Селен для рослин: подвійна стійкість до стресу
Селен (Se)
Для рослини – подвійна стійкість до стресу.
В рослинному організмі селен впливає на стійкість до різного роду стресів: окиснювальному стресу, викликаному УФ–опроміненням, стресів, викликаним гербіцидами, гіпотермією, старінням, солевим стресом тощо.
Протекторна дія селену при окислювальному стресі виражається в зниженні вмісту малонового діальдегіду, вільного проліну, збільшенні стійкості хлорофілів і накопиченні біомаси, а також в збільшенні активності глутатіонпероксидази, дегідроаскорбатредуктази та каталази.
Таким чином, захисна дія селену в рослинах пов’язана з формуванням активних центрів ферментів антиоксидантної системи – супероксиддисмутази, гліцинредуктази, глутатіонпероксидази, каталази, аскорбатпероксидази та дегідроаскорбатредуктази – і збільшенням пулу деяких низькомолекулярних антиоксидантів: каротиноїдів, аскорбінової кислоти, глутатіону.
Таким чином, захисна дія селену в рослинах пов’язана з формуванням активних центрів ферментів антиоксидантної системи – супероксиддисмутази, гліцинредуктази, глутатіонпероксидази, каталази, аскорбатпероксидази та дегідроаскорбатредуктази – і збільшенням пулу деяких низькомолекулярних антиоксидантів: каротиноїдів, аскорбінової кислоти, глутатіону.
Вказані властивості свідчать про участь селену як в першій фазі біохімічної адаптації (окислення чужорідних речовин з утворенням органічних окисів і перекисів), так і в другій її фазі (зв’язування і виведення активних метаболітів).
Вміст селену в рослинах становить 0,0001 мг% (за масою). Деякі рослини здатні концентрувати селен, витягуючи його з ґрунту, зокрема, види роду астра Aster L., Asteraceae.
При недостатності селену у рослин затримуються ріст і цвітіння, рослини втрачають стійкість до змінюваним факторам середовища, особливо до переохолодження і до засолення ґрунту, часто спостерігаються хлороз, втрата тургору, в’янення.
На жаль, за останні 100 років вміст селену в ґрунті суттєво знизився, і ця тенденція продовжує наростати. У багатьох регіонах спостерігається дефіцит селену в ґрунті і, як наслідок, дефіцит його в рослинах. Слід також зазначити, що добрива, що містять селен, не мають помітного ефекту через нітрати, хлориди та фосфати, які зв’язують селен в нерозчинні сполуки.
Рослиною–суперконцентратором селену є астрагал китицеподібний, Astragalus racemosus Pursh, Fabaceae (трава, вміст в золи – 1–3%).
Лікарські рослини, що містять селен:
• спіруліна платенсис Spirulina platensis (Nordst.) Geitl. (= Arthrospira platensis Gomont), Phormidiaceae, Cyanobacteria (мікроводорість, вся рослина);
• родіола рожева Rhodiola rosea L., Crassulaceae (кореневище з коренями);
• подофіл щитоподібний Podophyllum peltatum L., Berberidaceae (кореневище з коренями);
• солодка гола Glycyrrhiza glabra L., Fabaceae (корені);
• пастернак посівний Pastinaca sativa L., Apiaceae (корені, листя);
• залізня бульбоносний Phlomis tuberosa L., Lamiaceae (клубні, трава, вміст – 0,19 мг/кг);
• астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus Pall., Fabaceae (трава, вміст – до 0,1% від сухої маси);
• панцерія шершава Panzeria lanata (L.) Bunge., Lamiaceae (трава, вміст – 0,43 мг/кг);
• ефедра хвощова Ephedra equisetina Bunge, Ephedraceae (трава);
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae (трава);
• чистотіл звичайний Chelidonium majus L., Papaveraceae (трава, вміст – 0,07 мг/кг);
• буркун лікарський Melilotus officinalis (L.) Pall., Fabaceae (трава, вміст – 0,08 мг/кг);
• види полину Artemisia L., Asteraceae (трава, вміст – 0,11 мг/кг);
• копійочник Гмеліна Hedysarum gmelinii Ledeb., Fabaceae (трава, вміст – 0,24 мг/кг);
• ковила периста Stipa pennata L., Poaceae (трава, вміст – 0,13 мг/кг);
• чебрець плазкий Thymus serpyllum L., Lamiaceae (трава, вміст – 0,16 мг/кг);
• перстач кущистий Pentaphylloides fruticosa (L.) O. Schwarz., Rosaceae (трава, вміст – 0,06–0,25 мг/кг);
• суниці лісові Fragaria vesca L., Rosaceae (листи, вміст – 0,04–0,06 мг/кг);
• стенлея пірчаста Stanleya pinnata (Pursh) Britton, Brassicaceae (листя);
• наперстянка шерстиста Digitalis lanata Ehrh., Scrophulariaceae (листя);
• катарантус рожевий Catharanthus roseus (L.) G.Don, Apocynaceae (листя);
• алое деревоподібне Aloe arborescens Mill., Asphodelaceae (листя);
• підбіл звичайний Tussilago farfara L., Asteraceae (листя);
• види евкаліпту Eucalyptus L’Hér., Myrtaceae (листя);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (бруньки, листя);
• смородина чорна Ribes nigrum L., Grossulariaceae (листя);
• бертолетія висока (= горіх бразильський) Bertholletia excelsa Humb. & Bonpl., Lecythidaceae (плоди, вміст – до 1,917 мг%);
• гаплопаппус клейкий Happlopappus glutinosus Cas., Asteraceae (суцвіття);
• ромашка лікарська Chamomilla chamomilla (L.) Rydb., Asteraceae (суцвіття);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (плоди);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди);
• лимонник китайський Schisandra chinensis (Turcz.) Baill., Schisandraceae (плоди);
• види ялівцю Juniperus L., Cupressaceae (плоди);
• гарбуз звичайний Cucurbita pepo L., Cucurbitaceae (плоди, насіння);
• кріп городній Anethum graveolens L., Apiaceae (плоди).
