Цинк для рослин: розмноження, ріст, антистрес

         Цинк (Zn)

         Для рослини – нормальний розвиток яйцеклітини та зародка, накопичення біомаси, стійкість до стресів.
        
         В рослинному організмі цинк активує 30 ферментних систем у клітині. Входить до складу активних центрів ферментів ангідази, дегідрогеназ, протеаз і пептидаз.

У рослинах, поряд з участю в диханні, білковому, вуглеводному та нуклеїновому обмінах, цинк регулює ріст, впливає на утворення амінокислоти триптофану, підвищує вміст фитогормонів, що впливають на накопичення біомаси рослин, – гибберелінів.

      Цинк необхідний для нормального розвитку яйцеклітини та зародка. Він підвищує посухо-, жаро- та холодостійкість рослин.
      Вміст цинку в рослинах складає в середньому 0,003% (за масою).
Багаті цинком лишайники, хвойні рослини, а також гриби (особливо отруйні).
      Недостатність його веде до порушення поділу клітин (плямистість листків у цитрусових), на рослинах утворюються вузькі, закручені в спіраль листки. Тканина між жилками обесцвічується, і вони виділяються чіткою зеленою сіткою.
     Надлишок цинку може викликати деформацію органів: у маку квітки набувають махровості, а у ярутки польової пелюстки стають дуже великими. У інших рослин можливий хлороз листків, що поширюється від верхівки до основи листка.
Вибірково накопичують цинк рослини, що містять алкалоїди.
      Рослинами-індикаторами підвищеного вмісту цинку в ґрунті є:
• фіалка триколірна Viola tricolor L., Violaceae;
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae;
• фіалка Віттрока Viola х wittrockiana Gams ex Hegi, Violaceae.
     Рослинами-суперконцентраторами цинку є:
• перстач прямостоячий Potentilla erecta (L.) Raeusch., Rosaceae (кореневище з коренями);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (бруньки, листя; в листя берези міститься близько 16 мг цинку на 100 г сухої ваги);
• ярутка галмейна Thlaspi calaminare Lej. & Court., Brassicaceae (трава, вміст у золі – 18–21%).
     Лікарські рослини, що містять цинк:
• перстач прямостоячий Potentilla erecta (L.) Raeusch., Rosaceae (кореневище з коренями);
• лопух великий Arctium lappa L., Asteraceae (корені);
• кульбаба лікарська Taraxacum officinale Webb, Asteraceae (корені);
• імбир лікарський Zingiber officinale Roscoe, Zingiberaceae (кореневище);
• аралія маньчжурська Aralia mandshurica Rupr. et Maxim., Araliaceae (кореневище з коренями);
• шоломниця байкальська Scutellaria baicaleusis Georgi., Lamiaceae (кореневище з коренями);
• види аконіту Aconitum L., Ranunculaceae (корені, бульбокорені);
• синюха блакитна Polemonium coeruleum L., Polemoniaceae (кореневище з коренями);
петрушка городня Petroselinum sativum Hoffm., Apiaceae (корені, листя);
• цибуля городня Allium cepa L., Alliaceae (цибулини);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (бруньки, листя);
• люцерна посівна Medicago sativa L., Fabaceae (трава);
• сухоцвіт багновий Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• якірці сланкі Tribulus terrestris L., Zygophyllaceae (трава);
• фіалка польова Viola arvensis Murray, Violaceae (трава);
• череда трироздільна Bidens tripartita L., Asteraceae (трава);
• чистотіл звичайний Chelidonium majus L., Papaveraceae (трава);
• очанка лікарська Euphrasia officinalis L., Scrophulariaceae (трава);
• меліса лікарська Melissa officinalis L., Lamiaceae (трава);
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae (трава);
• горицвіт весняний Adonis vernalis L., Ranunculaceae (трава);
• гірчак пташиний (= спориш) Polygonum aviculare L., Polygonaceae (трава);
• алое деревовидне Aloe arborescens Mill., Asphodelaceae (листя);
• каланхое перисте Kalanchoe pinnata (Lam.) Pers., Crassulaceae (свіжі пагони, листя);
• шавлія лікарська Salvia officinalis L., Lamiaceae (листя);
• брусниця звичайна Vaccinium vitis–idaea L., Ericaceae (листя);
• мучниця звичайна Arctostaphylos uva–ursi (L.) Spreng., Ericaceae (листя);
• подорожник великий Plantago major L., Plantaginaceae (листя);
• кропива дводомна Urtica dioica L., Urticaceae (листя);
• лавровишня лікарська Prunus laurocerasus L., Rosaceae (листя);
• діоскорея ніппонська Dioscorea nipponica Makino, Dioscoreaceae (листя);
• дурман індійський Datura inoxia Mill., Solanaceae (листя);
• смородина чорна Ribes nigrum L., Grossulariaceae (листя);
• кукурудза звичайна Zea mays L., Poaceae (суцвіття);
• нагідки лікарські Calendula oificinalis L., Asteraceae (суцвіття);
• ромашка лікарська Chamomilla chamomilla (L.) Rydb., Asteraceae (суцвіття);
• дивина густоквіткова Verbascum densiflorum Bertol., Scrophulariaceae (квітки);
• види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди);
• лимонник китайський Schisandra chinensis (Turcz.) Baill., Schisandraceae (плоди);
• хміль звичайний Humulus lupulus L., Cannabaceae (супліддя);
• гірчиця сарептська Brassica juncea (L.) Czern., Brassicaceae (насіння);
• фенхель звичайний Foeniculum vulgare Mill., Apiaceae (насіння);
• розторопша плямиста Silybum marianum (L.) Gaertn., Asteraceae (насіння).

