Пліній Старший

Пліній Старший: “Нам відмовлено в довгому житті; залишимо праці, які доведуть, що ми жили!”

Пліній Старший Гай (Гай Пліній Секунд) (24-79 рр.). 55 років

      Римський письменник, учений і державний діяч. Прийомний батько Плінія Молодшого.

      Народився в римському місті Комо. Про його батьків і виховання відомостей не збереглося.

      Про характер Плінія Старшого відомо, що він був невтомним читцем і збирачем знань. Його цікавило все: від устрою Всесвіту до випічки різних сортів хліба. Збиранню і систематизації цих знань він віддавав велику частину часу, вільного від службових занять. «Пліній Секунд з Нового Кома гідно відслужив покладену вершникам військову службу, з чудовою чесністю займав кілька блискучих прокуратур підряд, і, нарешті, так ревно віддався благородним наукам, що навряд чи хто і на повному дозвіллі написав більше, ніж він», – писав про нього Гай Светоній Транквілл (Життя дванадцяти цезарів, с. 321-322).

     Пліній рідко відвідував пиршества, уникав ристалищ гладіаторів і виступав проти такого узаконеного вбивства, багато видатних римлян не любили його і, за свідченнями сучасників, кілька разів навіть намагалися отруїти.   

     Пліній Старший виконував обов’язки начальника кінноти в Німеччині, був у 67 р. прокуратором Іспанії, служив у Галлії, Африці, а потім був начальником, що стояв при Мізені, флоту.

      Загинув під час виверження вулкана Везувій, командуючи флотом у Мізені. 24 серпня 79 р. н.е., щоб краще спостерігати грізне явище природи, Пліній Старший підійшов на судні занадто близько до місця катастрофи, і в Стабіях вже на суші став жертвою своєї допитливості та прагнення допомогти людям, отруївшись сірчаними випарами.

       Подробиці цього події викладені його прийомним сином, Плінієм Молодшим, у довгому листі до Тацита.
     Ось що пише Пліній Молодший: «Пліній бажав спостерігати зблизька це незвичайне видовище і для цього сів у Мізені на корабель і вирушив до Стабій. Це відбувалося 24 серпня. З кратера конуса гори раптом з’явилося страшне чорне хмара, з нього виривалося полум’я, блищала блискавка, при тому набагато сильніше звичайної. Потім здавалося, що хмара ніби опускається і закриває все море. Скоро це хмара закрило від наших очей острів Капрі і мис Мізену. Почав падати дощ з попелу, спочатку не дуже густо, але незабаром все густіше і густіше. Втікачі звернулися до Плінія і почали просити його, щоб він не їхав далі. Але все було марно. «З хоробрими щастя!» – вигукнув він і наказав тремтячим від страху гребцям гребти до Стабій. У той час, коли все, що могло бігти, бігло, він спокійно спав у свого друга. Але залишені на вулиці раби розбудили його, побоюючись, як би низвергався все більше і більше попіл не загородив вихід у море або щоб не обрушилися стіни, колихаючись від землетрусу. Вони вийшли, пішли до моря. Для захисту від падаючої пемзи поклали собі на голови подушки. Густий морок освітлювався тільки факелами; повітря було настільки задушливим, що їм ледве можна було дихати. Раптово Пліній впав мертвий на землю» (Беккер К. Міфи давнього світу, с. 674-675).

    Пліній Старший – автор «Природної історії» («Historia Naturalis») у 37 книгах – своєрідної енциклопедії природничих знань античності.
      У присвяті імператору Титу Пліній говорить, що хотів торкнутися всього того, що римляни і греки розуміють під словом «Енциклопедія» (від греч. en – в; kyklos – коло і paideia – просвіта; дослівно: «в колі просвіти»).
     Цей труд містить відомості з астрономії, географії, метеорології, етнографії, антропології, зоології, ботаніки, сільського та лісового господарства, медицини, мінералогії, металургії тощо. Описання перемішані з фантастичними розповідями, небилицями, забобонами, анекдотами.

     Зміст 37 книг «Природної історії» таке: 1 – загальне введення; 2 – математичний опис Всесвіту; 3–6 – географія; 7 – антропологія; 8–11 – зоологія; 12–27 – ботаніка; 28–32 – медична зоологія; 33–37 – мінералогія та застосування мінералів в мистецтві.

     «Природна історія» – грандіозний, енциклопедичний труд – є вершиною античної культури. При написанні його Пліній цілком усвідомлено поставив перед собою майже фантастичну задачу: вивчити всі книги світу, відібрати з них найбільш інформативні, стиснути до межі наявні в них відомості, і систематично все це компактно викласти для навчання майбутніх поколінь, щоб вони не витрачали часу на повтори і «вторинні» книги. Ще більш фантастично те, що задум вдалося здійснити.

