Хром для рослини: продуктивність фотосинтезу

         Хром (Сr)

         Для рослини – продуктивність фотосинтезу.
 
     Багатьма дослідниками відзначено позитивну дію хрому на ріст рослин. Невеликі концентрації хрому (0,05–0,0005%) стимулюють активність каталази та протеаз, хром неспецифічно активує й деякі інші ферменти.

Хром також підвищує вміст хлорофілу та продуктивність фотосинтезу в листі. Обробка насіння кукурудзи розчином хромату калію призводить у рослин, що виросли з цього насіння, до зростання продуктивності фотосинтезу на 24–40%, вмісту хлорофілу – на 16–29%, ваги зеленої та сухої маси – на 34–65%.
Незначні кількості тривалентного хрому стимулюють ріст і утворення кореневих булобочок у бобових рослин.

    Встановлено, що концентрація хрому в нуклеотидах насіння приблизно в 100 разів вища, ніж в загальній масі рослинної клітини, що, можливо, обумовлено певною його функціональною роллю в біосинтезі нуклеїнових кислот і білків.
    Вміст хрому в рослинах складає в середньому 0,005% (за масою).

 

    Хром поглинається кореневими системами у вигляді аніонних комплексів, виявлених у тканинах рослин і соку ксилеми. Оптимальними значеннями рН для поглинання хрому є інтервал 5,4–6,1.
Виділено три фази поглинання іонів хрому. Поглинання починається одразу після занурення коренів у розчин з високою швидкістю. Ця фаза триває не більше 6 хв. Протягом наступної фази, яка триває 8–10 год, швидкість поглинання поступово знижується. Через 10 год поглинання хрому припиняється.
Вважається, що в першій фазі проходить фізико-хімічна адсорбція іонів поверхнею коренів. У другій – відбувається хімічна взаємодія іонів хрому з речовинами, які активно його зв’язують (білки, амінокислоти, вуглеводи). У третій фазі можливе подальше взаємодія хрому з метаболітами, які утворюються корінням з більшою чи меншою постійною швидкістю.

Хром може потрапляти в рослини не тільки через кореневу систему, але й через листя. При обприскуванні розчином біхромату листя декоративних рослин (0,001 н.) його накопичення залежить від товщини кутикули. Через тонку кутикулу кардамону та гібіскуса в листя проникає більше хрому, ніж у листя бруслини та фатсхедера, які мають більш товсту кутикулу.

В органах рослин хром накопичується нерівномірно. У великих кількостях, порівняно з іншими органами, хром накопичується в коренях рослин, при цьому переважна його частина знаходиться в розчинній формі у вакуолях.

    При недостатності хрому у рослин спостерігається зниження росту та накопичення біомаси, пожовтіння та опадання листя.

 

    Під дією надлишку хрому на рослини спостерігається, перш за все, пошкодження коренів та інгібування їх росту.
    Критична концентрація хрому, вище якої наростання надземної маси рослин знижується на 10%, варіює від 1,0 до 2,0 мг/кг сухої маси.
Фітотоксична концентрація хрому (зниження надземної фітограми на 50%) складає 100 мг/кг сухої маси.

Вибірково накопичують хром рослини, що продукують серцеві глікозиди.

    Рослинами–суперконцентраторами хрому є:
• пімелея Зутера Pimelea suteri Kirk., Thymelaeaceae (трава, вміст в золі – до 3%);
• лептоспермум кистистий (= манука) Leptospermum scoparium J.R. et G.Forst., Myrtaceae (деревина, листя, вміст в золі – до 3%);
• лобелія одутла Lobelia inflata L., Lobeliaceae (трава).

 

