Барій для рослини: компонент клітинних мембран

         Барій (Ba)

         Для рослини – компонент клітинних мембран.
        
     Барій зазвичай присутній в рослинах, але, очевидно, не є для них життєво необхідним елементом.
     Є дані, що барій є для рослин компонентом опорного скелета, тобто входить до складу клітинних мембран.

Вміст барію становить 1–198 мг/кг сухої маси, досягаючи найбільших значень у листках злакових і бобових рослин і найменших – у зернових та фруктових.

Максимальний вміст барію в рослинному організмі спостерігається у сформованих зрілих плодах.

Рослини можуть досить легко поглинати барій з кислих ґрунтів. Рослини, що ростуть на ґрунтах з високим вмістом барію, отруйні для тварин.

     При надмірному надходженні барію у рослин може виникнути фосфорне голодування клітини, що, в першу чергу, позначається на формуванні репродуктивних органів. Надлишок барію гальмує розвиток і затримує дозрівання насіння, викликає зниження врожаю та погіршення його якості. Рослини різко сповільнюють ріст, їхні листя набувають (спочатку по краях, а потім по всій поверхні) сіре–зеленого, пурпурного або червоно–фіолетового кольору.
    Можливе токсичне дію барію на рослини може бути суттєво знижено внесенням солей кальцію, магнію та сірки в живильне середовище для розвитку рослин. Антагоністична взаємодія між цими елементами та барієм може проявлятися як у тканинах рослин, так і в ґрунтах.
    Найбільше вміст барію (більше 10 000 мг/кг сухої маси) було виявлено в деяких деревах і чагарниках, а також у плодах бертоллетії високої (= бразильського горіха). Соєві боби та помідори також концентрують барій з ґрунту.
    Лікарські рослини, що містять барій:
• конюшина луговий Trifolium pratense L., Fabaceae (трава, вміст – 14,2–19,8 мг%);
• кукурудза звичайна Zea mays L., Poaceae (надземна частина, вміст – 13,2–18,1 мг%);
• види роду верба Salix L., Salicaceae (листи);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (листи);
• бертоллетія висока (= бразильський горіх) Bertholletia excelsa Humb. & Bonpl., Lecythidaceae (плоди);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (плоди, вміст в золи – 10–100 мг%);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди, вміст в золи – 10–60 мг%).

Схожі записи

  • Цибуля зелена

    ЦИБУЛЯ ЗЕЛЕНА (перо)         Цибуля зелена (перо) значно багатша на мінеральні елементи та вітаміни, ніж цибуля ріпчаста.         Культура вирізняється високим вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г — 153,8% добової норми), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (відповідно — 51,1%), бета-каротину (46,1%), фолієвої кислоти (16,9%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину…

  • Як запам’ятати формули алкалоїдів 2

      Розглянемо детальніше структуру основних алкалоїдів.    Спочатку зупинимося на двох сполуках, які належать до групи протоалкалоїдів. Вони не мають атома азоту в кільцях, однак містять його в складі бічних ланцюгів.   Ефедрин – це бензольне кільце з розгалуженим ланцюгом, який складається з чотирьох атомів основного звена та двох  розгалужень. Азот у вигляді –NH– групи входить…

  • Берилій: руйнівник кісток

             Берилій (Be)          Руйнівник кісток               Берилій відноситься до токсичних ультрамікроелементів. Фізіологічна роль берилію в організмі людини вивчена недостатньо, однак відомо, що берилій може брати участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну, підтримці імунного статусу організму.      Добова потреба організму людини точно не встановлена, однак є дані, що…

  • Теофраст. Причини рослин

    Теофраст. «Причини рослин» (лат. «De causis plantarum»)      Другий ботанічний твір Теофраста – «Причини рослин» (або «Про причини рослин» або, правильніше за змістом, – «Про життєві явища у рослин») – представляє собою обробку того ж фактичного матеріалу, про який йдеться в «Історії рослин», але з іншої точки зору –  за змістом це – теоретична і…

  • Кадмій: вбивця імунітету чи стимулятор росту?

             Кадмій (Cd)          Вбивця імунітету чи стимулятор росту?               Кадмій відноситься до токсичних (імуннотоксичних) ультрамікроелементів, будучи одним з основних забруднювачів навколишнього середовища. Його негативний вплив на організм людини проявляється вже при дуже низьких концентраціях (3–300 мг на добу). А при дозі 1–9 г можливі випадки з…

  • Ендогенні видільні тканини: Аніме-комікс для “Крок-1” (фармацевтична ботаніка)

    Прямуємо далі нашим гумористичним ботанічним циклом підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки. Як же без нового ботанічного коміксу та нової гуморески у стилі Павла Глазового! Ендогенні видільні тканини – “Скарбниця під прикриттям: секретні бункери та трубопроводи рослинного світу” Саме тут зберігаються «державні рослинні таємниці» (ефірні олії та смоли) – у видільних ендогенних тканинах! “НЕ ДЛЯ…