуванні розчином мідного купоросу стебел троянд, молодих яблунь підвищується стійкість до заморозків.

    При надлишку міді в ґрунті ріст маку каліфорнійського зменшується в 2 рази, а забарвлення його квіток стає синювато-сизим, у шток-рози рожевої з’являються ненормально розсічені листки, а пелюстки квіток стають блакитними або навіть чорними, у смолевки стебла набувають багрового відтінку.

    Рослинами-надконцентраторами міді є:
• беціум Хомбла Becium homblei (De Wild.) Duvign. & Plancke, Lamiaceae (трава, вміст в золі – 1,0%);
• дуб крупноплідний Quercus macrocarpa Michx., Fagaceae (деревина, вміст в 1 кг – 200 г міді);
• дріобаланопс ароматний (= борнеокамфорне дерево) Dryobalanops aromatica Coleb., Dipterocarpaceae (олія, що використовується для отримання камфори, через великий вміст міді має зеленуватий колір).

    Лікарські рослини, що містять мідь:
• алтея лікарська Althaea officinalis L., Malvaceae (корені);
• цикорій дикий Cichorium intybus L., Asteraceae (корені);
• перстач прямостоячий Potentilla erecta (L.) Raeusch., Rosaceae (кореневище з коренями);
• марена красильна Rubia tinctorum L., Rubiaceae (кореневище з коренями);
• гірчак перцевий Polygonum hydropiper L., Polygonaceae (трава);
• сухоцвіт багновий Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• кропива дводомна Urtica dioica L., Urticaceae (листя);
• підбіл звичайний Tussilago farfara L., Asteraceae (листя);
• м’ята перцева Mentha piperita L., Lamiaceae (листя);
• подорожник великий Plantago major L., Plantaginaceae (листя);
• журавлина звичайна Vaccinium vitis–idaea L., Ericaceae (листя, плоди);
• обліпиха крушиновидна Hippophaё rhamnoides L., Elaeagnaceae (плоди, листя);
• ожина сиза Rubus caesius L., Rosaceae (плоди – 0,064–1,526 мг%);
• малина звичайна Rubus idaeus L., Rosaceae (сухі плоди – 1,397 мг%);
• смородина чорна Ribes nigrum L., Grossulariaceae (сухі плоди – 1,191 мг%);
• калина звичайна Viburnum opulus L., Сарrifoliaceae (сухі плоди – 0,839 мг%);
• чорниця звичайна Vaccinium myrtillus L., Ericaceae (сухі плоди – 0,898 мг%);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (плоди – 0,001–0,01 мг%);
• горобина звичайна Sorbus aucuparia L., Rosaceae (плоди – 0,001 мг%);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди – 0,002–0,04 мг%).