Цирконій (Zr)
Для рослини – коренеутворення
В рослинному організмі цирконій проявляє велику спорідненість до фосфатних груп і активних центрів у молекулах АДФ і АТФ та має здатність руйнувати деякі білки та ензими. Однак ці процеси ще не до кінця зрозумілі.
Було досліджено поглинання цирконію рослинами в певних умовах. При цьому в моркві, вирощеній в ґрунті, що містив радіоактивний цирконій, спостерігалася висока концентрація радіоізотопу в коренях і низька – у пагонах. Присутність цирконію в коренях особливо цікава, якщо врахувати, що він незначно поглинається глиною та ґрунтом, але та кількість, яка все ж поглинається, утримується дуже міцно і погано вимивається різними солями. Найбільша концентрація цирконію в коренях і дуже незначне переміщення його в інші частини підтверджені також для інших рослин.
Є дані, що цирконій стимулює утворення коренів пагонами і, таким чином, стимулює вкорінення пагонів.
Розчини хлориду цирконію (хлорид цирконію) пригнічують позитивний геотропізм коренів протягом перших 8 годин після додавання в ґрунт, після чого ріст коренів відбувається звичайним способом.
При надлишку цирконію в ґрунті у рослин відбувається омертвіння тканин листків.
Рослиною–суперконцентратором цирконію є хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae (трава, вміст в золі – до 1%).
Лікарські рослини, що містять цирконій:
• модрина Сукачова Larix sukaczewii Dyl., Pinaceae (деревина, кора);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (бруньки, листя);
• війник тростиновий Calamagrostis arundinacea (L.) Roth, Poaceae (трава);
• їжа збірна Dactylis glomerata L., Poaceae (трава);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (плоди, вміст в золі – 5–7 мг%);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди, вміст в золі – 1–2 мг%).