Кобальт для рослини: азотфіксація

         Кобальт (Co)

         Для рослин – активна симбіотична азотфіксація.
        
     В рослинах кобальт впливає на накопичення азотистих сполук (можливо, також у небульбових рослинах) і вуглеводів, і інтенсифікує їх відтік з вегетативних органів у генеративні, посилює інтенсивність дихання і фотосинтезу, сприяючи утворенню хлорофілу і зменшуючи його розпад у темний час доби.
    Кобальт також підвищує загальний вміст води в рослинах, особливо – в посуху, і є абсолютно необхідним для розмноження бульбових бактерій і фіксації ними азоту. В рослинах цей елемент зустрічається в іонній формі і в складі вітаміну В12 (близько 4,5%). Рослини, як і тварини, самі не синтезують вітамін В12. Він виробляється бактеріями бульб бобових рослин і бере участь у синтезі метіоніну.
    В природних умовах ослаблення росту рослин через кобальтову недостатність практично не спостерігається. Дефіцит кобальту в рослинах розглядається головним чином у зв’язку з необхідністю цього елемента для пасовищних тварин. Нестача кобальту в кормі спостерігається при його вмісті в ґрунтах менше 2,5 мг/кг. Критичні рівні вмісту кобальту, необхідного для живлення пасовищних тварин, оцінюються приблизно в 0,08–0,10 мг/кг сухої маси.
    Під впливом підвищеного вмісту кобальту в ґрунті змінюється зовнішній вигляд рослин–індикаторів: у бурачка двосім’янного Alyssum biovulatum N. Busch (Brassicaceae) і видів кизильника Cotoneaster Medik. (Rosaceae) з’являються гігантські рослини, в 3–5 разів вищі звичайних, а у видів лиственниці Larix Mill. (Pinaceae) шишки утворюються 2–3 рази за сезон, причому в квітні – білі, потім вони стають рожевими, в червні жовтіють, в липні стають зеленими, а потім коричневіють.
    Найбільший вміст кобальту серед рослин виявлено в водоростях: приблизно 0,025 мг% (по масі).
Вибірково накопичують кобальт лікарські рослини, що містять алкалоїди.
    Рослина–сверхконцентратор кобальту – кроталярія кобальтова Crotalaria cobalticola P.A. Duvign. & Plancke, Fabaceae (трава, вміст в золи – 1–3%).
    Лікарські рослини, що містять кобальт:
• рослини родини бобові Fabaceae Lindl.;
• рослини родини злакові Poaceae (R.Br.) Barnhart;
• кувшинка жовта Nuphar lutea (L.) Sm., Nymphaeaceae (кореневище з корінням);
• красавка звичайна Atropa belladonna L., Solanaceae (кореневища з корінням, трава, листя);
• сушениця болотяна Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• чистотіл великий Chelidonium majus L., Papaveraceae (трава);
• суниця лісова Fragaria vesca L., Rosaceae (листя – 4,7 мкг%);
• брусниця звичайна Vaccinium vitis–idaea L., Ericaceae (листя, вміст в золи – 77 г/т);
• ромашка лікарська Chamomilla chamomilla (L.) Rydb., Asteraceae (суцвіття);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (плоди – 2,4 мкг%);
• горобина гібридна Sorbus Hybrid L., Rosaceae (плоди – 2,5 мкг%);
калина звичайна Viburnum opulus L., Сарrifoliaceae (плоди – 28–29 мкг%);
• яблуня сибірська Malus baccata (L.) Borkh., Rosaceae (плоди – 3 мкг%);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди);
• черемуха звичайна Padus racemosa (Lam.) Gilib., Rosaceae (плоди).

Найкращим джерелом кобальту для корекції його дисбалансу у людини є всі види шипшини.

Схожі записи

  • Капуста кольрабі (Brassica oleracea var gongylodes)

    КАПУСТА КОЛЬРАБІ Капуста кольрабі багата аскорбіновою кислотою (в 100 г – 71% від добової норми), кремнієм (відповідно – 236%), бором (143%), калієм (15%), молібденом (14,3%), міддю (13,2%), моно- і дисахаридами (14,8%), основу яких складає глюкоза (в 100 г – 15% добової норми), містить крохмаль (в 100 г – 0,5 г), не містить сахарози. Вміст суми…

  • Рис дикий

    РИС ДИКИЙ (ЧОРНИЙ)       Дикий або чорний рис ботанічно не має до роду рис Oryza L. ніякого відношення і названий так через схожість форми його насіння з насінням довгозерного рису. Це північноамериканська рослина роду Zizania L., а саме Zizania aquatica L., яку ще називають водяним рисом, індіанським рисом або цицанією водною. За своїми нутрієнтними…

  • Фініки

    ФІНІКИ       Фініки – важливий компонент щоденного раціону на Близькому Сході та в Північній Африці. Їх споживають або свіжими (з вмістом вологи 70-80%), або сушеними на сонці (вміст вологи – 20-30%). Сушені на сонці фініки споживають протягом року, але їх використання досягає піку під час місяця Рамадан, для розговіння перед їжею. Середнє щоденне споживання фініків…

  • Часник

    ЧАСНИК Часник багатий на ряд вітамінів, мінеральних елементів (містить значні концентрації 4 макроелементів та 12 мікроелементів), ессенціальних та неессенціальних амінокислот (особливо – валін та ізолейцин (в 100 г – 15% добової норми), гістидин, треонін, аргінін (по 10% кожен), а також лейцин, лізин та фенілаланін (по 9% кожен)), фітостероли, клітковина.      Зокрема, часник вирізняється своїм…

  • Арсен: отрута чи сексуальний стимулятор?

             Миш’як (Арсен) (As)          Головна зброя отруйників чи сексуальний стимулятор?              Миш’як класифікується як умовно необхідний, імунотоксичний для людського організму елемент.     З давніх часів миш’як відомий як ліки, так і отрута. У Римі були відомі отрути Локусти; у Венеції, наприклад, двір наймав спеціалістів з отруєння. І…

  • Селера (зелень)

    СЕЛЕРА (зелень)         Зелень селери характеризується вищим вмістом вітаміну В2 (рибофлавіну), вітаміну В9 (фолієвої кислоти), вітаміну С (аскорбінової кислоти), каротиноїдів, заліза та магнію порівняно з коренеплодами. Також зелень селери значно перевершує коренеплоди за концентрацією галактози.         Зелень селери вирізняється за вмістом бета-каротину (у 100 г — 90,0% добової норми),…