Сурма для рослин: схожа на миш'як

Сурма (= Стибій) (Sb)

Для рослини – подібна до миш’яку

Сурма не вважається життєво необхідним металом, але відомо, що її розчинні форми активно витягуються рослинами з ґрунту. Так, вміст сурми в тканинах дерев і чагарників, які ростуть в районах рудної мінералізації, становить 7–50 мг/кг сухої маси, при цьому її середнє вміст в наземних частинах рослин оцінюється в 0,06 мг/кг сухої маси.

За своєю поведінкою в рослинному організмі сурма подібна до миш’яку: вона взаємодіє з тіоловими групами білків і, можливо, бере участь у деяких ферментативних реакціях як конкурент життєво важливих метаболітів.

У їстівних рослинах концентрація сурми коливається в межах 0,02–4,30 мкг/кг сирої маси, причому найвищі рівні характерні для капусти, а найнижчі – для яблук.

Вміст сурми в зерні кукурудзи та клубнях картоплі не перевищує 2 мкг/кг сухої маси, а в травах досягає 29 мкг/кг.

Концентрація сурми в кореневій системі ячменю та льону становить відповідно 122 і 167 мкг/кг сухої маси, що значно вище вмісту в листях, де вона становить 10 і 27 мкг/кг сухої маси. В кореневій системі деяких рослин, що ростуть на торф’яних ґрунтах, вміст сурми в кілька разів нижче, тоді як в листях воно близьке до показників, наведених вище.

Дані про фітотоксичність сурми відсутні; однак у рослинах, які ростуть на ґрунтах, забруднених промисловими викидами або осадом стічних вод, її вміст може бути дуже високим.

    Лікарські рослини, що містять сурму:
    • родіола рожева Rhodiola rosea L., Crassulaceae (кореневище з корінням);
    • види полині Artemisia L., Asteraceae (трава);
    • диптерикс душистий (= дерево тонка) Dipteryx odorata (Aubl.) Willd., Fabaceae (плоди).