Плюси та мінуси естрогенів

Естрогени. Роль в організмі. Плюси та мінуси

     Естрогени – група жіночих статевих гормонів, синтезованих в жіночому організмі яєчниками та регулюючих специфічні статеві функції.
     Естрогени присутні як в жіночому, так і в чоловічому організмі (у чоловіків чоловічий статевий гормон тестостерон та естрогени працюють у синергії – без їх взаємодопомоги не спостерігається зростання м’язової маси).
     Основних естрогенів два (як у жінок, так і у чоловіків). Найактивніший з них – 17-бета естрадіол, що утворюється в основному в яєчниках з прогестерону. Менші його кількості можуть отримуватися з тестостерону шляхом ферментативних реакцій.
     В чоловічому організмі весь 17-бета естрадіол виробляється ферментами ароматазами в яєчках з тестостерону, що виділяється клітинами Лейдига, шляхом ферментної конверсії в клітинах Сертолі.
   Другий, більш слабкий естроген – естрон. В жіночому організмі він також синтезується яєчниками з виділеного наднирниками андростендіону.
      Естрогени мають множинний вплив на жіночий організм.
    Норма вмісту 17-бета естрадіолу у жінок у фолікулярну фазу повинна становити 24-195 пг/мл, у передовуляторну – 66-411 пг/мл, у лютеїнову – 40-261 пг/мл, у період менопаузи – 10-40 пг/мл. Норма для чоловіків – 11-44 пг/мл.
   Якщо вміст естрогенів знаходиться в межах норми, то їх позитивний вплив проявляється наступним чином.


Плюси естрогенів:

   Основне призначення естрогенів (разом з прогестероном та гонадотропінами) полягає в контролі розвитку та функціонування жіночої репродуктивної системи та забезпеченні всього комплексу заходів, спрямованих на підготовку жіночого організму до вагітності, виношування плоду та пологів, а саме: розвиток вторинних статевих ознак, поява статевого потягу, забезпечення виходу яйцеклітини в статеві шляхи та можливість її запліднення після овуляції, структурні зміни в тканинах статевої системи (проліферація епітелію слизової оболонки піхви), збереження кислого рН середовища, гіпертрофія та ритмічні скорочення матки, розвиток молочних залоз, розподіл підшкірного жиру, характерного для жіночого типу.
    Естрогени беруть участь у регуляції метаболізму кісткової тканини (підтримка міцності та запобігання резорбції кісток), видільної системи (регуляція водно-сольового обміну), а також у функціонуванні серцево-судинної (зниження рівня циркулюючих у крові ліпопротеїдів низької щільності = поганого холестерину і, таким чином, захист від атеросклерозу) та нейроендокринної систем.
   
     Якщо ж вміст естрогенів у плазмі крові вище норми, то можливе проявлення негативної дії естрогенів.
    Мінуси естрогенів:

    Негативний вплив естрогенів виражається в стимуляції канцерогенезу в гормонозалежних органах і тканинах. Будучи ключовими індукторами та провідниками внутрішньоклітинних проліферативних сигналів, естрогени (переважно естрадіол) за певних умов здатні стимулювати ріст доброякісних і злоякісних пухлин в епітелії молочної залози, ендометрії та шийці матки, епітелії та ендотелії слизових (гортань, стравохід, пряма кишка).
    А вирішальна роль у розвитку захворювань молочних залоз в даний час відводиться прогестерон-дефіцитним станам, при яких надлишок естрогенів викликає проліферацію тканин молочної залози та порушення рецепторного апарату.
    Потрапляючи в клітину, естроген активує естрогеновий рецептор, що знаходиться в цитоплазмі в неактивному стані. Взаємодія гормону з рецептором активує останній і сприяє його проникненню в ядро. Потрапивши в ядро, гормон-рецепторний комплекс стимулює експресію т. зв. естроген-залежних генів, серед яких більша частина прямо або опосередковано контролює клітинну проліферацію, а також підвищує чутливість клітин до факторів, що активують гіперпластичні процеси.
    Регулярно повторювані цикли естроген-індукованого клітинного ділення можуть двояко впливати на розвиток пухлинного процесу в гормонозалежних тканинах. По-перше, проліферувати під дією естрогенів можуть вже малигнізовані (піддані дії зовнішнього канцерогену або мають набір термінальних мутацій) клітини, проліферація яких призводить до формування «пухлинного клону». Однак найчастіше має місце інша ситуація. Періодично повторювані цикли клітинного ділення неминуче підвищують частоту появи нових, спонтанних мутацій (особливо з підвищенням віку жінки, а також при наявності інших факторів ризику). За умови накопичення від 3 до 7 подібних генетичних помилок, не ліквідованих імунною та/або репаративними клітинними системами, естроген-залежна проліферація трансформованих клітин також призведе до утворення пухлини. При цьому ініціатор пухлинного процесу, в його традиційному розумінні, у другому випадку відсутній.

