Як запам’ятати формули кумаринів

     Правило десять –
     почуття не зважити.

  В основі всіх кумаринів лежить 9,10–бензо–альфа–пірон. Латинська буква “альфа” означає, що карбонільна група розташована поруч з гетероатомом кисню (в орто–положенні).

  Прості кумарини утворюються зазвичай досить просто: приєднанням гідроксильних або метоксильних груп до кумариновому остову, причому найчастіше в С₇ і С₆ положеннях.

Умбелліферон                 Ескулетин                         Скополетин                        Фраксетин
 
  Найвідоміший кумарин – умбелліферон – містить одну –ОН групу в положенні С₇ (тобто, дзеркально симетрично до карбонілу).
   В ескулетині дві –ОН групи – в С₇ і С₆ положеннях.
   Якщо ж в С₆ водень заміщений на метильну групу, то таке з’єднання називається скополетином. Це можна запам’ятати, провівши аналогію з першою буквою слова скополетин – «с» – і «СН₃», тобто: з’єднання, назва якого починається з літери «с», має групу –СН₃.
   При додаванні до скополетину ще однієї –ОН групи – в положенні С₈ – отримаємо фраксетин.
   Це основні прості кумарини, які Вам потрібно знати.
 
  Фуранокумарини (= фурокумарини), відповідно до своєї назви, мають, крім бензо–альфа–піронової системи, також фуранозне кільце. Воно ненасичене і має одну подвійний зв’язок; приєднуватися може або лінійно (по С₆–С₇), або ангулярно (по С₇–С₈). Ці терміни Вам вже відомі після вивчення ксантонів.

Псорален                      Ангеліцин                  Бергаптен                   Ксантотоксин
 
  Якщо до молекули бензо–альфа–пірону лінійно приєднується одне фуранозне кільце, таке з’єднання називається псораленом. При ангулярному типі приєднання отримуємо ангеліцин (це навіть звучить: ангулярне приєднання – ангеліцин).
  У випадку, коли молекула псоралена метоксилюється в положенні С₅ (тобто, посередині молекули, над бензольним кільцем, приєднується –ОСН₃ група), таке з’єднання носить назву бергаптен.
  Якщо ж метоксилювання йде по С₈ (під бензольним кільцем), отримуємо ксантотоксин.
 
  Піранокумарини знову ж таки відповідно до своєї назви містять у своїй структурі піранозне кільце, яке приєднується ангулярно. Піранозне кільце має одну подвійний зв’язок у своїй структурі, тобто, як і фуранозне у фуранокумаринах, воно також ненасичене.

Віснадин                                                       Дигідросамідин
 
   Вам слід знати два піранокумарини – віснадин (не плутати з виснагином, який належить до класу хромонів, і який ми розглянемо трохи пізніше!) і дигідросамідин.
   Вони дуже схожі один на одного за структурою і відрізняються наявністю або відсутністю подвійного зв’язку в пірановому циклі та розташуванням –СН₂– групи в одній з бічних ланцюгів.
  Дигідросамідин тому і має назву «дигідро», що є двічі гідрованим (т.е., з двома атомами водню) з’єднанням (в порівнянні з самідином і віснадином), і тому в пірановому циклі не має подвійних зв’язків. Усі вуглецеві атоми  в пірановому циклі як у віснадина, так і у дигідросамідина, мають замісники. До атома вуглецю, найближчому до кисневого гетероатому, приєднані аж дві –СН₃ групи; наступний атом вуглецю має радикал, розташування в якому групи –СН₂– і відрізняє віснадин від дигідросамідина; третій атом вуглецю несе ацетоксигрупу (четвертий і п’ятий атоми вуглецю, як ми пам’ятаємо, приєднані до бензольного кільця).
  Вам слід також знати той радикал, який відрізняє віснадин від дигідросамідина. Якщо в ацетоксигрупу –О–СО–СН₃ між –СО і СН₃ вставити додатково ще –СН(СН₃)–СН₂–, отримаємо віснадин, а якщо в зворотному порядку: –СН₂–СН(СН₃)–, – то дигідросамідин. Нехай підказкою для Вас тут буде те, що «дигідро», – це 2 атоми водню, а –СН₂– група саме і містить таку їх кількість (хоча пам’ятаємо, що приставка «дигідро» використовується в назві з’єднання зовсім в іншому контексті). Тоді запам’ятаємо, що в дигідросамідині –СН₂– група розташована одразу ж після –СО–, до –СН(СН₃) –, а у віснадині – навпаки, після –СН(СН₃) –.
 
  З бензокумаринами у Вас не повинно бути проблем: відповідно до своєї назви вони містять кумариновий остов і додаткове бензольне кільце.

  3,4–Бензокумарин

  І остання підгрупа кумаринів, яку ми розглянемо, – куместани – характеризується наявністю як фуранозного кільця, так і бензольного. Найбільш відомий куместан – куместрол – містить, подібно до умбелліферону, –ОН групу в положенні С₇. Тобто, його можна розглядати як умбелліферон з двома додатковими кільцями – фуранозним і бензольним.

  Куместрол

  Близьким до кумаринів класом природних з’єднань є хромони (див. далі).