Схожі записи

  • Скарби амілопластів: Крохмальні лабіринти

    (Аніме-комікс “Крок-1”, фармацевтична ботаніка: Паренхімні запасаючі тканини) Наша ботанічна сага триває! Ми продовжуємо серію аніме-коміксів для підготовки до “Крок-1”, і цього разу шлях веде нас у самісіньке серце клітини. Ласкаво просимо до енергетичного депо – запасаючої паренхіми. У цій частині ми розгадаємо таємницю амілопластів, навчимося розрізняти крохмальні зерна за їхньою “архітектурою” та, звісно ж, піднімемо…

  • Мікроелементи для рослини

    До мікроелементів належать елементи, концентрація яких в організмі людини – 10–3–10–5%, добова норма споживання – 20 мкг–20 мг. Мікроелементи виконують незамінні каталітичні та регуляторні функції в біохімічній архітектурі рослин. Попри мінімальну кількість, вони діють як кофактори ферментних систем, керуючи редокс-реакціями, синтезом хлорофілу та розвитком генеративних органів. Баланс мікроелементів є критичним чинником метаболізму, де навіть незначні…

  • Калій для рослини: стабілізатор водного режиму

             Калій (K)          Для рослини – стабілізатор водного режиму.               Калій, разом з азотом і фосфором, є одним з трьох елементів, вкрай необхідних для життя та розвитку рослин. Тільки при достатньому калійному живленні оптимізуються основні функції рослинного організму. Калію в рослинах міститься в середньому 0,3% за…

  • Твірні тканини рослин: Аніме-комікс для “Крок-1” (фармацевтична ботаніка)

    Продовжуємо наш гумористичний ботанічний цикл підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки ботанічним коміксом та новою гуморескою у стилі Павла Глазового! Твірні тканини (меристеми) – “Архітектори Росту“ Тепер віддамо належне твірним тканинам (меристемам) – вічному двигуну рослинного життя, першоджерелу кожної клітини та архітекторам росту і творцям рослинного Всесвіту. У рослини, наче в казці, диво є одне…

  • Інжир сушений

    ІНЖИР (сушений)           Сушений інжир, як і свіжі плоди, містить незначну кількість вітамінів (проте відзначається відносно висока концентрація вітаміну К: у 100 г — 13,0% добової норми). Продукт характеризується високим вмістом багатьох макро- та мікроелементів: бору (у 100 г — 400,0% добової норми), кремнію (відповідно — 296,7%), хрому (138,0%), рубідію (96,0%),…

  • Фосфор для рослини: джерело енергії

             Фосфор (P)          Для рослини – джерело енергії.                Важливу роль у процесах обміну енергії фосфор відіграє і в рослинних організмах.      Фізіологічне значення фосфору визначається тим, що він входить до складу ряду органічних сполук – нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), нуклеотидів (АТФ, НАД,…