Схожі записи

  • Хлор: антисептик чи провокатор раку?

             Хлор (Cl)          Для людини – антисептик чи провокатор раку?               Хлор, так само, як і натрій, є елементом кухонної солі і також життєво важливий для організму людини. Це один з основних елементів водно-сольового обміну всіх живих організмів.      Добова потреба організму людини в хлорі становить…

  • Мак

    Мак        Насіння маку, як і всі продукти в цій групі, мають дуже високу калорійність, але вони характеризуються високим вмістом багатьох вітамінів, мінералів, білків, поліненасичених жирних кислот і фітостеролів.        Таким чином, мак багатий на токофероли: гамма-токоферол (94.5% добової норми в 100 г), бета-токоферол (55.3%), альфа-токоферол (21.2%), вітамін B1 (тіамін) (50.2%), вітамін K (філохінон)…

  • Основні (паренхімні) тканини: Транспорт асимілятів. Аніме-комікс для “Крок-1″(фармацевтична ботаніка)

    Представляємо вам серію з трьох гумористичних ботанічних коміксів для гарної підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки. Тепер зупинимось на основних (паренхімних тканинах), цього разу – запасаючих. І як же без нових гуморесок у стилі Павла Глазового! Запасаюча паренхімна тканина – “Від “виробничого цеху” в листку до надійних сейфів амілопластів” У цьому випуску ми простежимо магічне…

  • Холодок (Спаржа)

    ХОЛОДОК (= СПАРЖА, АСПАРАГУС) Спаржа відрізняється збалансованим вмістом вітамінів та мінеральних елементів. Зокрема, спаржа виділяється за вмістом метилметіонінсульфонію хлориду (вітаміну U): в 100 г – 110% від добової норми, а також філлохінону (відповідно – 35%), фолієвої кислоти (13%), каротиноїдів лютеїну та його ізомера зеаксантину (11,8%), бета-каротину (9%), тіаміну (9%), рибофлавіну (8%), альфа-токоферолу (8%). Спаржа є…

  • Діоскорид Педаній

    Діоскорид Педаній: “Останнім з того, що ми скидаємо перед смертю, є одяги слави”. Діоскорид Педаній (біля 40 р. – біля 90 р.). 50 років     Давньоримський лікар (грек за походженням), фармаколог і натураліст, один з основоположників фармакогнозії та ботаніки.     Народився в Аназарбі, Кілікія, Мала Азія (сучасна Назарва). За професією був військовим лікарем і  багато…

  • Барій: чарівник для гладеньких м’язів

             Барій (Ba)          Маг і чарівник для гладеньких м’язів             Барій відноситься до токсичних мікроелементів і не входить до числа есенціальних (життєво важливих) або умовно-есенціальних мікроелементів. В організмі людини має виражений вплив на гладенькі м’язи. Добова потреба організму людини в барії не встановлена, середньодобове надходження знаходиться в…