Свинець (= Плюмбум) (Pb)
Для рослини – регулятор фотосинтезу
Зміст свинцю в рослинах зазвичай невеликий: близько 0,001–0,002% (від маси золи), або 5 мг/кг. Верхній поріг концентрації свинцю не встановлений. У процесі росту рослин свинець перерозподіляється по їх органам: корені → стебла → плоди та насіння.
Свинець, поглинений надземною масою рослин, очевидно, не може швидко переміщатися до коренів.
У невеликих кількостях свинець необхідний для рослинного організму. Його дефіцит виникає при вмісті в надземній частині 2–6 мкг/кг сухої речовини.
Іони свинцю в невеликих концентраціях (<200 мг/кг субстрату) здатні надавати позитивний вплив на вміст у листях ячменю та вівса хлорофілу та на інтенсивність фотосинтезу.
Високі концентрації свинцю (> 800 мг/кг субстрату) призводять до помітного інгібування швидкості фотосинтезу та зниження вмісту хлорофілу.
Надлишок свинцю інгібує дихання, фотосинтез, знижує надходження цинку, кальцію, фосфору, сірки. Внаслідок цього знижується врожайність рослин і різко погіршується якість виробленої продукції.
Допустимою концентрацією (ДК) свинцю для ґрунтів в Україні та Росії є 30 мг/кг. При вмісті в ґрунті 100–500 мг/кг свинцю спостерігається скручування старих листків. Менш стійкі до його надлишку злаки, стійкі – бобові рослини.
Найменш стійкими до забруднення свинцем рослинами є види клена, цибулі ріпчастої та їжі звичайної. Концентрація свинцю вище 10 мг/кг сухої маси є токсичною для більшості культурних рослин.
В той же час повідомляється, що навіть за наявності досить високої концентрації солей свинцю – 1000 мг/кг – рослини ячменю та вівса виявилися здатними переходити до генеративного розвитку і надалі формувати повноцінні насіння, хоча, очевидно, і в меншій кількості.
Вміст свинцю в рослинах, що ростуть по краях автострад, майже в 10 разів перевищує його звичайний вміст у рослинах, причому абсорбція свинцю відбувається з повітря, а не з ґрунту. У суху погоду свинець накопичується на поверхні рослин, після рясних дощів значна частина (до половини) змивається. Високий вміст свинцю в повітрі часто служить причиною літнього листопаду дерев (але при цьому, концентруючи свинець, дерева інтенсивно очищають повітря).
Квітки маку під впливом підвищених доз свинцю та цинку набувають махровості.
Рослинами–концентраторами свинцю є ліщина звичайна Corylus avellana L., Betulaceae та ялина європейська Picea abies (L.) H.Karst., Pinaceae.
Рослинами–індикаторами підвищеного вмісту свинцю є:
• седмичник європейський Trientalis europaea L., Primulaceae;
• кульбаба лікарська Taraxacum officinale Webb, Asteraceae;
• пухироплідник калинолистний Physocarpus opulifolia (L.) Maxim., Rosaceae;
• в’яз приземистий Ulmus pumila L., Ulmaceae;
• береза плосколиста Betula platyphylla Sukaczev., Betulaceae.
Інтенсивно накопичують його гриби, мохи та лишайники.
Рекордсменом серед організмів за стійкістю до сполук свинцю є дріжджі.
Лікарські рослини, що містять свинець:
• види полину Artemisia L., Asteraceae (трава);
• зопник Регеля Phlomis regellii M. Pop., Lamiaceae (трава);
• лобода розкидиста Atriplex patula L., Chenopodiaceae (трава);
• таволга звіробоєлиста Spiraea hypericifolia L., Rosaceae (кора, пагони, листя);
• жимолость монетолиста Lonicera nummularifolia Jaub. et Spach., Caprifoliaceae (листя, квітки);
• волошка розкидиста Centaurea diffusa Lam., Asteraceae (суцвіття);
• глід туркестанський Crataegus turkestanica Pojark., Rosaceae (квітки, плоди);
• вишня тянь-шаньська Cerasus tianschanica Pojark., Rosaceae (плоди).