Про автора

Konovalova

Коновалова Олена Юріївна

           Автор цього сайту – Коновалова Олена Юріївна.

   Багато хто пам’ятає і знає мене за дівочим прізвищем – Маковецька.

На сьогодні я доктор фармацевтичних наук (2002), професор (2011), завідувачка кафедри фармацевтичної і біологічної хімії, фармакогнозії Київського медичного університету.

    Народилася 19.09.1966 у м. Харкові, з 7-річного віку постійно живу в Києві. Із Золотою медаллю закінчила середню школу № 33 м. Києва (1983), з Червоним дипломом – біологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (нині – Національний університет ім. Т.Г. Шевченка) (1988) за спеціальністю «фізіологія та біохімія рослин».

Кандидатську дисертацію я захистила у 25 років (кандидат біологічних наук, тема дисертації: «Біологічні особливості та порівняльна оцінка біологічно активних речовин представників роду Hypericum L. України», 1992);

докторську – у 35 (доктор фармацевтичних наук, тема дисертації: «Біологічно активні речовини роду Hypericum L. як джерело створення лікарських засобів із заданими властивостями», 2002).

Старший науковий співробітник (1999).

Професор (2011).

Лауреат Премії НАН України для молодих вчених (2000).

Дійсний член Європейської Академії Природознавства (Великобританія-Чорногорія, з 2012 р.).

Orcid:  https://orcid.org/0000-0001-6025-5230

Енциклопедія сучасної України: https://esu.com.ua/article-4901

Профіль науковця на порталі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1459926

Natural History Museum. Catalogue search (from Natural History Museum Library and Archives). Robson, Norman: Correspondence with Dr Elena Makovetskaya, Kiev, Ukraine 1992-2002.

Ще студенткою IV курсу я почала працювати у відділі біохімії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1987–1988 рр.), а після закінчення Університету одразу вступила до аспірантури до відділу медичної ботаніки Центрального ботанічного саду АН України (зараз – Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України) (1988). У цьому відділі я пропрацювала до вересня 2003 року, будучи і молодшим науковим співробітником, і просто науковим, і старшим науковим, і провідним науковим співробітником.

Але, оскільки мені завжди подобалось ділитися своїми знаннями, новою інформацією з іншими людьми (особливо – з небайдужими, які мають живий розум), захоплювати їх різними науковими новинками, то мій шлях неминуче лежав до викладання.

З 1999 року, працюючи у Ботанічному саду, я паралельно почала викладати фармакогнозію на кафедрі фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (тоді це була одна загальна кафедра фармації з секціями, з 2002 року секція фармакогнозії перетворена на самостійну кафедру фармакогнозії і ботаніки).

З 1.09.2003 р. від дня створення кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Медичного інституту Української асоціації народної медицини (нині – Київський медичний університет) стала її завідувачкою.

Автор більше 380 друкованих наукових та методичних праць, у тому числі – 16 навчальних посібників, 3 монографій та 14 Патентів України на винахід.

Член Спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (2004-2012). Член Спеціалізованої вченої ради по захисту докторських дисертацій при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця (з 2026-по т.ч.). Кожного року (часто – і декілька разів на рік) – опонент кандидатських (або PhD) і докторських дисертацій.

     Основні напрямки наукових досліджень – Drug-design, квантова хімія, еволюційна біохімія рослин, хемосистематика, молекулярний докінг, пошук видів, перспективних за вмістом біологічно активних речовин (БАР) для створення лікарських засобів із заданими властивостями; дослідження тонкої молекулярної структури БАР; комп’ютерне моделювання та синтез нових сполук на основі відомих БАР; розробка технології отримання та показників якості нових лікарських фітозасобів.

Закінчила музичну школу № 3 ім. В.С. Косенка (1980) і можу відрізнити ноту «до» від ноти «фа», як говорив актор Леонід Биков у фільмі «У бій ідуть лише старі».

У дитинстві та юності писала музику, вірші, пісні, а зараз – навчальні посібники, монографії, методички та наукові статті… У студентські роки співала пісні під гітару зі сцени на Університетських святах та біля вогнища на літній практиці, а зараз читаю лекції студентам… У школі була комсоргом класу, а зараз завідую кафедрою…

Ось вона – діалектика розвитку особистості…

Схожі записи

  • Кріп

    КРІП           Зелень кропу виділяється за вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (в 100 г – 132,1% добової норми), бета-каротину (відповідно – 112,8%), вітаміну К (філлохінону) (52,3%), фолієвої кислоти (37,5%), вітаміну В2 (рибофлавіну) (15,0%), альфа-токоферолу (11,3%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (10,1%), вітаміну В6 (піридоксину) (9,5%).     Серед мінеральних елементів у…

  • Молібден: якісна детоксикація

             Молібден (Мо)          Для людини – якісна детоксикація.               В організмі людини молібден діє як кофактор у складі ферментів, відповідальних за детоксикацію організму, впливає на використання запасів заліза в організмі, активує обмін сірковмісних амінокислот, важливих для роботи нервової системи та мозку, сприяє утриманню фтору в організмі,…

  • Цинк для рослин: розмноження, ріст, антистрес

             Цинк (Zn)          Для рослини – нормальний розвиток яйцеклітини та зародка, накопичення біомаси, стійкість до стресів.                   В рослинному організмі цинк активує 30 ферментних систем у клітині. Входить до складу активних центрів ферментів ангідази, дегідрогеназ, протеаз і пептидаз. У рослинах, поряд з участю в…

  • Сочевиця

    СОЧЕВИЦЯ ЧЕРВОНА                  Червона сочевиця характеризується високим вмістом багатьох вітамінів (особливо фолієвої кислоти), мінеральних елементів, білків, незамінних та замінних амінокислот, фітостеролів, пектину, клітковини та пуринів.      За вмістом фолієвої кислоти червона сочевиця перевищує всі інші злаки та бобові.        Червона сочевиця багата на фолієву кислоту (119.8% від добової норми…

  • Смородина чорна

    СМОРОДИНА ЧОРНА      Плоди чорної смородини багаті на вітаміни, особливо аскорбінову кислоту (в 100 г – 263% добової норми) та токофероли (вітамін Е), серед яких особливо високий вміст дельта-токоферолу (відповідно – 28,3%), гамма-токоферолу (26,9%), альфа-токоферолу (13,7%), а також пантотенову кислоту (8%), і характеризуються високим вмістом багатьох макро-, мікро- та ультрамікроелементів: кремнію (203,1%), бору (78,6%),…

  • PRO “Крок-2” (фармакогнозія): Лайфхаки, Анімації

    Вірш про Крок-2 (у стилі монологу Гамлета за Вільямом Шекспіром) Крок-2: Бути чи не бути? (Монолог майбутнього Магістра у п’яти актах та одному запитанні) Гамлет-Магістрант: Здати «Крок-2»… Ось у чому питання.Що благородніше: змиритися духомПід градом тестів, буклетів і схем,Чи опір вчинити морю дескрипторівІ в боротьбі покінчити з «не склав»? Забутись, здати… І знати, що сертифікатомМи обриваємо…