Бор: Активність на довгі роки
Бор (B)
Диригент мінерального обміну. Здорове, активне старіння.
В організмі людини бор необхідний в мікродозах для підтримання здорового стану кісток, процесів метаболізму кальцію, фосфору та магнію. Бор сприяє запобіганню постменопаузального остеопорозу, зміцнює м’язи, покращує функції мозку, підвищує життєвий тонус.
Добова потреба організму людини – більше 0,3 мг, ймовірно, ближче до 1 мг.
Бор може потрапляти в організм людини кількома шляхами. В найбільших кількостях – з повітрям при диханні у людей, які працюють на бородобувному або боропереробному виробництві, а також у людей, що проживають неподалік від таких заводів. В меншій мірі – при вживанні води з підвищеним вмістом бору та з їжею. Теоретично бор може потрапити в організм при шкірному контакті з косметикою, що містить сполуки бору, та з миючими засобами.
В їжі бор міститься у вигляді декагідрату тетрабората натрію та борної кислоти. Ці речовини швидко і добре абсорбуються з шлунково-кишкового тракту (зазвичай абсорбується більше 90% споживаного бору). Виводяться сполуки бору в значній мірі з сечею.
В організмі дорослої людини міститься близько 20 мг бору. Більше половини загальної кількості бору знаходиться в скелеті, а близько 10% припадає на м’які тканини. В середньому в тканинах людей і тварин міститься від 0,05 до 0,6 мкг/кг бору, однак в зубах і нігтях його концентрація в кілька разів вища. В організмі бор можна виявити в клітинах нервової тканини, паренхіматозних органах, жировій клітковині. В плазмі крові середня концентрація бору становить 0,02–0,075 мкг/мл.
В деяких регіонах світу через підвищений вміст бору в навколишньому середовищі в організм людини потрапляє щодня 17–27 мг бору, і тоді концентрація цього мікроелемента в крові зростає до 0,45–0,66 мкг/мл.
Біологічна роль в організмі людини. Біологічна роль бору недостатньо вивчена. Бор відіграє суттєву роль в обміні вуглеводів і жирів, ряду вітамінів і гормонів, впливає на активність деяких ферментів. Показано, що введення борнокислого натрію в дозі 5–10 мг/кг викликає підвищення рівня цукру в крові. Під впливом боратів інактивуються вітаміни B2 і В12, пригнічується окислення адреналіну.
In vitro бор інгібує активність двох класів ферментів. По-перше, це тирозиннуклеотидзалежні та флавиннуклеотидзалежні оксидоредуктази (алкогольдегідрогеназа, альдегіддегідрогенази, ксантиндегідрогеназа та цитохром–В5–редуктаза) – борат конкурує з ферментами за НАД і ФАД. По-друге, борат (або похідні сполук бору) можуть зв’язуватися з активними центрами таких ферментів як хімотрипсин, субтилизин, гліцеральдегід–3–фосфатдегідрогеназа.
У жінок у період постменопаузи усунення дефіциту бору супроводжується підвищенням рівня 17 бета–естрадіолу в сироватці крові та міді в плазмі крові. Внаслідок цього покращуються показники електроенцефалографії, пам’ять, нормалізуються поведінкові реакції.
Є дані, що свідчать про те, що бор відіграє регуляторну роль по відношенню до паратгормону і тому може опосередковано впливати на метаболізм кальцію, магнію, фосфору та вітаміну D. Бор впливає на макромінеральний метаболізм, впливає на метаболізм стероїдних гормонів як у людей, так і у тварин.
Біологічний інтерес становлять комплекси бору з багатьма речовинами, включаючи моносахариди та полісахариди, аденозин–5–фосфат, піридоксин, рибофлавін, дегідроаскорбінову кислоту та піридин–нуклеотиди.
Відсутність бору викликає збільшення стресових нутріційних факторів, які впливають на функцію мембрани клітини (тобто кальцію, холекальциферолу, магнію), або зниження калію. Таким чином, бор може виконувати функцію на рівні мембрани клітини.
In vitro бор інгібує активність двох класів ферментів. По-перше, це тирозиннуклеотидзалежні та флавиннуклеотидзалежні оксидоредуктази (алкогольдегідрогеназа, альдегіддегідрогенази, ксантиндегідрогеназа та цитохром–В5–редуктаза) – борат конкурує з ферментами за НАД і ФАД. По-друге, борат (або похідні сполук бору) можуть зв’язуватися з активними центрами таких ферментів як хімотрипсин, субтилизин, гліцеральдегід–3–фосфатдегідрогеназа.
