Що таке фармакогнозія

Що таке фармакогнозія?

     “Творіння Природи досконаліші за витвори мистецтва”, – говорив давньоримський філософ Марк Тулій Цицерон.

З цим важко не погодитись… Адже чим більше ми дізнаємося про процеси, що відбуваються в навколишньому рослинному та тваринному світі, тим ширшою виявляється сфера непізнаного.

Пошуком відповідей на деякі питання, пов’язані з пізнанням живого, займається наука фармакогнозія, що отримала свою назву від грецьких слів “pharmakon” – ліки, отрута і “gnosis” – вивчення, знання, пізнання.

Фармакогнозія – фармацевтична наука, що вивчає лікарські рослини, гриби, одержувану з них сировину, а також лікарську сировину тваринного походження як джерела біологічно активних речовин (БАР) з метою подальшого одержання лікарських препаратів.

Фармакогнозія веде свою історію з найдавніших часів. Вже на зорі розвитку людства рослини служили людям і їжею, і ліками. З наскального живопису ми дізнаємося, що безліч цілющих властивостей рослин відкрили ще первісні пастухи в кам’яному віці (10-15 тис. років тому), спостерігаючи за одомашненими тваринами після випасу їх на різних пасовищах. Переносячи свої спостереження на людину, вони, таким чином, ставали першими фармакогностами та фітотерапевтами, які вивчали дію рослинних БАР.

Центральне місце займали лікарські рослини і в медицині Стародавнього Китаю, Індії, Ассирії, Єгипту, скіфській народній медицині.

Пройшовши крізь сторіччя, лікарські рослини і сьогодні незамінні при лікуванні багатьох захворювань. Досі всі кардіоглікозиди, які використовуються для лікування серцевої недостатності, одержують тільки з рослинної сировини. Це справедливо також і для ряду флавоноїдів, антрахінонів, кумаринів, алкалоїдів, ефірних олій.

Серед усіх препаратів, що застосовуються для лікування захворювань серцево-судинної системи, на препарати рослинного походження припадає 90%, для лікування гінекологічних захворювань – 80%, захворювань дихальних шляхів – 79%, захворювань печінки та шлунково-кишкового тракту – близько 70%.

Наука фармакогнозія, будучи (в основному) наукою про лікарські рослини, досліджує їх основні БАР, розробляє на їх основі нові фармацевтичні препарати, а також вивчає способи раціональної заготівлі, сушіння, зберігання, вирощування, оптимального використання рослинної сировини.

Як і будь-яка наука, фармакогнозія складається із загальної та спеціальної частин.

Загальна фармакогнозія вивчає заготівлю, сушіння, аналіз, зберігання та інші загальні питання, пов’язані з лікарськими рослинами та лікарською рослинною сировиною.

Спеціальна фармакогнозія вивчає безпосередньо лікарські рослини, що згруповані за вмістом основних біологічно активних речовин, і розглядає їх хімічний склад, методи аналізу, застосування, препарати, заготівлю, сушіння, зберігання.

Саме питання спеціальної фармакогнозії переважно і вирішують фітохіміки.

Сучасна фармакогнозія – наука, що активно розвивається в усьому світі, особливо у зв’язку з постійним удосконаленням методів аналізу біологічно активних речовин: відкриваються нові класи сполук, змінюються уявлення про основні та супутні речовини, все нові і нові рослини пропонуються як лікарська сировина.

На цьому сайті Ви знайдете нову сучасну концепцію розвитку фармакогнозії і нову класифікацію природних сполук, розроблену і представлену доктором фармацевтичних наук, професором Коноваловою Оленою Юріївною –  завідувачкою кафедри фармацевтичної та біологічної хімії, фармакогнозії Київського медичного університету.

Схожі записи

  • Валяшко Микола Овксентійович

    «Наука без практики мертва, а практика без науки – сліпа та небезпечна» Валяшко Микола Овксентійович (20 березня 1871 – 25 січня 1955). 84 роки Микола Валяшко – знакова постать, хто фактично перетворив українську фармацію з ремісничого «травництва» на фундаментальну академічну науку. Перший ректор Харківського фармацевтичного інституту, він став містком між класичною фармакогнозією та фармацевтичною хімією….

  • Ехінацея – імунітет або діти?

    Ехінацея – добро чи зло?Три в одному: зміцнити імунітет, вилікувати аденому простати, не мати дітей… Ехінацею без перебільшення можна назвати «розкрученим брендом»: постійне миготіння в рекламі, весь час на слуху, про чудові властивості рослини знають всі – від школярів до пенсіонерів.І дійсно, ехінацея пурпурова Echinacea purpurea (настоянка кореневищ, трави та інші препарати) останні 20 років…

  • Скарби амілопластів: Крохмальні лабіринти

    (Аніме-комікс “Крок-1”, фармацевтична ботаніка: Паренхімні запасаючі тканини) Наша ботанічна сага триває! Ми продовжуємо серію аніме-коміксів для підготовки до “Крок-1”, і цього разу шлях веде нас у самісіньке серце клітини. Ласкаво просимо до енергетичного депо – запасаючої паренхіми. У цій частині ми розгадаємо таємницю амілопластів, навчимося розрізняти крохмальні зерна за їхньою “архітектурою” та, звісно ж, піднімемо…

  • Антиоксиданти. Пошуки правди

    Антиоксиданти. Пошуки правди. Про антиоксиданти дуже багато сказано і написано; поняття це надзвичайно розкручене і звучить чи не з «кожної пральної машини». Нас постійно закликають приймати антиоксиданти для запобігання окиснювальному стресу, який пов’язують із величезною кількістю захворювань, починаючи від артриту, астми, діабету і закінчуючи хворобами Паркінсона та Альцгеймера, раковими захворюваннями. І що ж ми тоді…

  • Екзогенні видільні тканини: Аніме-комікс для “Крок-1” (фармацевтична ботаніка)

    Далі наш гумористичний ботанічний цикл підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки продовжується новим ботанічним коміксом та новою гуморескою у стилі Павла Глазового! Екзогенні видільні тканини – “Хімічна лабораторія та служба безпеки рослини” А тепер знайомтеся з майстрами секреції та захисту – видільними тканинами! Це справжні “хімічні заводи” рослини, що синтезують ефірні олії, смоли та нектар,…

  • Загадки рослин

    Загадки рослин Тут у серії оригінальних статей ми розглянемо дискусійні питання, присвячені лікарським рослинам та їх активним речовинам.      Часто ми замислюємося про можливі наслідки застосування тих чи інших лікарських рослин, наприклад: відомого стимулятора імунітету – ехінацеї пурпурової; спазмолітика – м’яти перцевої; смачного плоду «для схуднення» – грейпфрута; «рослинного» м’яса – сої, а також фасолі,…