Молібден для рослин: нейтралізація нітратів

         Молібден (Mo)

         Для рослини – нейтралізація нітратів.
        
     В рослинному організмі молібден входить до складу ферментів, під дією яких відбувається відновлення в клітинах нітратного азоту (нітратредуктази, нітрогенази, оксидаза та молібдоферредоксин), відіграє велику роль в азотному обміні та синтезі білкових речовин, сприяє засвоєнню азоту, розчиненого у воді, фіксації азоту, бере участь у синтезі нуклеїнових кислот та в різних окиснювально-відновних реакціях.

Під впливом молібдену в рослинах збільшується вміст вуглеводів, каротину та аскорбінової кислоти, білкових речовин, хлорофілу та підвищується інтенсивність фотосинтезу.

     Вміст молібдену в рослинах коливається від 0,001 до 0,1 мг% (в перерахунку на суху речовину). Він накопичується переважно в молодих зростаючих органах (особливо багаті ним насіння рослин).
    При недостатності молібдену в рослинах накопичується велика кількість нітратів, утворюються плями на старих та середніх за віком листках, а їх краї закручуються вгору, дрібні жилки втрачають зелену забарвлення, між жилками утворюються яскраво-жовті плями. Молібден особливо важливий для бобових рослин, оскільки концентрується в бульбочках бобових, сприяючи їх утворенню.
    Великі дози молібдену є дуже токсичними для рослин. Надлишок молібдену викликає у томатів плямистість, а у цвітної капусти – нитчатість листків.

Вибірково накопичують молібден рослини, що продукують серцеві глікозиди та сапоніни.

    Рослинами-суперконцентраторами молібдену є:
• багно звичайне Ledum palustre L., Ericaceae (пагінці);
• види роду астрагал Astragalus L., Fabaceae (трава);
• буркун лікарський Melilotus officinalis (L.) Pall., Fabaceae (трава);
• гірчак пташиний (= спориш) Polygonum aviculare L., Polygonaceae (трава);
• жостір проносний Rhamnus cathartica L., Rhamnaceae (плоди);
• кропива дводомна Urtica dioica L., Urticaceae (листи);
• м’ята перцева Mentha piperita L., Lamiaceae (листи).
    Лікарські рослини, що містять молібден:
• види чемерника Helleborus L., Ranunculaceae (кореневище з коренями);
• барбарис звичайний Berberis vulgaris L., Berberidaceae (корені, листя, плоди, вміст в золи плодів – 0,1 мг%);
• барвінок малий Vinca minor L., Apocynaceae (трава);
• горицвіт весняний Adonis vernalis L., Ranunculaceae (трава);
• конвалія травнева Convallaria majalis L., Convallariaceae (листя, трава, квітки);
• наперстянка пурпурова Digitalis purpurea L., наперстянка шерстиста Digitalis lanata Ehrh., Scrophulariaceae (листя);
• жовтушник сивіючий Erysimum canescens Roth., Brassicaceae (трава);
• види строфанту Strophanthus DC., Apocynaceae (насіння);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди, вміст в золі – 0,1–0,6 мг%);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (плоди, вміст в золі – 0,3–0,5 мг%);
• горобина звичайна Sorbus aucuparia L., Rosaceae (плоди, вміст в золі – 0,1 мг%);
калина звичайна Viburnum opulus L., Сарrifoliaceae (плоди, вміст в золі – 0,1 мг%);
• бузина чорна Sambucus nigra L., Сарrifoliaceae (плоди, вміст в золі – 0,2 мг%).

Схожі записи

  • Післямова

    Постскриптум  Правило поведінки –     не дайте себе з’їсти!      Вітаємо, шановний відвідувачу сайту! Ми пройшли складний шлях через скелі фармакогнозії. Нам вдалося орієнтуватися між Сциллою нашої власної ліні, і Харибдою складнощів матеріалу, який потрібно було опанувати; ми спробували нові техніки запам’ятовування інформації; ми доклали великих зусиль, і тому маємо чим пишатися. Сподіваюся, знання, які…

  • Ультрамікроелементи для людини

    Концентрація ультрамікроелементів, які ще називають наноелементами, в організмі дуже мала (менше 20 мкг). Проте ці елементи, як і мікроелементи, входять до складу ферментних систем як коферменти (активатори і каталізатори біохімічних процесів). До ультрамікроелементів (або наноелементів) належать елементи, концентрація яких: 10–6–10–12%, добова норма споживання не перевищує 20 мкг. УЛЬТРАМІКРОЕЛЕМЕНТИ – берилій, вісмут, вольфрам, галій, золото, кадмій,…

  • Софора

    Біологічно активні добавки, розроблені професором Н.П. Максютіною Софора     Водний екстракт з бутонів софори японської Sоphora japonica L., стабілізований аскорбіновою кислотою.     Містить рутин, аскорбінову кислоту, органічні кислоти, цукор, макро- та мікроелементи (К, Mg, Ca, P, J, Fe, Zn, Cо, В).     Природний концентрат вітамінів, які мають синергічну дію при авітамінозі Р.     Сприяє підвищенню…

  • Досягнення наших студентів

    Досягнення наших студентів   З дня заснування кафедри працює студентський науковий гурток дослідницького характеру. З 2008 до 2013 р.р. ним керувала доцент кафедри Джан Тетяна Віталіївна, пізніше – асистент кафедри, к.фарм.н. Рибак Любов Миколаївна, доцент кафедри, д.фарм.н. Гудзенко Андрій Вікторович, асистент (а пізніше – старший викладач і потім – доцент) кафедри Гуртовенко Ірина Олександрівна. Студенти…

  • Єпифаній Славинецький

    «Слово – це ключ до пізнання суті речей, а найменування трави цілющої – це перший крок до подолання немочі людської» Єпифаній Славинецький (бл.1600 – 20 листопада 1675). Близько 75 років Єпифаній Славинецький – монументальна постать української та загальноєвропейської культури XVII століття, видатний вчений-енциклопедист, ієромонах, філолог та натурфілософ. У контексті історії фармакогнозії він постає як фундатор…

  • Абрикоси

    АБРИКОСИ       Плоди абрикоса багаті на бета-каротин (в 100 г – 32% від добової норми), аскорбінову кислоту (відповідно – 11%), бором (179%), ванадієм (63%), стронцієм (52,5%), магнієм (20%), кобальтом (20%), кремнієм (17%), міддю (14%), калієм (12%), марганцем (11%), молібденом (11%), а також моно- і дисахаридами (17%), серед яких переважає глюкоза (в 100 г – 24% добової норми), і клітковиною (10%);…