Юрій Дрогобич (Котермак)

Юрій Михайлович Котермак (Юрій Дрогобич, Георгій Дрогобич)

(бл.1450 – 4 лютого 1494). 44 роки

Епоха пізнього Відродження, попередник Парацельса. Галичина / Болонья


Досягнення: Перший український доктор медицини, що випередив епоху і відкрив Європі потужність розуму Руси-України. Професор (а пізніше – ректор) Болонського університету.

Ми не починаємо з «чистого аркуша». Коли Юрій Дрогобич у XV столітті викладав медицину в Болоньї, він уже ніс у собі багатовіковий досвід нашого українського травництва, поєднаний з європейською логікою. Ми – частина великого європейського наукового простору від самого його початку.

Дрогобич жив у допарацельсівську епоху, коли медицина лише починала спиратися на науковий метод. Він був прихильником ятрохімії – предтечі сучасної фармакогнозії. Хоча більше він відомий як астроном, окрім астрономії, він займався ятрохімією – напрямком, який пізніше розвивав Парацельс, використовуючи хімічні сполуки та рослинні екстракти для лікування. У своїх лекціях він поєднував медицину з алхімією та ятрохімією, доводив, що склад лікарських рослин та їхній вплив на організм підпорядковані законам природи, а не містиці. Він заклав розуміння того, що ліки – це не лише магія природи, а й точний хімічний розрахунок. Його праці були відомі по всій Європі.

Праця: Автор першої друкованої книги українського автора «Прогностичне судження поточного 1483 року» “Iudicium pronosticon Anni 1483 currentis”, де медицина розглядалася як точна дисципліна.

Значення для фармакогнозії: Впровадження європейських стандартів підготовки ліків у тогочасну медичну практику.

Народився в Дрогобичі в родині солевара. Його шлях – це приклад неймовірного злету: від скромного юнака до ректора Болонського університету (найпрестижнішого у тогочасній Європі).

Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Вивчав медицину та вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482).

У Болоньї в 1478–1479 і 1480–1482 роках читав лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що йому було призначено подвійну платню – двісті лір замість звичайних ста. 

З 1481 до 1482 року був ректором Болонського університету – найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем de Giorgio da Leopoli – «Джорджо да Леополі» – Юрія зі Львова.

Згодом він став королівським лікарем та вчителем Миколи Коперника у Кракові.

Хоча він працював у Європі, він завжди підписувався «Юрій зі Львова, Русин». Він приніс в Україну дух Відродження та європейську медичну освіту ще до того, як Парацельс здійснив свою революцію.

Афоризм Юрія Дрогобича: «Хоча відстань від нас до зірок нескінченна, людський розум здатний прокласти до них шлях»

3 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Постанову “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році” в якій зазначається, урочисто відзначити на державному рівні у 2020 році “570 років з часу народження Юрія Дрогобича (справжнє ім’я та прізвище – Юрій Котермак) (1450-1494), філософа, астронома, першого українського доктора медицини, діяча східноєвропейського Відродження”.

Схожі записи

  • Досягнення наших студентів

    Досягнення наших студентів   З дня заснування кафедри працює студентський науковий гурток дослідницького характеру. З 2008 до 2013 р.р. ним керувала доцент кафедри Джан Тетяна Віталіївна, пізніше – асистент кафедри, к.фарм.н. Рибак Любов Миколаївна, доцент кафедри, д.фарм.н. Гудзенко Андрій Вікторович, асистент (а пізніше – старший викладач і потім – доцент) кафедри Гуртовенко Ірина Олександрівна. Студенти…

  • Кобальт: кров у порядку!

            Кобальт (Co)        Кров у порядку!             Кобальт в організмі людини стимулює кровотворення, входить до складу В12–залежних ферментів, активує ряд ферментативних процесів.    Кобальт активує накопичення сполук, первинними попередниками яких є ароматичні амінокислоти (фенілаланін, тирозин, триптофан), тобто всіх фенолів, деяких груп алкалоїдів (похідні тропану, індолу).     Добова потреба…

  • Пшениця м’яка

    ПШЕНИЦЯ М’ЯКА      Найбільш вживаними у харчовій промисловості видами роду пшениця є пшениця тверда (Triticum durum Desf.) та пшениця м’яка (Triticum aestivum L.). Обидва види характеризуються значним поліморфізмом і налічують велику кількість сортів.      Основні відмінності у хімічному складі м’якої та твердої пшениці:     – Зерно пшениці м’яких сортів містить значну кількість біологічно доступного крохмалю….

  • Пшениця тверда

    ПШЕНИЦЯ ТВЕРДА       Найбільш вживаними у харчовій промисловості видами роду пшениця є пшениця тверда (Triticum durum Desf.) та пшениця м’яка (Triticum aestivum L.). Обидва види характеризуються значним поліморфізмом і налічують велику кількість сортів.        Основні відмінності у хімічному складі твердої та м’якої пшениці — див. пшениця м’яка.      Пшениця тверда — джерело…

  • Ібн-Сіна і те, чого «Немає у світі»

    Ібн-Сіна. КазкиІбн-Сіна і те, чого «Немає в світі»     Було це чи не було – до Бога нікого на світі не було. У давні часи в одній країні жив могутній султан. Була у нього дочка, красива і добродійна, прекрасна, немов промінь світла. З часом вона підросла, стала нареченою. Почали з’являтися женихи. Царевичі, вельможі та сини…

  • Черемша

    ЧЕРЕМША (цибуля ведмежа)      Черемша виділяється за вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (у 100 г – 210,7% добової норми), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (відповідно – 96,1%), бета-каротину (84,0%), вітаміну К (філохінону) (18,0%), біотину (17,9%), гамма-токоферолу (17,6%), вітаміну В6 (піридоксину) (11,5%), фолієвої кислоти (10,0%).       Серед мінеральних елементів у складі переважають: бор…