Плюси та мінуси естрогенів

Естрогени. Роль в організмі. Плюси та мінуси

     Естрогени – група жіночих статевих гормонів, синтезованих в жіночому організмі яєчниками та регулюючих специфічні статеві функції.
     Естрогени присутні як в жіночому, так і в чоловічому організмі (у чоловіків чоловічий статевий гормон тестостерон та естрогени працюють у синергії – без їх взаємодопомоги не спостерігається зростання м’язової маси).
     Основних естрогенів два (як у жінок, так і у чоловіків). Найактивніший з них – 17-бета естрадіол, що утворюється в основному в яєчниках з прогестерону. Менші його кількості можуть отримуватися з тестостерону шляхом ферментативних реакцій.
     В чоловічому організмі весь 17-бета естрадіол виробляється ферментами ароматазами в яєчках з тестостерону, що виділяється клітинами Лейдига, шляхом ферментної конверсії в клітинах Сертолі.
   Другий, більш слабкий естроген – естрон. В жіночому організмі він також синтезується яєчниками з виділеного наднирниками андростендіону.
      Естрогени мають множинний вплив на жіночий організм.
    Норма вмісту 17-бета естрадіолу у жінок у фолікулярну фазу повинна становити 24-195 пг/мл, у передовуляторну – 66-411 пг/мл, у лютеїнову – 40-261 пг/мл, у період менопаузи – 10-40 пг/мл. Норма для чоловіків – 11-44 пг/мл.
   Якщо вміст естрогенів знаходиться в межах норми, то їх позитивний вплив проявляється наступним чином.


Плюси естрогенів:

   Основне призначення естрогенів (разом з прогестероном та гонадотропінами) полягає в контролі розвитку та функціонування жіночої репродуктивної системи та забезпеченні всього комплексу заходів, спрямованих на підготовку жіночого організму до вагітності, виношування плоду та пологів, а саме: розвиток вторинних статевих ознак, поява статевого потягу, забезпечення виходу яйцеклітини в статеві шляхи та можливість її запліднення після овуляції, структурні зміни в тканинах статевої системи (проліферація епітелію слизової оболонки піхви), збереження кислого рН середовища, гіпертрофія та ритмічні скорочення матки, розвиток молочних залоз, розподіл підшкірного жиру, характерного для жіночого типу.
    Естрогени беруть участь у регуляції метаболізму кісткової тканини (підтримка міцності та запобігання резорбції кісток), видільної системи (регуляція водно-сольового обміну), а також у функціонуванні серцево-судинної (зниження рівня циркулюючих у крові ліпопротеїдів низької щільності = поганого холестерину і, таким чином, захист від атеросклерозу) та нейроендокринної систем.
   
     Якщо ж вміст естрогенів у плазмі крові вище норми, то можливе проявлення негативної дії естрогенів.
    Мінуси естрогенів:

    Негативний вплив естрогенів виражається в стимуляції канцерогенезу в гормонозалежних органах і тканинах. Будучи ключовими індукторами та провідниками внутрішньоклітинних проліферативних сигналів, естрогени (переважно естрадіол) за певних умов здатні стимулювати ріст доброякісних і злоякісних пухлин в епітелії молочної залози, ендометрії та шийці матки, епітелії та ендотелії слизових (гортань, стравохід, пряма кишка).
    А вирішальна роль у розвитку захворювань молочних залоз в даний час відводиться прогестерон-дефіцитним станам, при яких надлишок естрогенів викликає проліферацію тканин молочної залози та порушення рецепторного апарату.
    Потрапляючи в клітину, естроген активує естрогеновий рецептор, що знаходиться в цитоплазмі в неактивному стані. Взаємодія гормону з рецептором активує останній і сприяє його проникненню в ядро. Потрапивши в ядро, гормон-рецепторний комплекс стимулює експресію т. зв. естроген-залежних генів, серед яких більша частина прямо або опосередковано контролює клітинну проліферацію, а також підвищує чутливість клітин до факторів, що активують гіперпластичні процеси.
    Регулярно повторювані цикли естроген-індукованого клітинного ділення можуть двояко впливати на розвиток пухлинного процесу в гормонозалежних тканинах. По-перше, проліферувати під дією естрогенів можуть вже малигнізовані (піддані дії зовнішнього канцерогену або мають набір термінальних мутацій) клітини, проліферація яких призводить до формування «пухлинного клону». Однак найчастіше має місце інша ситуація. Періодично повторювані цикли клітинного ділення неминуче підвищують частоту появи нових, спонтанних мутацій (особливо з підвищенням віку жінки, а також при наявності інших факторів ризику). За умови накопичення від 3 до 7 подібних генетичних помилок, не ліквідованих імунною та/або репаративними клітинними системами, естроген-залежна проліферація трансформованих клітин також призведе до утворення пухлини. При цьому ініціатор пухлинного процесу, в його традиційному розумінні, у другому випадку відсутній.

Схожі записи

  • Ехінацея – імунітет або діти?

    Ехінацея – добро чи зло?Три в одному: зміцнити імунітет, вилікувати аденому простати, не мати дітей… Ехінацею без перебільшення можна назвати «розкрученим брендом»: постійне миготіння в рекламі, весь час на слуху, про чудові властивості рослини знають всі – від школярів до пенсіонерів.І дійсно, ехінацея пурпурова Echinacea purpurea (настоянка кореневищ, трави та інші препарати) останні 20 років…

  • Молібден для рослин: нейтралізація нітратів

             Молібден (Mo)          Для рослини – нейтралізація нітратів.               В рослинному організмі молібден входить до складу ферментів, під дією яких відбувається відновлення в клітинах нітратного азоту (нітратредуктази, нітрогенази, оксидаза та молібдоферредоксин), відіграє велику роль в азотному обміні та синтезі білкових речовин, сприяє засвоєнню азоту, розчиненого…

  • Бром для рослин: регулятор росту коренів

             Бром (Br)          Для рослини – регулятор росту коренів.              Роль сполук брома в рослинах остаточно не встановлена. Є відомості про його регулювальний вплив у малих дозах на розвиток кореневої системи.     У рослинних організмах бром може заміщувати хлор і замість нього брати участь у енергетичному обміні,…

  • Авокадо

    АВОКАДО       Плоди авокадо багаті на кремній (у 100 г – 213% від денної норми), бор (відповідно – 143%), нікель (140%), калій (20%), мідь (19%), рубідій (17,3%), молібден (14%), марганець (11%), магній (10,1%), кобальт (10%), залізо (9,8%), пантотенову кислоту (19%), фолієву кислоту (15%), піридоксин (14%), аскорбінову кислоту (11,3%), ненасичені жирні кислоти (28%), особливо…

  • Жито

    ЖИТО              Жито – багате джерело вітамінів групи В, біотину, нікотинової кислоти, багатьох мінеральних елементів, амінокислот, фітостеролів, пектину, крохмалю і клітковини.        Так, жито багате на біотин (у 100 г – 92,0% добової норми), пантотенову кислоту (відповідно – 24,6%), вітамін В1 (тіамін) (22,4%), вітамін РР (нікотиновою кислотою) (21,4%), вітаміном…

  • Картопля

    КАРТОПЛЯ Картопля містить досить багато аскорбінової кислоти (у 100 г – 24% від денної норми), піридоксину (відповідно – 15%), вітаміну К (13,3%), нікотинової кислоти та фолієвої кислоти (по 10,5%), калію (23%), проте особливо виділяється картопля за вмістом мікроелементів: рубідію (500%), ванадієм (373%), кремнію (167%), бору (164%), літію (77%), кобальту (50%), хрому (20%); у достатніх кількостях…