    Лікарські рослини, що містять хром:
• алтея лікарська Althaea officinalis L., Malvaceae (корені);
• живокіст лікарський Symphytum officinale L., Boraginaceae (корені);
ревінь пальчастий Rheum palmatum L., Polygonaceae (кореневище з коренями);
• види чемерник Helleborus L., Ranunculaceae (кореневище з коренями);
• гарцинія камбоджійська Garcinia gummi–gutta (L.) N.Robson, Clusiaceae (кора);
• грицики звичайні Capsella bursa–pastoris (L.) Medik., Brassicaceae (трава);
• сухоцвіт багновий Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• горицвіт весняний Adonis vernalis L., Ranunculaceae (трава);
• конвалія травнева Convallaria majalis L., Convallariaceae (листя, трава, квітки);
• види наперстянки Digitalis L., Scrophulariaceae (листя);
• види жовтушника Erysimum L., Brassicaceae (трава);
• золототисячник звичайний Centaurium erythraea Rafn, Gentianaceae (трава);
• черемха звичайна Padus avium Mill., Rosaceae (листя, вміст – 39,66 мг/кг сухої маси);
• жимолость звичайна Lonicera xylosteum L., Caprifoliaceae (листя, вміст – 29,30 мг/кг сухої маси);
• чорниця звичайна Vaccinium myrtillus L., Ericaceae (листя);
• гінкго дволопатеве Ginkgo biloba L., Ginkgoaceae (листя);
• діоскорея ніппонська Dioscorea nipponica Makino, Dioscoreaceae (листя);
• подорожник великий Plantago major L., Plantaginaceae (листя);
• м’ята перцева Mentha piperita L., Lamiaceae (листя);
• меліса лікарська Melissa officinalis L., Lamiaceae (листя);
• шовковиця біла Morus alba L., Moraceae (листя, плоди);
• види строфанту Strophanthus DC., Apocynaceae (насіння).

Схожі записи

  • PharmaNova: Лабораторія візуальних тестів

    Ласкаво просимо до нашої «PharmaNova Visual Lab»! 🧪✨Якщо ви втомилися від того, що в підручнику «осад стає вишнево-червоним» лише на папері, а в реальності на лабораторних заняттях він чомусь виходить кольору «дитячої несподіванки» або не виходить зовсім – ви потрапили за адресою!Ми вирішили, що краще один раз побачити ідеальну анімацію, ніж десять разів намагатися відмити…

  • Капуста червоноголова (Brassica oleracea var. capitata f. rubra)

    КАПУСТА ЧЕРВОНОГОЛОВА Капуста червоноголова багата вітаміном К (в 100 г – 124% від добової норми), аскорбіновою кислотою (відповідно – 67%), піридоксином (12%), кремнієм (93%), калієм (12%), марганцем (13%), глюкозою (11,9%), клітковиною (10%), містить крохмаль (в 100 г – 0,07 г) і сахарозу (в 100 г – 0,29 г). Вміст суми пуринових основ в 100 г…

  • Цибуля-порей

    ЦИБУЛЯ-ПОРЕЙ         Цибуля-порей значно багатша на мінеральні елементи та вітаміни, ніж цибуля ріпчаста.         Культура вирізняється високим вмістом вітаміну С (аскорбінової кислоти) (у 100 г — 60,7% добової норми), вітаміну К (філохінону) (відповідно — 39,2%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (31,7%), бета-каротину (20,0%), вітаміну В6 (піридоксину) (18,7%), фолієвої кислоти…

  • Мак

    Мак        Насіння маку, як і всі продукти в цій групі, мають дуже високу калорійність, але вони характеризуються високим вмістом багатьох вітамінів, мінералів, білків, поліненасичених жирних кислот і фітостеролів.        Таким чином, мак багатий на токофероли: гамма-токоферол (94.5% добової норми в 100 г), бета-токоферол (55.3%), альфа-токоферол (21.2%), вітамін B1 (тіамін) (50.2%), вітамін K (філохінон)…

  • Свинець для рослини: регулятор фотосинтезу

             Свинець (= Плюмбум) (Pb)          Для рослини – регулятор фотосинтезу               Зміст свинцю в рослинах зазвичай невеликий: близько 0,001–0,002% (від маси золи), або 5 мг/кг. Верхній поріг концентрації свинцю не встановлений. У процесі росту рослин свинець перерозподіляється по їх органам: корені → стебла → плоди та…

  • Груша звичайна (Pyrus communis)

    ГРУША Груша містить небагато вітамінів, але характеризується високим вмістом певних мінеральних елементів: бор (в 100 г – 186% добової норми), свинець (відповідно – 160%), кобальт (100%), рубідій (44%), містить досить багато талію (20%), кремній (17%), ванадій (12.5%), нікель (11.3%), мідь (10%), залізо (9.7%).      Груша багата на фітостероли (15%), моно- та дисахариди (19.6%), серед…