Кобальт (Co)
Для рослин – активна симбіотична азотфіксація.
В рослинах кобальт впливає на накопичення азотистих сполук (можливо, також у небульбових рослинах) і вуглеводів, і інтенсифікує їх відтік з вегетативних органів у генеративні, посилює інтенсивність дихання і фотосинтезу, сприяючи утворенню хлорофілу і зменшуючи його розпад у темний час доби.
Кобальт також підвищує загальний вміст води в рослинах, особливо – в посуху, і є абсолютно необхідним для розмноження бульбових бактерій і фіксації ними азоту. В рослинах цей елемент зустрічається в іонній формі і в складі вітаміну В12 (близько 4,5%). Рослини, як і тварини, самі не синтезують вітамін В12. Він виробляється бактеріями бульб бобових рослин і бере участь у синтезі метіоніну.
В природних умовах ослаблення росту рослин через кобальтову недостатність практично не спостерігається. Дефіцит кобальту в рослинах розглядається головним чином у зв’язку з необхідністю цього елемента для пасовищних тварин. Нестача кобальту в кормі спостерігається при його вмісті в ґрунтах менше 2,5 мг/кг. Критичні рівні вмісту кобальту, необхідного для живлення пасовищних тварин, оцінюються приблизно в 0,08–0,10 мг/кг сухої маси.
Під впливом підвищеного вмісту кобальту в ґрунті змінюється зовнішній вигляд рослин–індикаторів: у бурачка двосім’янного Alyssum biovulatum N. Busch (Brassicaceae) і видів кизильника Cotoneaster Medik. (Rosaceae) з’являються гігантські рослини, в 3–5 разів вищі звичайних, а у видів лиственниці Larix Mill. (Pinaceae) шишки утворюються 2–3 рази за сезон, причому в квітні – білі, потім вони стають рожевими, в червні жовтіють, в липні стають зеленими, а потім коричневіють.
Найбільший вміст кобальту серед рослин виявлено в водоростях: приблизно 0,025 мг% (по масі).
Вибірково накопичують кобальт лікарські рослини, що містять алкалоїди.
Рослина–сверхконцентратор кобальту – кроталярія кобальтова Crotalaria cobalticola P.A. Duvign. & Plancke, Fabaceae (трава, вміст в золи – 1–3%).
Лікарські рослини, що містять кобальт:
• рослини родини бобові Fabaceae Lindl.;
• рослини родини злакові Poaceae (R.Br.) Barnhart;
• кувшинка жовта Nuphar lutea (L.) Sm., Nymphaeaceae (кореневище з корінням);
• красавка звичайна Atropa belladonna L., Solanaceae (кореневища з корінням, трава, листя);
• сушениця болотяна Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• чистотіл великий Chelidonium majus L., Papaveraceae (трава);
• суниця лісова Fragaria vesca L., Rosaceae (листя – 4,7 мкг%);
• брусниця звичайна Vaccinium vitis–idaea L., Ericaceae (листя, вміст в золи – 77 г/т);
• ромашка лікарська Chamomilla chamomilla (L.) Rydb., Asteraceae (суцвіття);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (плоди – 2,4 мкг%);
• горобина гібридна Sorbus Hybrid L., Rosaceae (плоди – 2,5 мкг%);
•
калина звичайна Viburnum opulus L., Сарrifoliaceae (плоди – 28–29 мкг%);
• яблуня сибірська Malus baccata (L.) Borkh., Rosaceae (плоди – 3 мкг%);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди);
• черемуха звичайна Padus racemosa (Lam.) Gilib., Rosaceae (плоди).
Найкращим джерелом кобальту для корекції його дисбалансу у людини є всі види шипшини.