Як запам’ятати формули дубильних речовин

   Правило вартове –
13 – число рокове!

 

       Як запам’ятати формули дубильних речовин?

 

   Оскільки дубильні речовини (= таніди = таніни) є складними ефірами фенолкарбонових кислот або продуктами конденсації деяких флавоноїдів, то більшість формул, які стосуються цього розділу, Ви вже знаєте (сподіваюся!) з розділів «Прості феноли та їх глікозиди» і «Флавоноїди».
Так, гідролізовані дубильні речовини побудовані на основі галової та елагової кислот і підрозділяються відповідно на галотаніни та елаготаніни, а конденсовані дубильні речовини є продуктами поліконденсації катехінів, лейкоантоціанідинів та антоціанідинів.

Гідролізовані дубильні речовини
  gallotaniny
Загальна формула галотанінів
R – залишок моно-, ді-, три-, тетра-, пента-, …, полігалової кислоти

Галову кислоту ми вже вивчали з Вами раніше.
Дигалова кислота утворюється простою конденсацією двох молекул галової кислоти по одній з –ОН груп однієї молекули та –СООН – іншої (щоб побудувати молекулу дигалової кислоти, відбираємо у цих двох груп відповідно –Н і –ОН, тобто воду). Утворена в результаті цих перетворень зв’язок –СО–О– називається депсидною, а нова молекула – депсидом.

   gallovaya-kislota

Галова кислота                    Дигалова кислота

Елагову кислоту, по суті, можливо уявити як димер галової кислоти. Намалюйте дві молекули галової кислоти в дзеркальному відображенні одна під одною, з’єднайте їх між собою по центру, просто провівши лінію, і по краях, тобто по групі –СООН однієї молекули галової кислоти та –ОН другої, відібравши від кожної з них Н–ОН (воду). Так Ви отримаєте формулу елагової кислоти.

   ellagovaya

Елагова кислота                       Альнітанін

Один з відомих елаготанінів, чия структура остаточно встановлена, – альнітанін – побудований ще простіше. Знову ж таки малюємо дві молекули галової кислоти одна під одною в дзеркальному відображенні і з’єднуємо їх по центру лінією. Тепер в кожній з –СООН груп водень замінюємо на залишок глюкози і отримуємо формулу альнітаніну.

Конденсовані дубильні речовини

Конденсовані дубильні речовини є продуктами поліконденсації катехінів, лейкоантоціанідинів та антоціанідинів. Нагадую їх формули.

   katehin-1

Катехін (флаван-3-ол)      Лейкоантоціанідин (флаван-3,4-діол)            Антоціанідин

Конденсовані дубильні речовини можуть утворюватися двома шляхами: з розкриттям гетероцикла (за К. Фрейденбергом) і без розкриття гетероцикла за типом окислювальної конденсації (за Д.Є. Хатуеєм).
За К. Фрейденбергом, конденсація супроводжується розкриттям гетероцикла і призводить до утворення лінійних полімерів (або сополімерів) за типом «кільце гетероцикла, положення 2 + кільце А, положення 6» (2 + 6). При цьому Фрейденберг вважав, що ця конденсація – не ферментативний процес, а результат впливу тепла та кислого середовища.

Утворення конденсованих дубильних речовин за К. Фрейденбергом:
    kondensaciya

За Д.Є. Хатуеєм, полімери утворюються в результаті окислювальної ферментативної конденсації, яка проходить за типом «хвіст до хвоста» або «кільце В + кільце В» (6’ + 2’). Така конденсація відбувається при аеробному окисленні катехінів та лейкоантоціанідинів поліфенолоксидазами з подальшою полімеризацією утворюваних о–хінонів.

Утворення конденсованих дубильних речовин за Д.Є. Хатуеєм:

kondensaciya-h

Як бачите, порівняно з тим матеріалом, який ми з Вами розглянули раніше, засвоєння формул дубильних речовин – це дитячі іграшки. Але не розслабляйтеся, йдемо далі.

Схожі записи

  • Основні (паренхімні) тканини рослин. Хлоренхіма: Сонячна мануфактура у коміксах та гуморесках

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) І знову напочатку нашого гумористичного ботанічного коміксу у циклі підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки – нова гумореска у стилі Павла Глазового! Хлоренхіма: “Сонячна мануфактура“ Тепер віддамо належне хлоренхімі – особливій формі основної тканини (паренхіми), великій лабораторії життя та головному енергетику планети. Саме тут, у глибинах паренхімних клітин, енергія Сонця перетворюється на…

  • Цибуля ріпчаста (Allium cepa)

    ЦИБУЛЯ РІПЧАСТА Цибуля ріпчаста багата на рубідій (в 100 г – 476% від добової норми), бор (відповідно – 286%), кобальт (50%), кремній (17%), бета-ситостеролом (27%), моно- і дисахаридами (16,2%), особливо – глюкозою (13%), а також клітковиною (15%); містить досить багато сахарози (в 100 г – 6,5 г), а в малих кількостях – крохмаль (в 100…

  • Смородина червона

    СМОРОДИНА ЧЕРВОНА (= ПОРІЧКИ)      Плоди смородини червоної містять небагато вітамінів, за винятком аскорбінової кислоти (у 100 г – 68,6% добової норми) і вітаміну К (відповідно – 9,2%), але характеризуються високим вмістом ряду макро-, мікро- та ультрамікроелементів: кремнію (93,3%), бору (78,6%), кобальту (40,0%), молібдену (34,3%), калію (10,5%), свинцю (10,0%), марганцю (9,5%).      …

  • Горобина чорноплідна

    ГОРОБИНА (АРОНІЯ) ЧОРНОПЛІДНА (плоди)      Плоди горобини (аронії) чорноплідної характеризуються значним вмістом цілого ряду вітамінів: вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 66,7% добової норми), аскорбінової кислоти (відповідно – 58,6%), бета-каротину (48,6%), альфа-токоферолу (10%) і пантотенової кислоти (10%).            У значних кількостях плоди аронії містять деякі макро-, мікро- та ультрамікроелементи:…

  • Омега-3 чи омега-6: що краще?

    Омега-3 чи омега-6: що краще? Як Ви вже знаєте, основними поліненасиченими жирними кислотами є омега-6 і омега-3 жирні кислоти, про які останнім часом дуже багато розмов у пресі та на телебаченні. Зараз з’явилася така кількість добавок на основі омега-3 жирних кислот, що неминуче виникає питання: може, нам просто перейти у своєму харчуванні на омега-3 жирні…

  • Берилій для рослини: дестабілізатор

             Берилій (Be)          Для рослини – дестабілізатор              Берилій присутній у тканинах багатьох рослин. Якщо він міститься в ґрунті в розчинних формах, очевидно, легко поглинається рослинами. В природних умовах концентрація берилію в рослинах коливається в межах 0,001–0,4 мг/кг сухої маси або від <2 до 100 мг/кг…