Сірка для рослин: активний метаболізм

         Сірка (= Сульфур) (S)

         Для рослини – активний метаболізм.
        
     В рослинному організмі сірка бере участь в азотному, вуглеводному обміні, в процесі дихання та синтезі жирів. Основна кількість її в рослинах знаходиться у складі білків (сірка входить до складу амінокислот цистеїну, цистину та метіоніну) та інших органічних сполук – ферментів, вітамінів, гірчичних та часникових олій.
    Рослини отримують сірку з ґрунту з розчинних сульфатів, а гнилостні бактерії перетворюють сірку білків на сірководень Н2S (звідси – неприємний запах гниття). Але більша частина сірководню утворюється при відновленні сульфатів сульфат-редукційними бактеріями. Цей H2S фототрофні бактерії за відсутності молекулярного кисню окислюють до сірки та сульфатів, а в присутності О2 його окиснюють до сульфатів аеробні сіркобактерії.
У багатьох бактеріях сірка тимчасово зберігається у вигляді кульок. Її кількість залежить від вмісту сірководню: при його недостатності сірка окиснюється до сірчаної кислоти:
    2H2S + O2 → 2H2O + 2S + енергія
2S+ 3O2 + 2H2O → 2H2SO4 + енергія
    У водоймах, вода яких містить сірководень, живуть безбарвні сіркобактерії Beggiatoa та Thiothrix, яким не потрібна органічна їжа. Для хемосинтезу вони використовують сірководень: в результаті реакцій між H2S, CO2 та O2 утворюються вуглеводи та елементарна сірка.

Більша частина сірки не засвоюється рослинами, але допомагає їм засвоювати фосфор.

    Вміст сірки в рослинах становить в середньому 0,05% (за масою).
    Дефіцит сірки спочатку проявляється на старих листках. Потім його ознаки з’являються і на молодих листках, змінюючи їх колір на світло-зелений, а потім і на жовтий, оскільки недостатність сірки знижує інтенсивність фотосинтезу. При недостатності сірки утворюються дрібні, зі світло-жовтуватим забарвленням листки на витягнутих стеблах, погіршується ріст і розвиток рослин, пізно настає їх зрілість.
    Надмірна кількість сірки може викликати передчасне опадання листків.
    Рослини-індикатори підвищеного вмісту сірки в ґрунті є види роду астрагал Astragalus L., Fabaceae.
    Лікарські рослини, що містять сірку:
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae (трава);
• рослини родин капустяних Brassicaceae Burnett, бобових Fabaceae Lindl. та селера Apiaceae Lindl.
 

Схожі записи

  • Чорнослив

    ЧОРНОСЛИВ      Чорнослив у промислових масштабах отримують шляхом тунельної повітряної дегідратації свіжих слив конвективним методом при температурі від 60 до 85°C і вологості 20–24%. Процес сушіння здійснюють у спеціальних сушильних тунелях, де крізь масу плодів пропускається потік гарячого повітря, що нагрівається газовими пальниками.      Для надання готовому чорносливу належного товарного вигляду плоди часто…

  • Макроелементи для рослини

    До макроелементів відносять мінеральні елементи, концентрація яких в організмі людини становить 10–1–10–2%. В рослинах макроелементи сприяють цілісності клітинних мембран, фотосинтезу, стабілізують водний режим, підвищують міцність рослинних тканин, беруть участь в азотному, вуглеводному обміні, в процесах дихання та окиснювального фосфорилювання, забезпечують рослинні тканини енергією. Макроелементи це – калій, кальцій, кремній, магній, натрій, сірка, фосфор, хлор.

  • Як запам’ятати формули іридоїдів

    Замість епіграфу: вірші про фармакогнозію (у стилі відомих поетів) Іван Котляревський (Бурлескно-травестійний епос) ЕЛІКСИРНИЙ ЛИСТ ОД ЗІЛЛЯ (СКОРОЧЕНО) Мужик-студент, неначе той Еней, Попхався в Київ, щоб учить рослини. Там КМУ – неначе той Колізей, Де фармакогност знання як ліки чинить. Не звикли ми, щоб в Дубі і в Хурмі Полісахарид сидів, як той козак на…

  • Літій для рослини: коренева система

             Літій (Li)          Для рослини – коренева система.              Літій позитивно впливає на загальний розвиток рослин (особливо – кореневої системи), покращує транспорт калію, посилює фотохімічну активність хлоропластів у листках (помідори) та синтез нікотину (тютюн), впливає на водно-сольовий обмін, особливо – на метаболічні реакції рослин–галофітів.     Літій…

  • Сурма: «блювотний камінь»

             Сурма (= Стибій) (Sb)          “Блювотний камінь”               Фізіологічна роль сурми для організму людини вивчена недостатньо. У 1974 р. радянським мікробіологом Н.М. Ляліковим виявлена невідома раніше бактерія, яка живиться виключно трьохокисом сурми Sb2O3. При цьому тривалентна сурма окислюється до п’ятивалентної. Вважають, що багато природних сполук п’ятивалентної…

  • Капуста брюсельська (Brassica oleracea var. gemmifera)

    КАПУСТА БРЮСЕЛЬСЬКА Капуста брюсельська багата вітаміном К (в 100 г – 208% від добової норми), аскорбіновою кислотою (відповідно – 111%), фолієвою кислотою (32,5%), піридоксином (14%), кремнієм (93%), калієм (18%), марганцем (13,5%), клітковиною (21%), досить високим для рослини є вміст незамінної амінокислоти валіну (в 100 г – майже 10% добової норми) та замінної амінокислоти проліну (відповідно –…