• спіруліна платенсис Spirulina platensis (Nordst.) Geitl. (= Arthrospira platensis Gomont), Phormidiaceae, Cyanobacteria (мікроводорість, вся рослина);
• родіола рожева Rhodiola rosea L., Crassulaceae (кореневище з коренями);
• подофіл щитоподібний Podophyllum peltatum L., Berberidaceae (кореневище з коренями);
• солодка гола Glycyrrhiza glabra L., Fabaceae (корені);
• пастернак посівний Pastinaca sativa L., Apiaceae (корені, листя);
• залізня бульбоносний Phlomis tuberosa L., Lamiaceae (клубні, трава, вміст – 0,19 мг/кг);
• астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus Pall., Fabaceae (трава, вміст – до 0,1% від сухої маси);
• панцерія шершава Panzeria lanata (L.) Bunge., Lamiaceae (трава, вміст – 0,43 мг/кг);
• ефедра хвощова Ephedra equisetina Bunge, Ephedraceae (трава);
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae (трава);
• чистотіл звичайний Chelidonium majus L., Papaveraceae (трава, вміст – 0,07 мг/кг);
• буркун лікарський Melilotus officinalis (L.) Pall., Fabaceae (трава, вміст – 0,08 мг/кг);
• види полину Artemisia L., Asteraceae (трава, вміст – 0,11 мг/кг);
• копійочник Гмеліна Hedysarum gmelinii Ledeb., Fabaceae (трава, вміст – 0,24 мг/кг);
• ковила периста Stipa pennata L., Poaceae (трава, вміст – 0,13 мг/кг);
• чебрець плазкий Thymus serpyllum L., Lamiaceae (трава, вміст – 0,16 мг/кг);
• перстач кущистий Pentaphylloides fruticosa (L.) O. Schwarz., Rosaceae (трава, вміст – 0,06–0,25 мг/кг);
• суниці лісові Fragaria vesca L., Rosaceae (листи, вміст – 0,04–0,06 мг/кг);
• стенлея пірчаста Stanleya pinnata (Pursh) Britton, Brassicaceae (листя);
• наперстянка шерстиста Digitalis lanata Ehrh., Scrophulariaceae (листя);
• катарантус рожевий Catharanthus roseus (L.) G.Don, Apocynaceae (листя);
• алое деревоподібне Aloe arborescens Mill., Asphodelaceae (листя);
• підбіл звичайний Tussilago farfara L., Asteraceae (листя);
• види евкаліпту Eucalyptus L’Hér., Myrtaceae (листя);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (бруньки, листя);
• смородина чорна Ribes nigrum L., Grossulariaceae (листя);
• бертолетія висока (= горіх бразильський) Bertholletia excelsa Humb. & Bonpl., Lecythidaceae (плоди, вміст – до 1,917 мг%);
• гаплопаппус клейкий Happlopappus glutinosus Cas., Asteraceae (суцвіття);
• ромашка лікарська Chamomilla chamomilla (L.) Rydb., Asteraceae (суцвіття);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (плоди);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди);
• лимонник китайський Schisandra chinensis (Turcz.) Baill., Schisandraceae (плоди);
• види ялівцю Juniperus L., Cupressaceae (плоди);
• гарбуз звичайний Cucurbita pepo L., Cucurbitaceae (плоди, насіння);
• кріп городній Anethum graveolens L., Apiaceae (плоди).