Селен для рослин: подвійна стійкість до стресу

         Селен (Se)

         Для рослини – подвійна стійкість до стресу.
        
      В рослинному організмі селен впливає на стійкість до різного роду стресів: окиснювальному стресу, викликаному УФ–опроміненням, стресів, викликаним гербіцидами, гіпотермією, старінням, солевим стресом тощо.
    Протекторна дія селену при окислювальному стресі виражається в зниженні вмісту малонового діальдегіду, вільного проліну, збільшенні стійкості хлорофілів і накопиченні біомаси, а також в збільшенні активності глутатіонпероксидази, дегідроаскорбатредуктази та каталази.
Таким чином, захисна дія селену в рослинах пов’язана з формуванням активних центрів ферментів антиоксидантної системи – супероксиддисмутази, гліцинредуктази, глутатіонпероксидази, каталази, аскорбатпероксидази та дегідроаскорбатредуктази – і збільшенням пулу деяких низькомолекулярних антиоксидантів: каротиноїдів, аскорбінової кислоти, глутатіону.
    Вказані властивості свідчать про участь селену як в першій фазі біохімічної адаптації (окислення чужорідних речовин з утворенням органічних окисів і перекисів), так і в другій її фазі (зв’язування і виведення активних метаболітів).
     Вміст селену в рослинах становить 0,0001 мг% (за масою). Деякі рослини здатні концентрувати селен, витягуючи його з ґрунту, зокрема, види роду астра Aster L., Asteraceae.
    При недостатності селену у рослин затримуються ріст і цвітіння, рослини втрачають стійкість до змінюваним факторам середовища, особливо до переохолодження і до засолення ґрунту, часто спостерігаються хлороз, втрата тургору, в’янення.

На жаль, за останні 100 років вміст селену в ґрунті суттєво знизився, і ця тенденція продовжує наростати. У багатьох регіонах спостерігається дефіцит селену в ґрунті і, як наслідок, дефіцит його в рослинах. Слід також зазначити, що добрива, що містять селен, не мають помітного ефекту через нітрати, хлориди та фосфати, які зв’язують селен в нерозчинні сполуки.

    Рослиною–суперконцентратором селену є астрагал китицеподібний, Astragalus racemosus Pursh, Fabaceae (трава, вміст в золи – 1–3%).
    Лікарські рослини, що містять селен:
• спіруліна платенсис Spirulina platensis (Nordst.) Geitl. (= Arthrospira platensis Gomont), Phormidiaceae, Cyanobacteria (мікроводорість, вся рослина);
• родіола рожева Rhodiola rosea L., Crassulaceae (кореневище з коренями);
• подофіл щитоподібний Podophyllum peltatum L., Berberidaceae (кореневище з коренями);
• солодка гола Glycyrrhiza glabra L., Fabaceae (корені);
• пастернак посівний Pastinaca sativa L., Apiaceae (корені, листя);
• залізня бульбоносний Phlomis tuberosa L., Lamiaceae (клубні, трава, вміст – 0,19 мг/кг);
• астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus Pall., Fabaceae (трава, вміст – до 0,1% від сухої маси);
• панцерія шершава Panzeria lanata (L.) Bunge., Lamiaceae (трава, вміст – 0,43 мг/кг);
• ефедра хвощова Ephedra equisetina Bunge, Ephedraceae (трава);
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae (трава);
• чистотіл звичайний Chelidonium majus L., Papaveraceae (трава, вміст – 0,07 мг/кг);
• буркун лікарський Melilotus officinalis (L.) Pall., Fabaceae (трава, вміст – 0,08 мг/кг);
• види полину Artemisia L., Asteraceae (трава, вміст – 0,11 мг/кг);
• копійочник Гмеліна Hedysarum gmelinii Ledeb., Fabaceae (трава, вміст – 0,24 мг/кг);
• ковила периста Stipa pennata L., Poaceae (трава, вміст – 0,13 мг/кг);
• чебрець плазкий Thymus serpyllum L., Lamiaceae (трава, вміст – 0,16 мг/кг);
• перстач кущистий Pentaphylloides fruticosa (L.) O. Schwarz., Rosaceae (трава, вміст – 0,06–0,25 мг/кг);
• суниці лісові Fragaria vesca L., Rosaceae (листи, вміст – 0,04–0,06 мг/кг);
• стенлея пірчаста Stanleya pinnata (Pursh) Britton, Brassicaceae (листя);
• наперстянка шерстиста Digitalis lanata Ehrh., Scrophulariaceae (листя);
• катарантус рожевий Catharanthus roseus (L.) G.Don, Apocynaceae (листя);
• алое деревоподібне Aloe arborescens Mill., Asphodelaceae (листя);
• підбіл звичайний Tussilago farfara L., Asteraceae (листя);
• види евкаліпту Eucalyptus L’Hér., Myrtaceae (листя);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (бруньки, листя);
• смородина чорна Ribes nigrum L., Grossulariaceae (листя);
• бертолетія висока (= горіх бразильський) Bertholletia excelsa Humb. & Bonpl., Lecythidaceae (плоди, вміст – до 1,917 мг%);
• гаплопаппус клейкий Happlopappus glutinosus Cas., Asteraceae (суцвіття);
• ромашка лікарська Chamomilla chamomilla (L.) Rydb., Asteraceae (суцвіття);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (плоди);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди);
• лимонник китайський Schisandra chinensis (Turcz.) Baill., Schisandraceae (плоди);
• види ялівцю Juniperus L., Cupressaceae (плоди);
• гарбуз звичайний Cucurbita pepo L., Cucurbitaceae (плоди, насіння);
• кріп городній Anethum graveolens L., Apiaceae (плоди).
   

