Залізо для рослини: ліки від хлорозу

         Залізо (= Ферум) (Fe)

         Для рослини – ліки від хлорозу.
        
      В рослинних організмах залізо входить до складу активних центрів окислювально-відновлювальних ферментів каталази та пероксидази, бере участь у синтезі хлорофілу, процесах дихання, фіксації азоту, реакціях обміну речовин.

Залізо є основною частиною речовин, необхідних для фотосинтезу (цитохромів, фередоксину, гемопротеїнів та інших Fe–протеїнів), відіграє певну роль у процесах адаптації рослинного організму до стрес-факторів, є важливим для прояву пероксидазної активності (каталізу реакцій окислення перекисом водню різних донорів електронів), бере участь у багатьох інших окислювально-відновлювальних реакціях.

    Вміст заліза в рослинному організмі в середньому 0,02% (за масою).
Зазвичай спостерігається поступове збільшення вмісту заліза в плодах у період їх розвитку, тільки в зрілих плодах відбувається деяке зниження його вмісту.
    При недостатності заліза (зазвичай проявляється тільки на карбонатних або переувлажнених ґрунтах) внаслідок порушення утворення хлорофілу у сільськогосподарських культур, особливо винограду та плодових дерев, розвивається хлороз. Листя втрачає зелену забарвлення, потім біліє і передчасно опадає.
    Лікарські рослини, що містять залізо:
• лопух великий Arctium lappa L., Asteraceae (корені);
• цикорій дикий Cichorium intybus L., Asteraceae (корені);
• кульбаба лікарська Taraxacum officinale Webb, Asteraceae (корені);
• види роду солодка Glycyrrhiza L., Fabaceae (корені);
• щавель кучерявий Rumex crispus L., Polygonaceae (корені);
• марена красильна Rubia tinctorum L., Rubiaceae (кореневище з корінням);
• рапонтикум сафлоровидний Rhaponticum carthamoides (Willd.) Iljin, Asteraceae (кореневище з корінням);
• синюха блакитна Polemonium coeruleum L., Polemoniaceae (кореневище з корінням);
петрушка городня Petroselinum sativum Hoffm., Apiaceae (корені, листя);
• люцерна посівна Medicago sativa L., Fabaceae (трава);
• котовник звичайний Nepeta cataria L., Lamiaceae (трава);
• очанка лікарська Euphrasia officinalis L., Scrophulariaceae (трава);
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae (трава);
• види роду цимбопогон (= лимонна трава, лемонграс) Cymbopogon Spreng., Poaceae (трава);
• зайцегуб п’янкий Lagochilus inebrians Bunge, Lamiaceae (трава);
• грицики звичайні Capsella bursa–pastoris (L.) Medik., Brassicaceae (трава);
• лобелія одутла Lobelia inflata L., Lobeliaceae (трава);
• сухоцвіт багновий Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• овес посівний Avena sativa L., Poaceae (солома);
• крес водяний Nasturtium officinale W.T.Aiton, Brassicaceae (листя);
• кропива дводомна Urtica dioica L., Urticaceae (листя);
• м’ята перцева Mentha piperita L., Lamiaceae (листя);
• подорожник великий Plantago major L., Plantaginaceae (листя);
• мучниця звичайна Arctostaphylos uva–ursi (L.) Spreng., Ericaceae (листя);
малина звичайна Rubus idaeus L., Rosaceae (листя, плоди – вміст заліза в м’якоті – 34,5 мг%);
• пісчанка гірська Arenaria montana L., Caryophyllaceae (трава, квітки);
• ромашка лікарська Chamomilla chamomilla (L.) Rydb., Asteraceae (суцвіття);
• цмин пісковий Helichrysum arenarium (L.) DG, цмин італійський Helichrysum italicum (Roth) G. Don., Asteraceae (суцвіття);
• дивина густоквіткова Verbascum densiflorum Bertol., Scrophulariaceae (квітки);
• всі види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди – 37,9–36,6 мг%);
смородина чорна Ribes nigrum L., Grossulariaceae (сухі плоди – 14,2 мг%);
• черемха звичайна Padus racemosa (Lam.) Gilib., Rosaceae (плоди – 41,1 мг%);
калина звичайна Viburnum opulus L., Caprifoliaceae (плоди – 39,6 мг%);
• перець стручковий однорічний Capsicum annuum L., Solanaceae (плоди);
• гуньба сінна Trigonella foenum–graecum L., Fabaceae (насіння);
• розторопша плямиста Silybum marianum (L.) Gaertn., Asteraceae (насіння);

• фенхель звичайний Foeniculum vulgare Mill., Apiaceae (насіння).

Схожі записи

  • Петрушка

    ПЕТРУШКА (коренеплід)Коренеплід петрушки багатий на вітамін К (в 100 г – 137% від добової норми), аскорбінову кислоту (відповідно – 39%), піридоксин (30%); мінеральними елементами: бором (58,8%), кремнієм (43%), ванадієм (25%), міддю (23%), марганцем (22,5%), калієм (14%), рубідієм (14%), кобальтом (13,8%), цинком (11,3%); також виділяється за вмістом моно- і дисахаридів (12,2%), клітковини (12,8%); містить значні кількості сахарози (в 100 г –…

  • Перець гострий стручковий

    ПЕРЕЦЬ ГОСТРИЙ (= ПЕРЕЦЬ СТРУЧКОВИЙ, ЧИЛІ) Перець гострий (= перець стручковий, чилі) багатий на аскорбінову кислоту (в 100 г – 214% від добової норми), піридоксином (відповідно – 17,5%), сіркою (500%), літієм (90%), кремнієм (30%), кобальтом (20%), марганцем (19,5%), молібденом (14,3%), калієм (13%), бором (13%), хромом (12%), виділяється за вмістом незамінної амінокислоти триптофану (8%) і, особливо,…

  • Срібло: проти 650 видів бактерій

             Срібло (= Аргентум) (Ag)          Проти 650 видів бактерій!                 Срібло в організмі людини має виражену бактерицидну, антисептичну, протизапальну, в’яжучу дію. Однак на сьогодні срібло не відносять до життєво важливих для організму людини ультрамікроелементів.       Добова потреба організму людини точно не встановлена, середньодобове надходження в…

  • Олово для рослини: жовте листя влітку

             Олово (= Станум) (Sn)          Для рослини – жовте листя влітку              В рослинах олово відкрито в 1855 році. Вміст олова в рослинах коливається в широких межах, найбільша кількість міститься в насінні соняшника та гороху.     Рослини неоднаково абсорбують олово. Наприклад, журавлина та чорниця, зібрані в…

  • Цирконій для рослини: коренеутворення

             Цирконій (Zr)          Для рослини – коренеутворення         В рослинному організмі цирконій проявляє велику спорідненість до фосфатних груп і активних центрів у молекулах АДФ і АТФ та має здатність руйнувати деякі білки та ензими. Однак ці процеси ще не до кінця зрозумілі.     Було досліджено поглинання цирконію рослинами…

  • Кукурудза

    КУКУРУДЗА          Кукурудза – джерело деяких вітамінів, мінеральних елементів, білків, незамінних амінокислот, містить досить багато фітостеролів, вуглеводів (особливо крохмалю і клітковини), а також пуринів.        Так, кукурудза багата біотином (у 100 г – 42,0% добової норми), вітаміном В6 (піридоксином) (відповідно – 31,0%), вітаміном В1 (тіаміном) (22,9%), вітаміном РР (нікотиновою кислотою) (18,2%), каротиноїдом…