Хром для рослини: продуктивність фотосинтезу
Хром (Сr)
Хром також підвищує вміст хлорофілу та продуктивність фотосинтезу в листі. Обробка насіння кукурудзи розчином хромату калію призводить у рослин, що виросли з цього насіння, до зростання продуктивності фотосинтезу на 24–40%, вмісту хлорофілу – на 16–29%, ваги зеленої та сухої маси – на 34–65%.
Незначні кількості тривалентного хрому стимулюють ріст і утворення кореневих булобочок у бобових рослин.
Виділено три фази поглинання іонів хрому. Поглинання починається одразу після занурення коренів у розчин з високою швидкістю. Ця фаза триває не більше 6 хв. Протягом наступної фази, яка триває 8–10 год, швидкість поглинання поступово знижується. Через 10 год поглинання хрому припиняється.
Вважається, що в першій фазі проходить фізико-хімічна адсорбція іонів поверхнею коренів. У другій – відбувається хімічна взаємодія іонів хрому з речовинами, які активно його зв’язують (білки, амінокислоти, вуглеводи). У третій фазі можливе подальше взаємодія хрому з метаболітами, які утворюються корінням з більшою чи меншою постійною швидкістю.
Хром може потрапляти в рослини не тільки через кореневу систему, але й через листя. При обприскуванні розчином біхромату листя декоративних рослин (0,001 н.) його накопичення залежить від товщини кутикули. Через тонку кутикулу кардамону та гібіскуса в листя проникає більше хрому, ніж у листя бруслини та фатсхедера, які мають більш товсту кутикулу.
В органах рослин хром накопичується нерівномірно. У великих кількостях, порівняно з іншими органами, хром накопичується в коренях рослин, при цьому переважна його частина знаходиться в розчинній формі у вакуолях.
Фітотоксична концентрація хрому (зниження надземної фітограми на 50%) складає 100 мг/кг сухої маси.
Вибірково накопичують хром рослини, що продукують серцеві глікозиди.
• пімелея Зутера Pimelea suteri Kirk., Thymelaeaceae (трава, вміст в золі – до 3%);
• лептоспермум кистистий (= манука) Leptospermum scoparium J.R. et G.Forst., Myrtaceae (деревина, листя, вміст в золі – до 3%);
• лобелія одутла Lobelia inflata L., Lobeliaceae (трава).
• алтея лікарська Althaea officinalis L., Malvaceae (корені);
• живокіст лікарський Symphytum officinale L., Boraginaceae (корені);
• ревінь пальчастий Rheum palmatum L., Polygonaceae (кореневище з коренями);
• види чемерник Helleborus L., Ranunculaceae (кореневище з коренями);
• гарцинія камбоджійська Garcinia gummi–gutta (L.) N.Robson, Clusiaceae (кора);
• грицики звичайні Capsella bursa–pastoris (L.) Medik., Brassicaceae (трава);
• сухоцвіт багновий Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• горицвіт весняний Adonis vernalis L., Ranunculaceae (трава);
• конвалія травнева Convallaria majalis L., Convallariaceae (листя, трава, квітки);
• види наперстянки Digitalis L., Scrophulariaceae (листя);
• види жовтушника Erysimum L., Brassicaceae (трава);
• золототисячник звичайний Centaurium erythraea Rafn, Gentianaceae (трава);
• черемха звичайна Padus avium Mill., Rosaceae (листя, вміст – 39,66 мг/кг сухої маси);
• жимолость звичайна Lonicera xylosteum L., Caprifoliaceae (листя, вміст – 29,30 мг/кг сухої маси);
• чорниця звичайна Vaccinium myrtillus L., Ericaceae (листя);
• гінкго дволопатеве Ginkgo biloba L., Ginkgoaceae (листя);
• діоскорея ніппонська Dioscorea nipponica Makino, Dioscoreaceae (листя);
• подорожник великий Plantago major L., Plantaginaceae (листя);
• м’ята перцева Mentha piperita L., Lamiaceae (листя);
• меліса лікарська Melissa officinalis L., Lamiaceae (листя);
• шовковиця біла Morus alba L., Moraceae (листя, плоди);
• види строфанту Strophanthus DC., Apocynaceae (насіння).