Драгендорф Георгій Людвигович

 

Драгендорф (Dragendorff) Георгій Людвигович (Йоганн Георг Ноель)
(1836–1898). 62 роки

      Видатний фармакогност і фітохімік, доктор медицини та хірургії, професор і завідувач кафедри фармації Дерптського (Юр’євського, нині Тартуського) університету.

      Народився 20 квітня 1836 р. у Ростоку (Північна Німеччина) в родині лікаря, приват-доцента Ростокського університету. Після закінчення гімназії в 1853 р. Г.Л. Драгендорф служив у Ростоку учнем в аптеці доктора Вітте, а в 1856 р. склав іспит на звання аптечного помічника. У тому ж році вступив до Ростокського університету, а в 1858 р. склав іспит на звання аптекаря 1-го класу, після чого одночасно працював і навчався в Гейдельберзі.

     У 1860 р. повернувся до Ростокського університету, де вивчав хімію та природничі науки, і майже одразу отримав посаду асистента хімічного інституту цього університету. З 1861 р. – приват-доцент Ростокського університету. 

    У 1861 р. захистив дисертацію на ступінь доктора філософії: «Про вплив фосфору на солі вугільної та борної кислот» (ступінь присуджена в 1862 р.), і в 1862 р. за запрошенням Петербурзького фармацевтичного товариства приїхав до Росії.

     Г.Л. Драгендорф редагував перший в Росії фармацевтичний журнал «Pharmazeutische Zeitschrift fur RuBland» (виходив 2 рази на місяць з травня 1862 р. по квітень 1865 р.), де публікував результати наукових досліджень, огляди, реферати, рецензії, звіти про діяльність фармацевтичного товариства. Одночасно він завідував хімічною лабораторією товариства, і в 1863 р. був обраний секретарем товариства; учасником з’їзду аптекарів.

     До обов’язків Г.Л. Драгендорфа входило також проведення судово-хімічної експертизи для Петербурзької лікарської управи. У процесі цієї роботи він удосконалив методи аналізу отрут, зокрема – алкалоїдів, заклавши основи подальших токсикологічних, судово-хімічних та фітохімічних досліджень.

     Одночасно Г.Л. Драгендорф викладав фармакогнозію та фармацію в школі при фармацевтичному товаристві, читав працівникам аптек лекції з хімії та методів контролю якості лікарських препаратів.

    У 1864 р. в Дерптському (Юр’євському, нині Тартуському) університеті захистив дисертацію на звання магістра фармації: «Хімічні дослідження про гриб, що зустрічається на Betula alba та споріднених видах», і в грудні 1864 р. був обраний ординарним професором фармації та призначений директором першого в Росії Фармацевтичного інституту при Дерптському університеті.
     На цій посаді він пропрацював 30 років, перетворивши інститут на зразковий навчальний заклад.

     Г.Л. Драгендорф був відомий як прекрасний лектор. У нього навчалися вчені з багатьох країн (керівник більше 70 докторських і магістерських дисертацій). Під його керівництвом у Дерпті була заснована одна з перших в Росії міська санітарна лабораторія.

     Одночасно Г.Л. Драгендорф займав керівні посади в Дерптському університеті: у 1883-1887 рр. – проректор, у 1888-1892 рр. – декан медичного факультету; у 1875-1890 рр. – секретар, а в 1890-1893 рр. – президент Товариства єстествоиспитателів при університеті.

     У 1894 р. вийшов у відставку і повернувся до Ростока.

     Особисте життя Г.Л. Драгендорфа склалося щасливо. У 1868 р. він одружився на Софії, уродженій Спон, і згодом став батьком чотирьох синів, які також присвятили себе науці: Йоганнес – професор археології Фрайбурзького університету, Отто – професор анатомії Грайфсвальдського університету, Ернст – історик у Ростоку, Курт – доктор хімії в Ростоку.

     Помер Г.Л. Драгендорф 26 березня 1898 р. у м. Ростоку, де й похований.
     На могилі Г.Л. Драгендорфа на кошти його учнів у 1901 р. споруджено пам’ятник роботи скульптора А. Вейценберга. У Тарті встановлено бронзовий барельєф Г.Л. Драгендорфа (у 1982 р., відкритий у дні святкування ювілею Тартуського університету). До 150-річчя з дня народження Г.Л. Драгендорфа (1986 р.) випущена пам’ятна медаль.

