Цинк для рослин: розмноження, ріст, антистрес

         Цинк (Zn)

         Для рослини – нормальний розвиток яйцеклітини та зародка, накопичення біомаси, стійкість до стресів.
        
         В рослинному організмі цинк активує 30 ферментних систем у клітині. Входить до складу активних центрів ферментів ангідази, дегідрогеназ, протеаз і пептидаз.

У рослинах, поряд з участю в диханні, білковому, вуглеводному та нуклеїновому обмінах, цинк регулює ріст, впливає на утворення амінокислоти триптофану, підвищує вміст фитогормонів, що впливають на накопичення біомаси рослин, – гибберелінів.

      Цинк необхідний для нормального розвитку яйцеклітини та зародка. Він підвищує посухо-, жаро- та холодостійкість рослин.
      Вміст цинку в рослинах складає в середньому 0,003% (за масою).
Багаті цинком лишайники, хвойні рослини, а також гриби (особливо отруйні).
      Недостатність його веде до порушення поділу клітин (плямистість листків у цитрусових), на рослинах утворюються вузькі, закручені в спіраль листки. Тканина між жилками обесцвічується, і вони виділяються чіткою зеленою сіткою.
     Надлишок цинку може викликати деформацію органів: у маку квітки набувають махровості, а у ярутки польової пелюстки стають дуже великими. У інших рослин можливий хлороз листків, що поширюється від верхівки до основи листка.
Вибірково накопичують цинк рослини, що містять алкалоїди.
      Рослинами-індикаторами підвищеного вмісту цинку в ґрунті є:
• фіалка триколірна Viola tricolor L., Violaceae;
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae;
• фіалка Віттрока Viola х wittrockiana Gams ex Hegi, Violaceae.
     Рослинами-суперконцентраторами цинку є:
• перстач прямостоячий Potentilla erecta (L.) Raeusch., Rosaceae (кореневище з коренями);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (бруньки, листя; в листя берези міститься близько 16 мг цинку на 100 г сухої ваги);
• ярутка галмейна Thlaspi calaminare Lej. & Court., Brassicaceae (трава, вміст у золі – 18–21%).
     Лікарські рослини, що містять цинк:
• перстач прямостоячий Potentilla erecta (L.) Raeusch., Rosaceae (кореневище з коренями);
• лопух великий Arctium lappa L., Asteraceae (корені);
• кульбаба лікарська Taraxacum officinale Webb, Asteraceae (корені);
• імбир лікарський Zingiber officinale Roscoe, Zingiberaceae (кореневище);
• аралія маньчжурська Aralia mandshurica Rupr. et Maxim., Araliaceae (кореневище з коренями);
• шоломниця байкальська Scutellaria baicaleusis Georgi., Lamiaceae (кореневище з коренями);
• види аконіту Aconitum L., Ranunculaceae (корені, бульбокорені);
• синюха блакитна Polemonium coeruleum L., Polemoniaceae (кореневище з коренями);
петрушка городня Petroselinum sativum Hoffm., Apiaceae (корені, листя);
• цибуля городня Allium cepa L., Alliaceae (цибулини);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (бруньки, листя);
• люцерна посівна Medicago sativa L., Fabaceae (трава);
• сухоцвіт багновий Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• якірці сланкі Tribulus terrestris L., Zygophyllaceae (трава);
• фіалка польова Viola arvensis Murray, Violaceae (трава);
• череда трироздільна Bidens tripartita L., Asteraceae (трава);
• чистотіл звичайний Chelidonium majus L., Papaveraceae (трава);
• очанка лікарська Euphrasia officinalis L., Scrophulariaceae (трава);
• меліса лікарська Melissa officinalis L., Lamiaceae (трава);
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae (трава);
• горицвіт весняний Adonis vernalis L., Ranunculaceae (трава);
• гірчак пташиний (= спориш) Polygonum aviculare L., Polygonaceae (трава);
• алое деревовидне Aloe arborescens Mill., Asphodelaceae (листя);
• каланхое перисте Kalanchoe pinnata (Lam.) Pers., Crassulaceae (свіжі пагони, листя);
• шавлія лікарська Salvia officinalis L., Lamiaceae (листя);
• брусниця звичайна Vaccinium vitis–idaea L., Ericaceae (листя);
• мучниця звичайна Arctostaphylos uva–ursi (L.) Spreng., Ericaceae (листя);
• подорожник великий Plantago major L., Plantaginaceae (листя);
• кропива дводомна Urtica dioica L., Urticaceae (листя);
• лавровишня лікарська Prunus laurocerasus L., Rosaceae (листя);
• діоскорея ніппонська Dioscorea nipponica Makino, Dioscoreaceae (листя);
• дурман індійський Datura inoxia Mill., Solanaceae (листя);
• смородина чорна Ribes nigrum L., Grossulariaceae (листя);
• кукурудза звичайна Zea mays L., Poaceae (суцвіття);
• нагідки лікарські Calendula oificinalis L., Asteraceae (суцвіття);
• ромашка лікарська Chamomilla chamomilla (L.) Rydb., Asteraceae (суцвіття);
• дивина густоквіткова Verbascum densiflorum Bertol., Scrophulariaceae (квітки);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди);
• лимонник китайський Schisandra chinensis (Turcz.) Baill., Schisandraceae (плоди);
• хміль звичайний Humulus lupulus L., Cannabaceae (супліддя);
• гірчиця сарептська Brassica juncea (L.) Czern., Brassicaceae (насіння);
• фенхель звичайний Foeniculum vulgare Mill., Apiaceae (насіння);
• розторопша плямиста Silybum marianum (L.) Gaertn., Asteraceae (насіння).

