Про автора

Konovalova

Коновалова Олена Юріївна

           Автор цього сайту – Коновалова Олена Юріївна.

   Багато хто пам’ятає і знає мене за дівочим прізвищем – Маковецька.

На сьогодні я доктор фармацевтичних наук (2002), професор (2011), завідувачка кафедри фармацевтичної і біологічної хімії, фармакогнозії Київського медичного університету.

    Народилася 19.09.1966 у м. Харкові, з 7-річного віку постійно живу в Києві. Із Золотою медаллю закінчила середню школу № 33 м. Києва (1983), з Червоним дипломом – біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (нині – Національний університет ім. Т.Г. Шевченка) (1988) за спеціальністю «фізіологія та біохімія рослин».

Кандидатську дисертацію я захистила у 25 років (кандидат біологічних наук, тема дисертації: «Біологічні особливості та порівняльна оцінка біологічно активних речовин представників роду Hypericum L. України», 1992);

докторську – у 35 (доктор фармацевтичних наук, тема дисертації: «Біологічно активні речовини роду Hypericum L. як джерело створення лікарських засобів із заданими властивостями», 2002).

Старший науковий співробітник (1999).

Професор (2011).

Лауреат Премії НАН України для молодих вчених (2000).

Дійсний член Європейської Академії Природознавства (Великобританія-Чорногорія, з 2012 р.).

Orcid:  https://orcid.org/0000-0001-6025-5230

Енциклопедія сучасної України: https://esu.com.ua/article-4901

Профіль науковця на порталі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1459926

Natural History Museum. Catalogue search (from Natural History Museum Library and Archives). Robson, Norman: Correspondence with Dr Elena Makovetskaya, Kiev, Ukraine 1992-2002.

Ще студенткою IV курсу я почала працювати у відділі біохімії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1987–1988 рр.), а після закінчення Університету одразу вступила до аспірантури до відділу медичної ботаніки Центрального ботанічного саду АН України (зараз – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України) (1988). У цьому відділі я пропрацювала до вересня 2003 року, будучи і молодшим науковим співробітником, і просто науковим, і старшим науковим, і провідним науковим співробітником.

Але, оскільки мені завжди подобалось ділитися своїми знаннями, новою інформацією з іншими людьми (особливо – з небайдужими, які мають живий розум), захоплювати їх різними науковими новинками, то мій шлях неминуче лежав до викладання.

З 1999 року, працюючи у Ботанічному саду, я паралельно почала викладати фармакогнозію на кафедрі фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (тоді це була одна загальна кафедра фармації з секціями, з 2002 року секція фармакогнозії перетворена на самостійну кафедру фармакогнозії і ботаніки).

З 1.09.2003 р. від дня створення кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Медичного інституту Української асоціації народної медицини (нині – Київський медичний університет) стала її завідувачкою.

Автор більше 370 друкованих наукових та методичних праць, у тому числі – 16 навчальних посібників, 3 монографій та 13 Патентів України на винахід.

Член Спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2004-2012). Кожного року (часто – і декілька разів на рік) – опонент кандидатських (або PhD) і докторських дисертацій.

     Основні напрямки наукових досліджень – вивчення морфобіологічного різноманіття лікарських рослин; пошук видів, перспективних за вмістом біологічно активних речовин (БАР) для створення лікарських засобів із заданими властивостями; дослідження тонкої молекулярної структури БАР; комп’ютерне моделювання та синтез нових сполук на основі відомих БАР; розробка технології отримання та показників якості нових лікарських фітозасобів.

Закінчила музичну школу № 3 ім. В.С. Косенка (1980) і можу відрізнити ноту «до» від ноти «фа», як говорив актор Леонід Биков у фільмі «У бій ідуть лише старі».

У дитинстві та юності писала музику, вірші, пісні, а зараз – навчальні посібники, монографії, методички та наукові статті… У студентські роки співала пісні під гітару зі сцени на Університетських святах та біля вогнища на літній практиці, а зараз читаю лекції студентам… У школі була комсоргом класу, а зараз завідую кафедрою…

Ось вона – діалектика розвитку особистості…

Схожі записи

  • Бор: Активність на довгі роки

             Бор (B)          Диригент мінерального обміну. Здорове, активне старіння.             В організмі людини бор необхідний в мікродозах для підтримання здорового стану кісток, процесів метаболізму кальцію, фосфору та магнію. Бор сприяє запобіганню постменопаузального остеопорозу, зміцнює м’язи, покращує функції мозку, підвищує життєвий тонус. Добова потреба організму людини – більше…

  • Слива

    СЛИВА Як і плоди аличі, плоди сливи не відрізняються високим вмістом вітамінів, крім аскорбінової кислоти (у 100 г – 13,6% від добової норми), але багаті на деякі мінеральні елементи: бором (відповідно – 55,6%), кремнієм (46,7%), рубідієм (34,4%), молібденом (11,4%), кобальтом (10%), калієм (8,5%), містять фітостероли (12,7%), моно- і дисахариди (19,0%), серед яких значно переважає глюкоза…

  • Часник

    ЧАСНИК Часник багатий на ряд вітамінів, мінеральних елементів (містить значні концентрації 4 макроелементів та 12 мікроелементів), ессенціальних та неессенціальних амінокислот (особливо – валін та ізолейцин (в 100 г – 15% добової норми), гістидин, треонін, аргінін (по 10% кожен), а також лейцин, лізин та фенілаланін (по 9% кожен)), фітостероли, клітковина.      Зокрема, часник вирізняється своїм…

  • Фосфор для рослини: джерело енергії

             Фосфор (P)          Для рослини – джерело енергії.                Важливу роль у процесах обміну енергії фосфор відіграє і в рослинних організмах.      Фізіологічне значення фосфору визначається тим, що він входить до складу ряду органічних сполук – нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), нуклеотидів (АТФ, НАД,…

  • Печериці (Шампіньйони)

    ПЕЧЕРИЦІ Печериці багаті кобальтом (в 100 г – 121,0% добової норми), міддю (відповідно – 43,5%), селеном (26,2%), рубідієм (26,0%), хромом (22,8%), калієм (21,2%), йодом (12,0%), пантотеновою кислотою (42,0%), біотином (32,0%), рибофлавіном (22,5%), нікотиновою кислотою (24,0%), аскорбіновою кислотою (10,0%), не містять крохмалю та сахарози.      Шампіньони вирізняються за вмістом фітостеролів (в 100 г – 82,7% добової…

  • Омега-3 чи омега-6: що краще?

    Омега-3 чи омега-6: що краще? Як Ви вже знаєте, основними поліненасиченими жирними кислотами є омега-6 і омега-3 жирні кислоти, про які останнім часом дуже багато розмов у пресі та на телебаченні. Зараз з’явилася така кількість добавок на основі омега-3 жирних кислот, що неминуче виникає питання: може, нам просто перейти у своєму харчуванні на омега-3 жирні…