Теофраст (Тиртамос)

Теофраст: “Якщо ти невчений і мовчиш, то ведеш себе розумно, якщо ж учений і мовчиш, то дурно”

Теофраст (Феофраст або Тиртамос, або Тиртам)
(372–287 рр. до н. е.). 85 років

       Давньогрецький філософ, природодослідник, теоретик музики, один з найвідоміших ботаніків стародавності, його часто називають основоположником ботаніки.

        Народився в місті Ересос, на острові Лесбос.

     При народженні отримав ім’я Тиртам, потім сам взяв собі інше, більш звучне, ім’я – Теофраст, що означає «Володар божественної мови».

       У юності переїхав до Афін і спочатку навчався в Академії Платона, а потім у Ліцеї Аристотеля. Будучи улюбленим учнем Аристотеля, після смерті вчителя протягом 35 років стояв на чолі створеної Аристотелем філософської школи. Створив при Ліцеї Ботанічний сад, в якому разом зі своїми учнями вирощував лікарські рослини, спостерігаючи за їх ростом і розвитком. Кількість його учнів, за свідченнями античних джерел, досягала 2000 осіб, і слава про нього поширилася далеко за межі Греції.     

Життя Теофраста протікало порівняно спокійно і щасливо. Це була розумна, щедро обдарована людина, водночас добра, гуманна, з чуйною душею. Також він був відмінним оратором, на що і вказує його абсолютно заслужений псевдонім.

    Автор 227 творів. Написав не дійшовший до нас «Посібник з риторики» та книгу «Етичні характери» (російський переклад «Про властивості людських моральних якостей», 1772, або «Характеристики», СПб., 1888), збірник з 30 нарисів людських типів, де зображуються лестун, балакун, хвастун, гордець, брюзга, недовірливий тощо, причому кожен майстерно обрисований яскравими ситуаціями, в яких цей тип проявляється.

     Теофраст вважав, що розум – божественна здатність людини, а теоретичне життя – його головне призначення. Він розрізняв два види мови: що стосується предмета (філософія) і що стосується слухача (риторика або поетика).
     У музиці він розрізняв три начала: смуток, насолоду та натхнення і вважав, що музика є найголовнішим рухом душі, що виникає у зв’язку з звільненням від зол, викликаних переживаннями.

      Крім того – автор двох книг про рослини: «Історія рослин» (лат. «Historia plantarum») (або краще, за змістом – «Природна історія рослин») та «Причини рослин» (лат. «De causis plantarum»), в яких класифіковані та описані фізіологія, географія близько 500 видів лікарських рослин.

     Переглядаючи їх, невільно вражаєшся багатству змісту, надзвичайному різноманіттю та важливості порушених проблем. «Історія рослин» та «Причини рослин», по суті, є найкращим збірником відомостей про рослинне царство в усій стародавності та протягом багатьох століть після Теофраста.
     Ці книги пробудили безсумнівний інтерес сучасників до рослинного світу і в цьому їх незаперечне значення.

     Вперше твори Теофраста були перекладені з грецької на латинську грецьким ученим і філософом Теодором Газа і надруковані в м. Тревізо (Італія) в 1483 р., незабаром після винаходу друкарства: «Theophrasti de historia et de causis plantarum libros ut latinos legeremus», Theodorus Gaza (folio).

          Афоризм Теофраста: «Якщо ти невчений і мовчиш, то ведеш себе розумно, якщо ж учений і мовчиш, то дурно». 

Схожі записи

  • Баклажан звичайний (Solanum melongena L.)

    БАКЛАЖАН ЗВИЧАЙНИЙ(Solanum melongena L.) Родина Пасльонові – Solanaceae I. БОТАНІЧНИЙ ОПИС ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ II. ХІМІЧНИЙ СКЛАД (на 100 г продукту)   Баклажан багатий на бор (у 100 г – 143% від добової норми), кремній (відповідно – 97%), літій (68%), рубідій (26%), глюкозу (20%), містить крохмаль (у 100 г – 0,2-0,9 г), не містить сахарозу….

  • Рукола

    РУККОЛА (індау, ерука посівна)       Рукола виділяється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 90,5% добової норми), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (відповідно – 59,3%), бета-каротину (28,5%), фолієвої кислоти (24,3%), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (21,4%), пантотенової кислоти (8,8%).       Мінеральний склад руколи відзначається збалансованістю, вона містить значну кількість різноманітних мінеральних елементів….

  • Цибуля-порей

    ЦИБУЛЯ-ПОРЕЙ         Цибуля-порей значно багатша на мінеральні елементи та вітаміни, ніж цибуля ріпчаста.         Культура вирізняється високим вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (у 100 г — 60,7% добової норми), вітаміну К (філохінону) (відповідно — 39,2%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (31,7%), бета-каротину (20,0%), вітаміну В6 (піридоксину) (18,7%), фолієвої кислоти…

  • Черемша

    ЧЕРЕМША (цибуля ведмежа)      Черемша виділяється за вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (у 100 г – 210,7% добової норми), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (відповідно – 96,1%), бета-каротину (84,0%), вітаміну К (філохінону) (18,0%), біотину (17,9%), гамма-токоферолу (17,6%), вітаміну В6 (піридоксину) (11,5%), фолієвої кислоти (10,0%).       Серед мінеральних елементів у складі переважають: бор…

  • Гливи

    ГЛИВИ Гливи багаті на пантотенову кислоту (у 100 г – 25,8% від денної норми), нікотинову кислоту (відповідно – 24,8%), біотин (22,1%), рибофлавіном (17,5%), ергокальциферолом (вітаміном D2) (14,0%), фолієвою кислотою (9,5%), бором (63,6%), хромом (40,9%), міддю (24,0%), кадмієм (18,0%), молібденом (17,4%), калієм (16,8%), фосфором (15,1%), не містять крохмалю і сахарози, практично не містять щавлеву кислоту. У…

  • Фініки

    ФІНІКИ       Фініки – важливий компонент щоденного раціону на Близькому Сході та в Північній Африці. Їх споживають або свіжими (з вмістом вологи 70-80%), або сушеними на сонці (вміст вологи – 20-30%). Сушені на сонці фініки споживають протягом року, але їх використання досягає піку під час місяця Рамадан, для розговіння перед їжею. Середнє щоденне споживання фініків…