Галій: Супротивник тромбів

Добова потреба організму людини не визначена.

В основному галій надходить в організм з їжею і міститься в тканинах у незначних кількостях (0,01–0,06 мкг/г). Існують поодинокі дані, що свідчать про присутність галію в залозах внутрішньої секреції, зокрема, в гіпофізі. «Депо» галію в організмі – кісткова тканина і печінка.

Біологічна роль в організмі людини. Галій не впливає на резорбцію кісткової тканини, стимулюється вітаміном D, але запобігає резорбції, пов’язаній з метаболізмом паратгормону, тироксину і інтерлейкіну–1–β.

Галлій – ультрамікроелемент, входить в оболонку еритроцитів, він є постійним компонентом крові, прискорює швидкість кровотоку, сприяє відтоку крові з периферичних судин, перешкоджає тромбоутворенню.

Нещодавно американськими вченими було повідомлено про виявлення у галію антибактеріальної активності, яка проявлялася навіть у найбільш резистентних до широкого спектру антибіотиків бактерій. Ефективність деяких іонів металів щодо мікроорганізмів відома досить давно – срібло, наприклад, не одну сотню років використовується для обробки і зберігання питної води. Однак галій діє на мікроби зовсім іншим чином: бактерії, завдяки певній аналогії в будові атомів галію і заліза, можуть помилково використовувати галій замість заліза, при цьому їх ріст припиняється. Галій, таким чином, відіграє роль своєрідного «троянського коня», оскільки він легко проникає через мембрани, і всередині клітини чинить згубну дію.

Синергисти та антагоністи галію. Не встановлені.

Ознаки недостатності галію: наукові дані відсутні.

Основні прояви надлишку галію: у тварин при отруєнні галієм спостерігається ураження нервової системи, що супроводжується морфологічними змінами в печінці і нирках. Спостерігаються значні коливання вмісту калію і натрію в сироватці крові, пошкодження слизових оболонок шлунково-кишкового тракту.
Широке використання арсениду галію (передусім у виробництві напівпровідників) з початку 80-х років минулого століття призвело до збільшення ризику інтоксикації цим елементом не тільки працівників електронної промисловості, але й населення, оскільки методи утилізації та рециркуляції відходів, що містять арсенид галію, не були розроблені. Основною «мішенню» для арсениду галію в організмі є імунна система. Цей елемент також здатний порушувати утворення гелів в організмі, за рахунок посилення екскреції амінолевулінової кислоти і порфіринів.

Галій необхідний: у медицині нітрат галію використовується при лікуванні гіперкальціємії у онкологічних хворих, де ефект дії досягається за рахунок придушення активності остеокластів.
Радіоізотопи галію застосовують у діагностиці та лікуванні пухлинних захворювань. Галій відносно малотоксичний.
Вивчається можливість застосування галію для лікування хронічних інфекційних захворювань легень (в тому числі, можливо, і туберкульозу) і особливо кистозного фіброзу (муковісцидозу).

    Харчові джерела галію: пшенична крупа (особливо — манна), мед, багато видів грибів (зокрема — білі гриби).