Кобальт: кров у порядку!

        Кобальт (Co)
       Кров у порядку!

       

    Кобальт в організмі людини стимулює кровотворення, входить до складу В12–залежних ферментів, активує ряд ферментативних процесів.
    Кобальт активує накопичення сполук, первинними попередниками яких є ароматичні амінокислоти (фенілаланін, тирозин, триптофан), тобто всіх фенолів, деяких груп алкалоїдів (похідні тропану, індолу).

    Добова потреба організму людини – 20–50 мкг. За іншими даними, за добу людина повинна отримувати з їжею 0,1–0,2 мг кобальту. Дефіцит кобальту спостерігається при недостатньому надходженні цього елемента в організм (10 мкг/добу і менше).

    В організмі дорослої людини міститься близько 1,5 мг кобальту: на печінку припадає 0,11 мг, скелетні м’язи – 0,20 мг, кістки – 0,28 мг, волосся – 0,31 мг, жирову тканину – 0,36 мг.

    В середньому в шлунково-кишковому тракті всмоктується близько 20% надійшовшого кобальту. З організму кобальт виводиться з калом (близько 80%) і з сечею (10%).

    Біологічна роль в організмі людини. Кобальт є життєво необхідним елементом для людини. Він входить до складу вітаміну В12 (кобаламін), який містить близько 4,5% кобальту, активно бере участь у ферментативних процесах і утворенні гормонів щитовидної залози, пригнічує обмін йоду, входить до складу інсуліну, сприяє виділенню води нирками. Кобальт підвищує засвоєння заліза і синтез гемоглобіну, є потужним стимулятором еритропоезу.
    Процес кровотворення у людини та тварин може здійснюватися тільки при нормальному взаємодії трьох біоелементів – кобальту, міді та заліза. Слід зазначити, що механізм впливу кобальту на гемопоез продовжує залишатися незрозумілим. Відомо, що при введенні кобальту в кістковий мозок збільшується утворення молодих еритроцитів і гемоглобіну. Однак для цього необхідна наявність в організмі достатньої кількості заліза.
    Вітамін B12, окрім свого впливу на процеси кровотворення, досить ефективно впливає на обмін речовин, в першу чергу на синтез білків, а також має здатність відновлювати –S–S– групи, які беруть участь у процесах блокування та утилізації токсичних елементів. При недостатньому споживанні кобальту проявляються деякі порушення функції центральної нервової системи, анемія, зниження апетиту.
  
    Кобальт здатний вибірково пригнічувати дихання клітин злоякісних пухлин і, тим самим, їх розмноження.

    Специфічною властивістю кобальту вважають його здатність у два–чотири рази посилювати протимікробні властивості пеніциліну.

    Синергісти та антагоністи кобальту. Підвищений вміст білка та заліза в їжі сповільнює засвоєння кобальту в шлунково-кишковому тракті; мідь та цинк, навпаки, посилюють цей процес.
    Надлишок кобальту може призводити до порушення метаболізму йоду в щитовидній залозі.

    Ознаки недостатності кобальту: загальна слабкість, втомлюваність, зниження пам’яті, вегетосудинні порушення; аритмії, анемії, уповільнений розвиток у дитячому віці; повільне одужання після захворювань.
    Дефіцит кобальту часто спостерігається у вегетаріанців, осіб з порушеннями функцій органів шлунково-кишкового тракту, спортсменів, які отримують підвищені фізичні навантаження, а також при крововтратах і глистній інвазії.
    Недостатнє надходження кобальту в організм призводить до недостатнього синтезу вітаміну В12 і до анемії, а також ускладнює ендемічний зоб.

    Підвищена кількість кобальту в організмі може спостерігатися при надмірному прийомі вітаміну В12. Солі кобальту використовуються при виробництві деяких сортів пива, що в ряді випадків призводить до розвитку у його споживачів «кобальтової» кардіопатії.
    Надлишок кобальту пригнічує синтез вітаміну В12 і гальмує найважливіші ензиматичні реакції синтезу тироксину.

    Кобальт необхідний: при аритмії, анеміях (особливо B12–дефіцитній анемії), крововтратах, вегетосудинній дистонії, глистяній інвазії.