У жінок у період постменопаузи усунення дефіциту бору супроводжується підвищенням рівня 17 бета–естрадіолу в сироватці крові та міді в плазмі крові. Внаслідок цього покращуються показники електроенцефалографії, пам’ять, нормалізуються поведінкові реакції.
Є дані, що свідчать про те, що бор відіграє регуляторну роль по відношенню до паратгормону і тому може опосередковано впливати на метаболізм кальцію, магнію, фосфору та вітаміну D. Бор впливає на макромінеральний метаболізм, впливає на метаболізм стероїдних гормонів як у людей, так і у тварин.
Біологічний інтерес становлять комплекси бору з багатьма речовинами, включаючи моносахариди та полісахариди, аденозин–5–фосфат, піридоксин, рибофлавін, дегідроаскорбінову кислоту та піридин–нуклеотиди.
Відсутність бору викликає збільшення стресових нутріційних факторів, які впливають на функцію мембрани клітини (тобто кальцію, холекальциферолу, магнію), або зниження калію. Таким чином, бор може виконувати функцію на рівні мембрани клітини.
Потенційна небезпека бору для здоров’я людини. Бор відноситься до іммунотоксичних елементів. Вважається, що верхня межа середньодобової, безпечної дози споживання бору для людини – 13 мг.
Оксид бору та ортоборна кислота відносяться до сильнодіючих токсичних речовин. Непродовжуване вдихання повітря, помірно забрудненого сполуками бору, викликає у людей подразнення носоглотки та очей. Дослідження на тваринах показують, що при вдиханні повітря з високим забрудненням сполуками бору розвивається ураження легень.
При непродовжуваному вживанні бору в підвищених концентраціях виникає подразнення шлунково-кишкового тракту. При тривалому впливі сполук бору порушення процесів травлення набуває хронічного характеру (розвивається так званий «борний ентерит»), виникає і борна інтоксикація, яка може вразити печінку, нирки, центральну нервову систему.
У тривалих дослідженнях на тваринах було виявлено негативний вплив бору на репродуктивну функцію як у чоловічих особин (зокрема, зниження виробництва сперматозоїдів та розвиток атрофії яєчка), так і у жіночих у процесі вагітності (токсична дія на ембріон з можливістю виникнення дефектів у новонароджених).
Оксид бору та ортоборна кислота відносяться до сильнодіючих токсичних речовин. Непродовжуване вдихання повітря, помірно забрудненого сполуками бору, викликає у людей подразнення носоглотки та очей. Дослідження на тваринах показують, що при вдиханні повітря з високим забрудненням сполуками бору розвивається ураження легень.
При непродовжуваному вживанні бору в підвищених концентраціях виникає подразнення шлунково-кишкового тракту. При тривалому впливі сполук бору порушення процесів травлення набуває хронічного характеру (розвивається так званий «борний ентерит»), виникає і борна інтоксикація, яка може вразити печінку, нирки, центральну нервову систему.
У тривалих дослідженнях на тваринах було виявлено негативний вплив бору на репродуктивну функцію як у чоловічих особин (зокрема, зниження виробництва сперматозоїдів та розвиток атрофії яєчка), так і у жіночих у процесі вагітності (токсична дія на ембріон з можливістю виникнення дефектів у новонароджених).
Синергісти та антагоністи бору. При дефіциті бору підвищується ризик розвитку дефіциту вітаміну D.
Бор гальмує всмоктування організмом аскорбінової кислоти, флавоноїдів, сірковмісних амінокислот. Описані спроби застосування бору для витіснення міді з організму.
Бор є синергістом хлору, посилює дію концентрованого алкоголю та деяких антибіотиків. Виявлена позитивна кореляція між метаболізмом бору та цинку.
Бор гальмує всмоктування організмом аскорбінової кислоти, флавоноїдів, сірковмісних амінокислот. Описані спроби застосування бору для витіснення міді з організму.
Бор є синергістом хлору, посилює дію концентрованого алкоголю та деяких антибіотиків. Виявлена позитивна кореляція між метаболізмом бору та цинку.
Ознаки недостатності бору: точно верифікувати симптоми дефіциту бору складно, оскільки відсутність бору стосується макромінерального метаболізму. Відомо, що бор впливає на обмін кальцію та міді. Його дефіцит може призводити до гіперхромної анемії та тромбоцитопенії.
Недостатнє вміст бору в організмі на фоні дефіциту вітаміну D викликає підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові та затримку росту. Водночас недостатнє вміст вітаміну D посилює вплив дефіциту бору на обмін кальцію, магнію, фосфору.
У жінок віком 48–82 років у період постменопаузи недостатність бору викликала погіршення мінерального обміну та стану кісткової тканини, що свідчить про те, що бор є найважливішим елементом у профілактиці та лікуванні остеопорозу.
