Золото для рослини: тургор
Золото (= Аурум) (Au)
Вперше золото в рослинах виявив у золі рослин французький хімік Клод Луї Бертольо. Хоча золото в рослинах відкладається у вигляді наночастинок – гранул діаметром в мільйонні частини міліметра, деякі вчені стверджують, що цілком реально підвищити вміст золота в рослинних тканинах до 20%.
Наявність певної кількості золота в золі рослин може бути пошуковим признаком для геологів (рослини-індикатори).
• вівсяниця червона Festuca rubra L., Poaceae (особливо – насіння, вміст – 95,05 мг на 1 т);
• кукурудза звичайна Zea mays L., Poaceae: з 1 т золи кукурудзяних відходів можна отримати до 60 г золота;
• фацелія шовкова Phacelia sericea (Graham) A. Gray, Hydrophyllaceae.
В бурих і червоних водоростях, що ростуть на золотоносних дрібнозернистих глинистих пісках, міститься в 6–7 разів більше золота, ніж у водоростях, які ростуть на незолотоносних дрібнозернистих глинистих пісках. Завдяки цьому морські водорості можуть бути використані для картографування площ, перспективних на розсипне золото. Цей метод цінний тим, що збір водоростей з дна не представляє особливих труднощів.
Цікаво, що концентрації золота в різних районах Світового океану далеко не однакові. Якщо в середньому в 1 т морської води міститься 0,02 мг золота, то в Карибському морі його вміст досягає 15–18 мг.
Зазвичай золото в розчинній формі є токсичним для мікроорганізмів і тварин. Незначна домішка золота у воді, недоступна для датчиків, викликає у жаб добре помітне розширення кровоносних судин.
• жовтушник сивіючий Erysimum canescens Roth., Brassicaceae (трава);
• люцерна посівна Medicago sativa L., Fabaceae (трава);
• види полині Artemisia L., Asteraceae (трава);
• зайцегуб п’янкий Lagochilus inebrians Bunge, Lamiaceae (трава);
• хвощ польовий Equisetum arvense L., Equisetaceae (трава);
• види дуба Quercus L., Fagaceae (кора);
• береза бородавчаста Betula pendula Roth, Betulaceae (бруньки, листя);
• кукурудза звичайна Zea mays L., Poaceae (рильця);
• види жимолості Lonicera L., Caprifoliaceae (плоди).