Про автора

Konovalova

Коновалова Олена Юріївна

           Автор цього сайту – Коновалова Олена Юріївна.

   Багато хто пам’ятає і знає мене за дівочим прізвищем – Маковецька.

На сьогодні я доктор фармацевтичних наук (2002), професор (2011), завідувачка кафедри фармацевтичної і біологічної хімії, фармакогнозії Київського медичного університету.

    Народилася 19.09.1966 у м. Харкові, з 7-річного віку постійно живу в Києві. Із Золотою медаллю закінчила середню школу № 33 м. Києва (1983), з Червоним дипломом – біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (нині – Національний університет ім. Т.Г. Шевченка) (1988) за спеціальністю «фізіологія та біохімія рослин».

Кандидатську дисертацію я захистила у 25 років (кандидат біологічних наук, тема дисертації: «Біологічні особливості та порівняльна оцінка біологічно активних речовин представників роду Hypericum L. України», 1992);

докторську – у 35 (доктор фармацевтичних наук, тема дисертації: «Біологічно активні речовини роду Hypericum L. як джерело створення лікарських засобів із заданими властивостями», 2002).

Старший науковий співробітник (1999).

Професор (2011).

Лауреат Премії НАН України для молодих вчених (2000).

Дійсний член Європейської Академії Природознавства (Великобританія-Чорногорія, з 2012 р.).

Orcid:  https://orcid.org/0000-0001-6025-5230

Енциклопедія сучасної України: https://esu.com.ua/article-4901

Профіль науковця на порталі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1459926

Natural History Museum. Catalogue search (from Natural History Museum Library and Archives). Robson, Norman: Correspondence with Dr Elena Makovetskaya, Kiev, Ukraine 1992-2002.

Ще студенткою IV курсу я почала працювати у відділі біохімії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1987–1988 рр.), а після закінчення Університету одразу вступила до аспірантури до відділу медичної ботаніки Центрального ботанічного саду АН України (зараз – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України) (1988). У цьому відділі я пропрацювала до вересня 2003 року, будучи і молодшим науковим співробітником, і просто науковим, і старшим науковим, і провідним науковим співробітником.

Але, оскільки мені завжди подобалось ділитися своїми знаннями, новою інформацією з іншими людьми (особливо – з небайдужими, які мають живий розум), захоплювати їх різними науковими новинками, то мій шлях неминуче лежав до викладання.

З 1999 року, працюючи у Ботанічному саду, я паралельно почала викладати фармакогнозію на кафедрі фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (тоді це була одна загальна кафедра фармації з секціями, з 2002 року секція фармакогнозії перетворена на самостійну кафедру фармакогнозії і ботаніки).

З 1.09.2003 р. від дня створення кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Медичного інституту Української асоціації народної медицини (нині – Київський медичний університет) стала її завідувачкою.

Автор більше 370 друкованих наукових та методичних праць, у тому числі – 16 навчальних посібників, 3 монографій та 13 Патентів України на винахід.

Член Спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2004-2012). Кожного року (часто – і декілька разів на рік) – опонент кандидатських (або PhD) і докторських дисертацій.

     Основні напрямки наукових досліджень – вивчення морфобіологічного різноманіття лікарських рослин; пошук видів, перспективних за вмістом біологічно активних речовин (БАР) для створення лікарських засобів із заданими властивостями; дослідження тонкої молекулярної структури БАР; комп’ютерне моделювання та синтез нових сполук на основі відомих БАР; розробка технології отримання та показників якості нових лікарських фітозасобів.

Закінчила музичну школу № 3 ім. В.С. Косенка (1980) і можу відрізнити ноту «до» від ноти «фа», як говорив актор Леонід Биков у фільмі «У бій ідуть лише старі».

У дитинстві та юності писала музику, вірші, пісні, а зараз – навчальні посібники, монографії, методички та наукові статті… У студентські роки співала пісні під гітару зі сцени на Університетських святах та біля вогнища на літній практиці, а зараз читаю лекції студентам… У школі була комсоргом класу, а зараз завідую кафедрою…

Ось вона – діалектика розвитку особистості…

Схожі записи

  • Інжир сушений

    ІНЖИР (сушений)           Сушений інжир, як і свіжі плоди, містить незначну кількість вітамінів (проте відзначається відносно висока концентрація вітаміну К: у 100 г — 13,0% добової норми). Продукт характеризується високим вмістом багатьох макро- та мікроелементів: бору (у 100 г — 400,0% добової норми), кремнію (відповідно — 296,7%), хрому (138,0%), рубідію (96,0%),…

  • Мигдаль

    МИГДАЛЬ           Мигдаль – дуже калорійний продукт. Його насіння (горіхи) характеризуються досить високим вмістом деяких вітамінів, мінеральних елементів, білків, але найголовніше – ненасичених жирних кислот (особливо – лінолевої та олеїнової) і фітостеролів.        Так, мигдальні горіхи багаті альфа-токоферолом (в 100 г – 173,3% добової норми), вітаміном В2 (рибофлавіном) (відповідно –…

  • Гарбуз

    ГАРБУЗ На відміну від інших родів родини гарбузових (патисон, кабачок, огірок) гарбуз за хімічним складом досить індивідуальний і не дуже схожий на інші роди. Гарбуз дуже багатий каротиноїдами: загальний вміст каротиноїдів в 100 г становить 7260 мкг (145% добової норми), зокрема бета-каротином (відповідно в 100 г – 62% добової норми), бета-криптоксантином (42,9%), лютеїном та його…

  • Манго

    МАНГО Манго виділяється за вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (у 100 г – 45,8% добової норми), фолієвої кислоти (відповідно – 21,5%), бета-каротину (18,3%). Серед мінеральних елементів переважають: кремній (105,0%), бор (30,6%), рубідій (23,2%), мідь (11,0%).      Плоди манго містять фітостероли (у 100 г – 44,4% добової норми), у складі яких переважає бета-ситостерол (відповідно –…

  • Основні (паренхімні) тканини рослин. Аеренхіма (Анімований комікс)

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) Вітаю, майбутні колеги! Ми продовжуємо нашу мандрівку мікросвітом рослин. Сьогодні ми зануримося в глибини водних джунглів, де панує особлива архітектура – аеренхіма. Чи замислювалися ви коли-небудь, як рис або латаття примудряються дихати, перебуваючи глибоко під водою чи в щільному мулі? Секрет криється в їхніх унікальних «вентиляційних шахтах» – спеціалізованій тканині, яка називається…

  • Вишня

    ВИШНЯ Вишня не дуже багата на вітаміни, за винятком бета-каротину (в 100 г – 15% добової норми) і аскорбінової кислоти (відповідно – 11%), але відрізняється високим вмістом ряду мінеральних елементів, серед яких переважають: бор (179%), свинець (142%), кремній (137%), рубідій (77%), ванадій (63%), молібден (14%), хром (14%), кобальт (10%), мідь (10%), нікель (10%), калій (9%)….