Бор може потенціювати ефекти естрогенів, що застосовуються в терапії постклімактеричних станів.
Бор – біологічно динамічний мікроелемент, який стосується макромінерального метаболізму. Виключення з раціону бору може відігравати роль при деяких розладах невідомої причини, виявлених порушеним макромінеральним метаболізмом (наприклад, остеопорозом, уролітіазом та неправильним формуванням кісток, пов’язаним з тривалим парентеральним харчуванням).
Показано, що низькі дієтичні концентрації бору призводять до зниження розумової здатності, хронічної втоми, недостатку життєвих сил.
Дефіцит бору спостерігається рідко. Однак, людям похилого віку у зв’язку з порушенням абсорбції кальцію та тенденцією до погіршення стану кісток рекомендується приймати бор у вигляді БАДів по 2–3 мг щоденно.
Недостатнє вміст бору в організмі на фоні дефіциту вітаміну D викликає підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові та затримку росту. Водночас недостатнє вміст вітаміну D посилює вплив дефіциту бору на обмін кальцію, магнію, фосфору.
У жінок віком 48–82 років у період постменопаузи недостатність бору викликала погіршення мінерального обміну та стану кісткової тканини, що свідчить про те, що бор є найважливішим елементом у профілактиці та лікуванні остеопорозу.
Бор може потенціювати ефекти естрогенів, що застосовуються в терапії постклімактеричних станів.
Бор – біологічно динамічний мікроелемент, який стосується макромінерального метаболізму. Виключення з раціону бору може відігравати роль при деяких розладах невідомої причини, виявлених порушеним макромінеральним метаболізмом (наприклад, остеопорозом, уролітіазом та неправильним формуванням кісток, пов’язаним з тривалим парентеральним харчуванням).
Показано, що низькі дієтичні концентрації бору призводять до зниження розумової здатності, хронічної втоми, недостатку життєвих сил.
Дефіцит бору спостерігається рідко. Однак, людям похилого віку у зв’язку з порушенням абсорбції кальцію та тенденцією до погіршення стану кісток рекомендується приймати бор у вигляді БАДів по 2–3 мг щоденно.
При надлишку бору в організмі спостерігаються: втрата апетиту, нудота, блювання, водянистий стілець, зневоднення організму, висипання та лущення шкіри, зниження статевої активності, погіршення показників спермограми.
Перенасичення бором призводить до випадіння волосся, поліморфної сухої еритеми та анемії, які проходять при нормалізації рівня бору в дієті.
Перенасичення бором призводить до випадіння волосся, поліморфної сухої еритеми та анемії, які проходять при нормалізації рівня бору в дієті.
Бор необхідний: бор сприяє профілактиці постклімактеричного остеопорозу та росту м’язової тканини.
Продовольчі джерела бору: горіхи та насіння: арахіс, кеш’ю, кунжут, насіння соняшника, насіння гарбуза і, особливо, – фундук (ліщина), мигдаль, макадамія, горіх бразильський, горіх волоський, горіх кедровий, фісташки; фрукти: авокадо, абрикоси, айва, алича, апельсини, кавун, банани, виноград, вишні, гранати, грейпфрути, груші, диня, суниця, інжир, калина, ківі, кизил, журавлина, аґрус, лимони, малина, манго, мандарини, обліпиха, персики, сливи, смородина червона, смородина чорна, фейхоа, черешня, чорниця, шовковиця, яблука; сухофрукти: родзинки, інжир сушений, курага, фініки, чорнослив; злакові та бобові: боби, горох, гречка, кукурудза, вівсянка, пшоно, пшениця м’яка, пшениця тверда, рис білий довгозернистий, рис білий круглозернистий, рис нешліфований, рис дикий, жито, соя, квасоля, сочевиця, ячмінь; овочі: баклажани, імбир, кабачки, картопля, ламінарія (морська капуста), цибуля ріпчаста, морква, патисони, листові овочі (особливо – капуста білокачанна), капуста цвітна, капуста броколі, капуста кольрабі, пастернак, перець гострий (чилі), перець солодкий, петрушка, редис, редька чорна, ріпа, буряк, селеру, спаржу, помідори, топінамбур, гарбуз, хрін, часник; зелень: коріандр (кінза), цибуля зелена, цибуля-порей, шнітт-цибуля, зелень петрушки, рукола, салат, зелень селери, черемша, зелень часнику, шпинат, щавель; гриби: гливи.
Чемпіоном за вмістом бору серед харчових продуктів є родзинки.
Вино, сидр і пиво також відрізняються значним вмістом бору. М’ясо, риба та молочні продукти бідні бором.