Ультрамікроелементи для рослини

До ультрамікроелементів (або наноелементів) належать елементи, концентрація яких в організмі людини: 10–6–10–12%, добова норма споживання не перевищує 20 мкг.

Ультрамікроелементи, які через їхню надзвичайно малі кількості у тканинах часто називають наноелементами, є складною межею мінералогії рослин. При концентраціях нижче 10–6% ці елементи часто виконують вузькоспеціалізовані ролі, виступаючи модуляторами ферментативної активності або стабілізаторами на молекулярному рівні. Їхня участь у гомеостазі та потенційна фітотоксичність підкреслюють складність елементної сукупності усіх молекулярних взаємодій рослини.

УЛЬТРАМІКРОЕЛЕМЕНТИ – берилій, вісмут, вольфрам, галій, золото, кадмій, миш’як, ртуть, свинець, срібло, сурма, талій, титан, цезій, цирконій та ін.:

  • берилій гальмує проростання насіння та споживання кальцію і магнію корінням, викликає різноманітні ефекти при поглинанні фосфору та руйнує деякі білки та ензими;
  • вольфрам здатний заміщувати молібден як у тварин, так і у рослинах, а також у складі бактерій, при цьому він інгібує активність молібден–залежних ферментів, наприклад, ксантиноксидази;
  • вісмут бере участь вісмуту в регуляції фотосинтезу, проте остаточно цей факт не доведений. Деякі дані є і щодо антибактеріальної дії вісмуту в рослинах;
  • галій, за деякими вказівками, відіграє роль в утилізації кисню в тканинах рослин;
  • золото при потраплянні до судинної системи коренів рослин легко переноситься в надземну частину і спільно з натрієм, калієм та хлором відповідає за підтримання тургору клітин рослин. Існують відомості, що золото в нанокількостях обов’язково необхідне рослині для підтримання пружності клітинних оболонок рослин;
  • кадмій – для рослинного організму, як і для організму людини, дуже токсичний. Токсичність кадмію для рослин пояснюється його близькістю за хімічними властивостями до цинку і заміщенням його у багатьох біохімічних процесах, що призводить до порушення активності ферментів, які беруть участь у білковому, нуклеїновому та інших обмінах, до гальмування фотосинтезу, порушення транспірації та фіксації вуглекислого газу, тощо;
  • миш’як у вигляді арсенатів відіграє важливу роль в агробіологічних процесах. Відзначено, що невеликі кількості його стимулюють ріст і розвиток рослин;
  • ртуть в рослинних організмах викликає інгібування клітинного дихання, фотосинтезу, утворення хлорофілу, газообміну, зниження ферментативної активності. Ключова реакція, що пояснює порушення метаболічних процесів, – взаємодія ртуті з сульфгідрильними групами амінокислот;
  • свинець в невеликих концентраціях здатні чинити позитивний вплив на вміст у листі ячменю та вівса хлорофілу та на інтенсивність фотосинтезу;
  • срібло захищає рослини від грибкових, вірусних та мікробних захворювань. Бактерицидна, фунгіцидна, віруліцидна дія срібла в рослинах пояснюється тим, що його іони проникають всередину клітини-винуватця захворювання і блокують її ферменти;
  • стибій (сурма) за своєю поведінкою в рослинному організмі, як і організмі людини, сурма подібна до миш’яку: вона взаємодіє з тіоловими групами білків і, можливо, бере участь у деяких ферментативних реакціях як конкурент життєво важливих метаболітів;
  • талій за хімічною поведінкою в рослинному організмі близький до калію і є його конкурентом за зв’язування з сірковмісними групами, при підвищених концентраціях талій призводить до порушення активності ферментних систем, процесів дихання та фотосинтезу;
  • титан має можливість каталізувати фіксацію азоту симбіотичними мікроорганізмами, при фотоокисненні сполук азоту у вищих рослин, а також у деяких процесах фотосинтезу;
  • цезій не входить до числа основних компонентів рослинних тканин. Цезій відносно легко поглинається рослинами, однак його абсорбція в коренях, очевидно, конкурує з абсорбцією калію. Він може частково заміщати позиції калію в сполуках, але не може замінити його в процесах метаболізму. За своїми фізіологічними властивостями цезій подібний до рубідію;
  • цирконій в рослинному організмі проявляє велику спорідненість до фосфатних груп і активних центрів у молекулах АДФ і АТФ та має здатність руйнувати деякі білки та ензими. Є дані, що цирконій стимулює утворення коренів пагонами і, таким чином, стимулює вкорінення пагонів.

Схожі записи

  • Талій для рослини: конкурент калію

             Талій (Tl)          Для рослини – конкурент калію                Виявлено талій в рослинних і тваринних організмах. З тварин більше талію містять медузи, актинії, морські зірки та інші мешканці морів. За хімічною поведінкою в рослинному організмі талій близький до калію і є його конкурентом за зв’язування…

  • Цинк: високий тестостерон, здорова простата

             Цинк (Zn)         Високий тестостерон, здорова простата, нігті без білих плям.     Цинк – макроелемент, який в організмі людини бере участь у синтезі білків, копіюванні генетичного матеріалу, кровотворенні, функціонуванні імунної та ендокринної систем, діє як кофактор кількох сотень цинк–залежних ферментів. Недостатність викликає відставання в рості, карликовість, уповільнення статевого дозрівання, ураження шкіри та…

  • Вольфрам для рослини: противник молібдену

             Вольфрам (W)          Для рослини – противник молібдену.     Вольфрам здатний заміщувати молібден як у тварин, так і у рослинах, а також у складі бактерій, при цьому він інгібує активність молібден–залежних ферментів, наприклад, ксантиноксидази.     При надмірному надходженні вольфраму у рослинах розвиваються симптоми молібденової недостатності: накопичується велика кількість нітратів, розвивається хлороз…

  • Лимон

    ЛИМОН (м’якоть плоду без шкірки і шкірка з цедрою)       І м’якоть, і шкірка плодів лимона багаті на аскорбінову кислоту (у 100 г – 59,6% і 184,3% добової норми, відповідно), шкірка містить також значну кількість піридоксину (відповідно – 9%, у 2,3 раза більше, ніж у м’якоті). Серед макро- і мікроелементів м’якоть виділяється за…

  • Макроелементи для людини

    МАКРОЕЛЕМЕНТИ містяться в організмі людини у досить великих кількостях, від декількох грамів до сотень грамів. До макроелементів відносять мінеральні елементи, концентрація яких в організмі становить 10–1–10–2%, а добова норма споживання – понад 20 мг. Входять до складу основних тканин – кісток, крові, м’язів. Макроелементи це – калій, кальцій, кремній, магній, натрій, сірка, фосфор, хлор.

  • Монографії

    Монографії 1. Коновалова О.Ю., Лебеда А.П. Цілюще зілля (Звіробій у терапії та профілактиці захворювань). – К.: Медкнига, 2008. – 288 с. 2. Ковальов В.М., Коновалова О.Ю., Сербін А.Г., Собко В.Г., Шевера М.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Андрій Пилипович Лебеда. Біобібліографія. – К.: Фітосоціоцентр, 2010. – 44 с. 3. Коновалова О.Ю. Ботаніко-фармакогностичне дослідження видів звіробою при інтродукції в…