Нікель для рослини: забезпечення азотом

         Для рослини – забезпечення азотом.
        

     Нікель – необхідний мікроелемент для рослин. У вищих рослин нікель входить до складу ферменту уреази, який здійснює реакцію розкладання сечовини до аміаку та вуглекислого газу. Показано, що в рослинах, забезпечених нікелем, активність уреази вища і, відповідно, нижче вміст сечовини в порівнянні з незабезпеченими ним рослинами. Нікель активує ряд ферментів, зокрема – нітратредуктазу, гідрогеназу та інші, має стабілізуючий вплив на структуру рибосом, бере участь у переміщенні азоту та забезпеченні ним рослинних тканин.

     У ряді експериментів встановлено позитивний вплив внесення нікелю в ґрунт на врожайність сільськогосподарських культур, що, ймовірно, викликано стимуляцією мікробіологічних процесів нітрифікації та мінералізації сполук азоту в ґрунті.

     Перші вказівки на наявність нікелю в рослинах були зроблені В.І. Вернадським. Нікель надходить у рослини у вигляді іона Ni²⁺, але може перебувати у вигляді Ni⁺ і Ni³⁺.

     Зазвичай вміст нікелю в рослинах не перевищує 0,005 мг% (за масою), але деякі рослини (наприклад, чай, какао, гречка, морква, салат) містять його досить багато. Концентрують нікель і мікроорганізми, які можуть містити тисячі і навіть сотні тисяч разів більше нікелю, ніж навколишнє середовище.

     Недостатність нікелю призводить до зниження темпів росту рослин і зменшення накопичення біомаси.

    Токсичність нікелю проявляється в пригніченні процесів фотосинтезу та транспірації, появі ознак хлорозу листя. Надлишок нікелю є причиною появи «боанг» (дослівно – «пусті горіхи») – захворювання кокосових пальм на Гавайських островах – і може викликати редукцію квіток, наприклад, у сону розкритого.

    Рослинами–суперконцентраторами нікелю є:
• бурачок Бертолоні Alyssum bertolonii Desv., Brassicaceae (трава, вміст – 0,8% від сухої маси та 11% у золі)
• гібантус рясноквітковий Hybanthus floribundus (Lindl.) F. Muell., Violaceae (трава, вміст у золі – 23%).

    Лікарські рослини, що містять нікель:
• алтея лікарська Althaea officinalis L., Malvaceae (корені);
• родовик лікарський Sanguisorba officinalis L., Rosaceae (корені);
• вовчуг польовий Ononis arvensis L., Fabaceae (корені);
• беладона звичайна Atropa belladonna L., Solanaceae (кореневища з корінням, трава, листя);
• мачок жовтий Glaucium flavum Crantz, Papaveraceae (трава);
• пасифлора м’ясо–червона Passiflora incarnata L., Passifloraceae (трава);
• термопсис ланцетолистий Thermopsis lanceolata R.Br., Fabaceae (трава);
• собача кропива звичайна Leonurus quinquelobatus Gilib. та собача кропива серцева Leonurus cardiaca L., Lamiaceae (трава);
• м’ята перцева Mentha piperita L., Lamiaceae (листя);
• рябина звичайна Sorbus aucuparia L., Rosaceae (плоди, вміст – 1–2 мг%);
• яблуня звичайна Malus domestica Borkh., Rosaceae (листя, вміст у золі – 2 мг%, у плодах відсутній);
• види глоду Crataegus L., Rosaceae (квітки);
• лимонник китайський Schisandra chinensis (Turcz.) Baill., Schisandraceae (плоди);
• калина звичайна Viburnum opulus L., Caprifoliaceae (листя – 1 мг%; плоди – 0,01 мг%);
• барбарис звичайний Berberis vulgaris L., Berberidaceae (плоди – 5 мг%);
• бузина чорна Sambucus nigra L., Caprifoliaceae (плоди – 1–2 мг%);
• види ялівцю Juniperus L., Cupressaceae (плоди).