      Експериментальні дослідження Г.Л. Драгендорфа присвячені хімії березового гриба, клубнів салепа, спорини, аконіту та інших рослин північної смуги Росії. Безліч досліджень проведено ним по вивченню проносних засобів (сенна, ревінь, алое, ялапа).

     Г.Л. Драгендорфа можна вважати основоположником фітохімії. Він розробив методику вивчення лікарської рослинної сировини і в 1882 написав посібник «Якісний і кількісний аналіз лікарських рослин» (нім. «Die qualitative und quantitative Analyse von Pflanzentheilen»). Його цікавили филогенетичні зв’язки рослин з їх хімічним складом. Серію статей на тему «Відношення між хімічними складовими частинами та ботанічними особливостями рослин», опубліковану в 1879 р. у «Фармацевтичному журналі Росії», потрібно вважати, мабуть, першими роботами, присвяченими цій важливій проблемі.
      Багато часу він приділив вивченню лікарських рослин народної медицини Туркестану, Тибету, Китаю, Африки, і зібрав при Фармацевтичному інституті одну з найбільших в Європі колекцій лікарської сировини.
     Основним спадком Г.Л. Драгендорфа для вітчизняної фармації можна вважати його знаменитий довідник «Лікарські рослини різних народів і часів, їх застосування, найважливіші хімічні речовини та історія» (1890). Цей довідник, в якому наведено відомості приблизно по 1200 видам лікарських рослин, часто й досі є відправним джерелом при вивченні лікарських рослин різних країн і народів.

Схожі записи

  • Ібн Сіна. Звуки серця

    Ібн-Сіна. Притчі Звуки серця     У візиря Бухари серйозно захворів син. Усі відомі лікарі тільки розводили руками, а юнак танув на очах.     Сам хворий не бажав говорити ані слова. Як його не вмовляли, він мовчки лежав на ліжку, відвернувшись від усіх, відмовлявся від їжі та води.     Занепокоєний візир велів послати за Ібн–Сіною.   …

  • Чорнослив

    ЧОРНОСЛИВ      Чорнослив у промислових масштабах отримують шляхом тунельної повітряної дегідратації свіжих слив конвективним методом при температурі від 60 до 85°C і вологості 20–24%. Процес сушіння здійснюють у спеціальних сушильних тунелях, де крізь масу плодів пропускається потік гарячого повітря, що нагрівається газовими пальниками.      Для надання готовому чорносливу належного товарного вигляду плоди часто…

  • Парацельс (Теофраст фон Гогенгейм)

    Теофраст фон Гогенгейм Парацельс (10 листопада 1493 – 28 вересня 1541). 48 років       Повне ім’я його звучало – Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм Парацельс. Прізвисько Ауреол, що означає «золотий», і ім’я, що увійшло в історію, – Парацельс, тобто рівний Цельсу, він придумав сам.         Народився в швейцарському містечку Айнзидельн 10…

  • Ячмінь

    ЯЧМІНЬ (Перлова крупа)       Ячмінь та перлова крупа, отримана з нього (цілі очищені та полірувані зерна ячменю), є багатим джерелом деяких вітамінів, багатьох мінеральних елементів, амінокислот, фітостеролів, крохмалю та клітковини.        Таким чином, ячмінь багатий на вітамін B1 (тіамін) (28.8% від добової норми на 100 г), вітамін PP (нікотинова кислота) (25.8%), біотин (22.0%), вітамін B6 (піридоксин)…

  • Часник зелень

    ЧАСНИК (зелень)         Зелень часнику (перо) значно багатша на вітаміни та мінеральні елементи, ніж його цибулини.         Культура вирізняється високим вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (у 100 г — 221,4% добової норми), вітаміну К (філохінону) (відповідно — 180,0%), вітаміну В6 (піридоксину) (68,5%), бета-каротину (48,6%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (17,1%), пантотенової кислоти (13,6%), фолієвої…

  • Груша звичайна (Pyrus communis)

    ГРУША Груша містить небагато вітамінів, але характеризується високим вмістом певних мінеральних елементів: бор (в 100 г – 186% добової норми), свинець (відповідно – 160%), кобальт (100%), рубідій (44%), містить досить багато талію (20%), кремній (17%), ванадій (12.5%), нікель (11.3%), мідь (10%), залізо (9.7%).      Груша багата на фітостероли (15%), моно- та дисахариди (19.6%), серед…