Схожі записи

  • Селера

    СЕЛЕРА (коренеплід) Коренеплід селери характеризується високим вмістом рубідію (в 100 г – 163% від добової норми), кремнієм (відповідно – 97%), бору (60%), ванадію (28%), літію (21%), кобальту (18%), калію (16%), сірки (12%), фосфору (11%), кальцію (10,1%), цинку (10,0%), а також вітаміну К (34,2%); виділяється за вмістом суми фітостеролів (11%), моно- і дисахаридів (11%), клітковини (16%);…

  • Селен: молодість, активність, продуктивність

            Селен (Se)        Молодість, активність, продуктивність.          В організмі людини селен стимулює імунітет, запобігає порушенням серцевої діяльності та онкозахворюванням, він необхідний для нормальної функції щитовидної залози та нормальної роботи нервової системи.      Добова потреба організму людини – 20–70 мкг. Дефіцит селена в організмі розвивається при введенні цього…

  • Арсен для рослин: помічник фосфору

             Миш’як (= Арсен) (As)          Для рослин – помічник фосфору              Сполуки арсену відіграють важливу роль в агробіологічних процесах. Було відзначено, що невеликі кількості його стимулюють ріст і розвиток рослин. Фоновий вміст арсену в рослинах становить 0.009–1.5 мг/кг сухої маси (вищі значення характерні для зелених листяних…

  • Маслюки

    МАСЛЮКИ Маслюки багаті вітамінами: нікотиновою кислотою (вітаміном РР) (у 100 г – 33,0% добової норми), ергокальциферолом (вітаміном D2)(відповідно – 26,0%), піридоксином (15,0%) і рибофлавіном (14,3%), а також відрізняються значним вмістом мінеральних елементів: рубідію (у 100 г – 225,8% добової норми), міді (відповідно – 145,6%) і цинку (116,7%); здатні накопичувати токсичні ультрамікроелементи кадмій (у капелюшках –…

  • Типи продихів рослин: Анімований комікс

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) Експедиція до мікросвіту: рейд крізь рослинні брами Забудьте про залізничні колії – ми виходимо на відкриту місцевість! Наша наукова експедиція до іспиту КРОК-1 просувається вглиб рослинної тканини. Тримайтеся міцніше за мікроскопи, бо на вас чекає нова наукова пригода у стилі незабутніх гуморесок Павла Глазового! Таємниця продихів: Хлорик у Мікросвіті Сьогодні перед нами…

  • Патисон

    ПАТИСОНПатисони за хімічним складом схожі на кабачки – не дарма вони належать до одного виду: кабачок – це вид гарбуза звичайного, підвид кабачок Cucurbita pepo ssp. pepo; патисон – вид гарбуза звичайного, різновид патисон Cucurbita pepo var. patisson або Cucurbita pepo var. patisoniana. Патисони багаті каротиноїдами лютеїном та його ізомером зеаксантином (в 100 г –…