Схожі записи

  • Грейпфрут: небезпека для жінок?

    Грейпфрут – небезпека для жінок? Естрогени та рак молочної залози? Схуднення?     Кілька років тому результати, отримані американськими вченими з Університету Південної Каліфорнії (University of Southern California) та Дослідницького центру раку Гавайських островів (Cancer Research Center of Hawaii) Monroe K.R., Murphy S.P., Kolonel L.N., Pike M.C. (2007), вразили наукове співтовариство. При вивченні стану здоров’я понад…

  • Мікроелементи для рослини

    До мікроелементів належать елементи, концентрація яких в організмі людини – 10–3–10–5%, добова норма споживання – 20 мкг–20 мг. Мікроелементи виконують незамінні каталітичні та регуляторні функції в біохімічній архітектурі рослин. Попри мінімальну кількість, вони діють як кофактори ферментних систем, керуючи редокс-реакціями, синтезом хлорофілу та розвитком генеративних органів. Баланс мікроелементів є критичним чинником метаболізму, де навіть незначні…

  • Арахіс

    АРАХІС                       Насіння (горіхи) арахісу – дуже калорійний продукт, але при цьому вони характеризуються високим вмістом вітамінів, мінеральних елементів, білків, поліненасичених жирних кислот і фітостеролів.      Так, арахіс багатий на вітамін РР (нікотинову кислоту) (у 100 г – 94,5% добової норми), біотин (відповідно – 80%),…

  • Печериці (Шампіньйони)

    ПЕЧЕРИЦІ Печериці багаті кобальтом (в 100 г – 121,0% добової норми), міддю (відповідно – 43,5%), селеном (26,2%), рубідієм (26,0%), хромом (22,8%), калієм (21,2%), йодом (12,0%), пантотеновою кислотою (42,0%), біотином (32,0%), рибофлавіном (22,5%), нікотиновою кислотою (24,0%), аскорбіновою кислотою (10,0%), не містять крохмалю та сахарози.      Шампіньони вирізняються за вмістом фітостеролів (в 100 г – 82,7% добової…

  • Коріандр (кінза)

    КОРІАНДР (= КІНЗА), листя Коріандр (= кінза) виділяється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 258,3% добової норми), бета-каротину (відповідно – 78,6%), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (38,6%), альфа-токоферолу (16,7%), фолієвої кислоти (15,5%), лютеїну і його ізомеру зеаксантину (14,4%), пантотенової кислоти (11,4%).      Серед мінеральних елементів у складі переважають: кремній (280,7%), рубідій (58,4%),…

  • Картопля

    КАРТОПЛЯ Картопля містить досить багато аскорбінової кислоти (у 100 г – 24% від денної норми), піридоксину (відповідно – 15%), вітаміну К (13,3%), нікотинової кислоти та фолієвої кислоти (по 10,5%), калію (23%), проте особливо виділяється картопля за вмістом мікроелементів: рубідію (500%), ванадієм (373%), кремнію (167%), бору (164%), літію (77%), кобальту (50%), хрому (20%); у достатніх кількостях…