Як запам’ятати формули ліпідів

Замість епіграфу: вірші про фармакогнозію (у стилі відомих поетів)

Степан Руданський (гумор, жарти і народний колорит)
СПІВОМОВКА ПРО ДИВО-ЗІЛЛЯ
Прийшов якось студент до професора старого, 
Що знав трави і корені, як своє обличчя всього.
– Ой, скажіть мені, професор, що то є за знать,
Що з нею ліки з зілля всякі можна вироблять?

Професор на нього глянув, усміхнувся хитро:
– Ех, ти, зелене фармацевте, ні мудре, ні бистре!
Те, що ти фармакогнозію називаєш гонорово,
То є наука про природу – і це є головного!

Це, хлопче, не просто зілля чи там гілля дике,
А корінець, що від болі дає полегкість велику.
Це листочок, що в очах тобі правду покаже,
Де флавоноїд сховався, а де глікозид ляже.

– Оце наука! – студент аж рота роззявив, 
– Краще б мене на борщ та квашу хто спрямив!
Бо ж корінець той копати, листя те сушити,
Ще й на мікроскопі щось там роздивити!

– Ет, дурниця! – махнув рукою старий знавець діла,
– Ти запам’ятай лиш, сину, що природа – сила!
Зело лікує й годує, красить і дурманить,
А фармакогнозія лиш розклад той уставить!

От і все! А ти вже думав, що то чорна магія!
Пильнуй, студенте, щоби корінь не забрав би суті!

Як запам’ятати формули ліпідів і жирних кислот?

З курсу органічної хімії Ви повинні пам’ятати, що жири – це складні ефіри трьохатомного спирту гліцерину та високомолекулярних карбонових кислот, які ще називаються жирними кислотами.
 
     Тому єдине Ваше завдання в даний момент – згадати формули цих самих жирних кислот.

З насиченими кислотами все дуже просто: у їх формулах одна за одною розташовані групи –СН2 (пам’ятаємо тільки, що з одного краю розташована група –СН3, при цьому атому вуглецю саме з цього краю присвоюється номер «омега» – остання буква латинського алфавіту; а з іншого – СООН, відповідно, атому вуглецю в цій групі присвоюється номер «альфа» – перша буква латинського алфавіту).
Єдине, що тут слід знати, – це те, що пальмітинова кислота має 16 вуглецевих атомів; стеаринова – 18; арахінова (= ейкозанова) – 20.

Пальмітинова кислота –   СН3(СН2)14СООН  16:0
Стеаринова кислота –   СН3(СН2)16СООН  18:0
Арахінова кислота –   СН3(СН2)18СООН  20:0
(= ейкозанова кислота)
Послідовність можна запам’ятати за допомогою віршика – нескладушки:


На шістнадцяти пальмах свічки горять,
Вісімнадцять свічок стеарином блищать.
Дозріває арахіс у двадцяти округах,
І олив вісімнадцять на зелених луках.

При цьому фраза «вісімнадцять олив» вказує на кількість вуглецевих атомів в олеїновій кислоті, назва якої походить від джерела її виявлення – масла оливи звичайної Olea europaea = оливкової олії. Але це вже ненасичена кислота, яка має в своїй структурі один подвійний зв’язок (позначається 18:1).

СН3–(СН2)7–СН=СН–(СН2)7–СООН
Олеїнова кислота (18:1, омега-9)

До речі, що стосується ненасичених жирних кислот, які Вам потрібно вивчити, – загальна кількість вуглецевих атомів у них однакове – 18, крім арахідонової кислоти, у якої їх 20. Різниця полягає лише в кількості подвійних зв’язків.
Нагадаю, що нумерацію вуглецевих атомів у жирних кислотах ведуть від групи –СООН, позначаючи її атом вуглецю як «альфа», а вуглецевому атому в групі –СН3 присвоюється номер «омега». Запам’ятати це не складно, оскільки навіть сама буква «омега» нагадує лежачу на спині цифру 3 (проводимо аналогію з групою –СН3).
Нам це важливо знати, оскільки нам належить запам’ятати біогенетичні сімейства жирних кислот: «омега–3», «омега–6» і «омега–9».
Детальніше про біологічну роль омега–3 і омега–6 жирних кислот, а також про те, які кислоти і в якій кількості потрібні людині, Ви можете прочитати тут…
Цифри 3, 6 і 9, вказані після букви «омега», показують нам розташування подвійної зв’язку, найближчої до групи –СН3.
Так, у олеїновій кислоті (див. вище) така зв’язок одна (мононенасичена кислота), і розташована вона між 9 і 10 вуглецевими атомами, тобто, після 9 атома. Таким чином, олеїнова кислота належить до «омега–9» жирних кислот.
У лінолевій кислоті дві подвійні зв’язки. Ця кислота належить до «омега–6» жирних кислот, тому одна подвійна зв’язок знаходиться після 6 вуглецевого атома з –СН3 кінця:


  СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)2–(СН2)6–СООН
Лінолева кислота (18:2, омега-6)


 
У молекулі ліноленової кислоти три подвійні зв’язки. Ліноленова кислота існує в двох основних формах: альфа–ліноленової кислоти та гамма–ліноленової кислоти. З них альфа–ліноленова кислота належить до «омега–3» жирних кислот і має структуру:


  СН3–СН2–(СН=СН–СН2)3–(СН2)6–СООН
альфа–Ліноленова кислота (18:3, омега-3)


 
Гамма–ліноленова кислота належить до «омега–6» жирних кислот і її структура, відповідно, така:


  СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)3–(СН2)3–СООН
гамма–Ліноленова кислота (18:3, омега-6)


Для кращого запам’ятовування кількості подвійних зв’язків в основних поліненасичених жирних кислотах знову застосуємо жартівливе віршування:
Лінол – подвійний фол.
У лінивої Лєни – трійка з гігієни.
Молекула арахідонової кислоти, подібно до арахінової, містить 20 вуглецевих атомів, але також і 4 подвійні зв’язки. Ця кислота належить до «омега–6» жирних кислот, тому її структура така:


  СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)4–(СН2)2–СООН
Арахідонова кислота (20:4, омега-6)


 Тут варто сказати, що арахідонову кислоту інакше називають ейкозатетраеновою. «Ейкози» – це 20 по-грецьки (тому арахінова кислота інакше називається ейкозановою), а «тетраенова» – має 4 подвійні зв’язки.
Поліненасичені «ейкоза-кислоти» – 20:3, 20:4, 20:5 – основне джерело подальшого синтезу ейкозаноїдів (звідси і назва), до яких відносяться простагландини, тромбоксани та лейкотрієни.
Ще одна кислота, яку Вам потрібно знати, – рицинолова – близька за структурою до олеїнової (має одну подвійний зв’язок), але в С12 містить ще й гідроксильну групу. Тобто, це оксикислота. Вона є основною складовою рицинової (касторової) олії.


   ricinolovaya
Рицинолова кислота (18:1, 12 ОН, омега-9)

СН3–(СН2)7–СН=СН–(СН2)7–СООН
Олеїнова кислота (18:1, омега-9) СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)2–(СН2)6–СООН
Лінолева кислота (18:2, омега-6)
СН3–СН2–(СН=СН–СН2)3–(СН2)6–СООН
альфа–Ліноленова кислота (18:3, омега-3)
СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)3–(СН2)3–СООН
гамма–Ліноленова кислота (18:3, омега-6)
СН3–(СН2)4–(СН=СН–СН2)4–(СН2)2–СООН
Арахідонова кислота (20:4, омега-6)
Ейкозапентаєнова (ЕПК)  СН3–СН2–(СН=СН–СН2)5–(СН2)2–СООН  (20:5, омега–3)
Докозагексаєнова (ДГК)  СН3–СН2–(СН=СН–СН2)6–СН2–СООН  (22:6, омега–3)

Схожі записи

  • Патисон

    ПАТИСОНПатисони за хімічним складом схожі на кабачки – не дарма вони належать до одного виду: кабачок – це вид гарбуза звичайного, підвид кабачок Cucurbita pepo ssp. pepo; патисон – вид гарбуза звичайного, різновид патисон Cucurbita pepo var. patisson або Cucurbita pepo var. patisoniana. Патисони багаті каротиноїдами лютеїном та його ізомером зеаксантином (в 100 г –…

  • Як запам’ятати формули хромонів

         Правило одинадцять –     не будь пихатим          підсунутися. Як запам’ятати формули хромонів?   Хромони – це похідні 9,10–бензо–гамма–пірону. Латинська буква “гамма” означає, що карбонільна група розташована навпроти гетероатома кисню (в пара–положенні).       9,10–Бензо–гамма–пірон (= Хромон)   З простих хромонів можна відзначити 3–метилхромон, побудований відповідно до його назви.       3–Метилхромон  …

  • Соя, квасоля, горох проти недоумства, облисіння та остеопорозу

    Фітоестрогени. Соя, квасоля, горох проти недоумства, облисіння та остеопорозу      Останнім часом з’явилося досить багато інформації про благотворний вплив жіночих статевих гормонів естрогенів на шкіру, волосся і організм в цілому. Встановлено, що естрогени запобігають розвитку серцево-судинних захворювань, остеопорозу і навіть хвороби Альцгеймера (детальніше про роль естрогенів читайте тут). Досить жвава дискусія ведеться про роль…

  • Мак

    Мак        Насіння маку, як і всі продукти в цій групі, мають дуже високу калорійність, але вони характеризуються високим вмістом багатьох вітамінів, мінералів, білків, поліненасичених жирних кислот і фітостеролів.        Таким чином, мак багатий на токофероли: гамма-токоферол (94.5% добової норми в 100 г), бета-токоферол (55.3%), альфа-токоферол (21.2%), вітамін B1 (тіамін) (50.2%), вітамін K (філохінон)…

  • Капуста білокачанна (Brassica oleracea var. capitata)

    КАПУСТА БІЛОКАЧАННА (= БІЛОГОЛОВА) Білокачанна капуста багата на вітамін K (100 г – 63% від добової норми), аскорбінову кислоту (55%), фолієву кислоту (24%), бор (286%), кремній (177%), кобальт (30%), молібден (14%), калій (12%), марганець (11%), хром (10%), стероли кампестерол і брасікастерол (загальний вміст – 20%), глюкоза (20%), а в малих кількостях містить крохмаль (100 г…

  • Смородина чорна

    СМОРОДИНА ЧОРНА      Плоди чорної смородини багаті на вітаміни, особливо аскорбінову кислоту (в 100 г – 263% добової норми) та токофероли (вітамін Е), серед яких особливо високий вміст дельта-токоферолу (відповідно – 28,3%), гамма-токоферолу (26,9%), альфа-токоферолу (13,7%), а також пантотенову кислоту (8%), і характеризуються високим вмістом багатьох макро-, мікро- та ультрамікроелементів: кремнію (203,1%), бору (78,6%),…