    Продовольчі джерела кобальту: овочі: кабачки, капуста білокачанна, картопля, ламінарія (морська капуста), цибуля ріпчаста, морква, огірки, патисони, перець гострий (чилі), перець солодкий, редис, редька чорна, ріпа, буряк, пастернак, петрушка, селерей, спаржа, помідори, топінамбур, гарбуз, часник; зелень: базилік, цибуля зелена, цибуля-порей, зелень петрушки, рукола, салат, зелень селери, кріп, черемша, зелень часнику, шпинат, щавель, естрагон; фрукти: авокадо, абрикоси, айва, ананаси, апельсини, кавун, виноград, вишні, гранат, грейпфрут, груші, диня, суниці, інжир, калина, ківі, кизил, журавлина, аґрус, лимони, малина, мандарини, персики, горобина чорноплідна, сливи, смородина червона, смородина чорна, фейхоа, хурма, черешня, чорниця, шовковиця, яблука; сухофрукти: родзинки, сушений інжир, курага, чорнослив; гриби: білі гриби, лисички, шампіньйони; горіхи та насіння: арахіс, кеш’ю, кунжут, мак, макадамія, мигдаль, бразильський горіх, горіх волоський, кедровий горіх, насіння соняшника, насіння гарбуза, фісташки, ліщини; злакові та бобові: боби, горох, гречка, кукурудза, вівсянка, пшоно, пшениця м’яка, пшениця тверда, рис білий довгозернистий, рис білий круглозернистий, рис нешліфований, рис дикий, жито, соя, квасоля, сочевиця, ячмінь; рослинні олії: гарбузова олія; яловича та (особливо) теляча печінка, яловичина, молоко.

     А яка роль кобальту у рослин?

Схожі записи

  • Драгендорф Георгій Людвигович

      Драгендорф (Dragendorff) Георгій Людвигович (Йоганн Георг Ноель)(1836–1898). 62 роки       Видатний фармакогност і фітохімік, доктор медицини та хірургії, професор і завідувач кафедри фармації Дерптського (Юр’євського, нині Тартуського) університету.       Народився 20 квітня 1836 р. у Ростоку (Північна Німеччина) в родині лікаря, приват-доцента Ростокського університету. Після закінчення гімназії в 1853 р….

  • Омега-3 чи омега-6: що краще?

    Омега-3 чи омега-6: що краще? Як Ви вже знаєте, основними поліненасиченими жирними кислотами є омега-6 і омега-3 жирні кислоти, про які останнім часом дуже багато розмов у пресі та на телебаченні. Зараз з’явилася така кількість добавок на основі омега-3 жирних кислот, що неминуче виникає питання: може, нам просто перейти у своєму харчуванні на омега-3 жирні…

  • Геращенко Ігор Іванович

    Геращенко Ігор Іванович Геращенко Ігор Іванович – професор кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії, доктор фармацевтичних наук (1998), професор (2014).          Народився 01.01.1957. У 1979 р. закінчив хімічний факультет Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова (МГУ), у 1982 р. – аспірантуру на кафедрі загальної хімії МГУ. У 1983–1989 рр. працював асистентом Вінницького медичного інституту ім. Н.I. Пирогова;…

  • Підземні таємниці Радікса Панасовича: Ботанічний комікс про будову кореня

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) Геть сумніви та нудьгу! Сьогодні наша наукова експедиція змінює вектор: ми пірнаємо туди, де не світить сонце, але вирує життя – прямо у товщу ґрунту!Замість залізничних колій – прокладаємо шлях крізь ксилему та флоему. Наш незмінний гід, поважний Радікс Панасович, уже приготував лійку зі знаннями, а його малий онук Радик готовий показати,…

  • Антиоксиданти. Пошуки правди

    Антиоксиданти. Пошуки правди. Про антиоксиданти дуже багато сказано і написано; поняття це надзвичайно розкручене і звучить чи не з «кожної пральної машини». Нас постійно закликають приймати антиоксиданти для запобігання окиснювальному стресу, який пов’язують із величезною кількістю захворювань, починаючи від артриту, астми, діабету і закінчуючи хворобами Паркінсона та Альцгеймера, раковими захворюваннями. І що ж ми тоді…

  • Алюміній: “Альцгеймер” дуже близько!

            Алюміній (Al)        «Альцгеймер» дуже близько!      Алюміній відіграє в організмі людини важливу фізіологічну роль – бере участь у процесах регенерації кісткової, сполучної та епітеліальної тканини, впливає на травні ферменти, на функцію околощитовидних залоз, однак його надлишок може призвести до виникнення серйозних нейродегенеративних захворювань: хвороби Паркінсона та старечого слабоумства…