З необмеженого океану античних текстів він відібрав приблизно дві тисячі «томів» (на початку власного узагальнюючого труду він наводить список цих книг з вказівкою авторів і вираженням почуття вдячності своїм попередникам і «інформаторам»). Сам Пліній говорить про 100 авторів і 20 тисяч наукових публікацій («фактів»), включених у книгу. Сучасні дослідники виділяють приблизно 35 тисяч публікацій («фактів»), більше 160 римських, 350 грецьких, а також іноземних авторів – від Гомера до сучасників Плінія.

     Авторитет «Природної історії» як джерела знань про природу був непорушним протягом наступних 12–14 століть і, мабуть, жодне з творів давнини, за винятком Біблії, не справило такого впливу на уявлення людей пізньої античності, середньовіччя і Відродження.

     На жаль, «Природної історії» досі немає в повному виданні українською мовою. Існує близько 20 часткових видань по окремих книгах, а повний текст відсутній.
     Тривіальним поясненням цього пробілу може слугувати те, що не знайшлося енциклопедиста в Україні, який би знав латину в такому широкому обсязі, що охоплює всі науки, торкнуті в книзі Плінія Старшого.
     Текст «Природної історії» займає в виданнях на сучасних європейських мовах близько 1000 сторінок великого формату (плюс текст латинського оригіналу). Але найскладнішим у виконанні та об’ємним є коментар до книг «Природної історії».
     Іноземні видання в залежності від просторовості коментаря займають від 3 до 10 томів. Видані українською мовою тексти та фрагменти про мистецтво займають 124 сторінки, а супроводжуються 800 сторінками допоміжного тексту (коментар, покажчик тощо). Так що навіть через майже 2000 років після свого появи «Природна історія» чекає своїх великих перекладачів на українську мову і вдячних читачів…

    Історичні твори Плінія до нашого часу не дійшли. Це «Германські війни в 20 книгах» (історія римських завоювань по Рейну і Дунаю); «Продовження історії Ауфидія Баса в 31 книзі» – виклад подій 41–71 рр.: правління Клавдія, Нерона, громадянська війна після смерті Нерона; «Життєпис Помпонія Секунда в 2 книгах» – біографія покровителя і військового начальника Плінія.

    Афоризм Плінія: «Життя є вічне бодрствування і праця!».

    І ще один афоризм: «Нам відмовлено в довгому житті; залишимо праці, які доведуть, що ми жили!».

Схожі записи

  • Типи продихів рослин: Анімований комікс

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) Експедиція до мікросвіту: рейд крізь рослинні брами Забудьте про залізничні колії – ми виходимо на відкриту місцевість! Наша наукова експедиція до іспиту КРОК-1 просувається вглиб рослинної тканини. Тримайтеся міцніше за мікроскопи, бо на вас чекає нова наукова пригода у стилі незабутніх гуморесок Павла Глазового! Таємниця продихів: Хлорик у Мікросвіті Сьогодні перед нами…

  • Шпинат

    ШПИНАТ      Шпинат є важливим дієтичним джерелом вітаміну К (необхідний для фізіологічного гемостазу) та каротиноїду лютеїну (відіграє ключову роль у підтримці зорової функції; детальніше – див. Огірок), проте характеризується високою концентрацією щавлевої кислоти (щодо її потенційної токсичності: детальніше – див. Ревінь).      Листя шпинату вирізняється значним вмістом  вітаміну К (філохінону) (у 100 г –…

  • Абу Алі Ібн Сіна (Авіценна)

    Ласкаво просимо!  Khush kelibsiz!  Қош келдіңіз!  Кош келдыныздер!  Хуш омадед!  Hoş geldiňiz! !ترحيب Генії не вмирають. Тому що їх інтелектуальна, емоційна та духовна Всесвіт настільки багата, об’ємна, багатогранна, що після їх фізичної смерті ми відчуваємо не лише їх вплив, але й невидиму присутність. Ми співвідносимо з ними свої вчинки, радимося, вчимося. І тому з далеких…

  • Бор: Активність на довгі роки

             Бор (B)          Диригент мінерального обміну. Здорове, активне старіння.             В організмі людини бор необхідний в мікродозах для підтримання здорового стану кісток, процесів метаболізму кальцію, фосфору та магнію. Бор сприяє запобіганню постменопаузального остеопорозу, зміцнює м’язи, покращує функції мозку, підвищує життєвий тонус. Добова потреба організму людини – більше…

  • Галій: Супротивник тромбів

             Галій (Ga)          Протидіє тромбоутворенню             Фізіологічна роль галію в організмі людини остаточно не встановлена. На сьогодні галій відносять до ймовірно-есенціальних елементів. У періодичній системі галій, разом з германієм, знаходиться в оточенні життєво необхідних мінеральних елементів, таких як хром, марганець, залізо, кобальт, мідь, цинк, селен. Цей факт…

  • Курага

    КУРАГА       Курага є одним із двох основних видів дегідратованих плодів абрикоса, а саме — це висушена сировина, з якої попередньо видалено кісточку. Іншим видом є урюк — цілі плоди (переважно дрібноплідних солодких сортів), висушені разом із кісточкою, найчастіше безпосередньо на дереві під впливом сонячного випромінювання.       Технологічний процес отримання кураги…