Фтор для рослин: добувач енергії?

         Фтор (F)

         Для рослини – добувач енергії? (питання обговорюється)
        
    Необхідність фтору для життєдіяльності та метаболізму рослин обговорюється. Водночас зазначено, що видиме стимулювання деяких ізоферментів (наприклад, кислой фосфатази або дегідрогенази) після фумігації рослин фтороводневою кислотою може призводити до пригнічення інших ферментів.

 

    У ряду видів рослин фтор входить до складу фторацетату і відповідає за перетворення хлориду в ізоцитрат або оксалоацетат і ацетил–КоА і в результаті – за забезпечення клітин енергією.

 

    Вміст фтору в рослинах становить 0,001 мг% (за масою).

 

    Розчинні форми фтору поглинаються з ґрунту корінням рослин пасивно і, очевидно, легко переносяться в рослинних тканинах. Це підтверджується даними щодо вилучення фтору рослинами на полях, зрошуваних водами, що містять фтор. Так, встановлено, що обсяг абсорбції фтору з живильного середовища люцерною та пшеницею позитивно корелює з його концентрацією в середовищі, сполуки фтору акумулюються переважно в насінні рослин (до 3250 мг/кг сухої маси при вмісті фтору в середовищі – 50 мг/кг).
Хоча наведений приклад показує, що рослини можуть досить легко вилучати фтор із забруднених ґрунтів, біодоступність ґрунтового фтору значно нижча біодоступності фтору з повітряних сполук. Акумуляція рослинами повітряного фтору залежить від багатьох факторів, але особливо сильно – від його вмісту в атмосфері та від тривалості дії.

 

     Ознаки недостатності фтору у рослин в літературі не описані.

 

    Дані про фітотоксичність фтору при його поглинанні корінням відсутні. Водночас встановлено, що повітряний фтор, особливо у вигляді фтороводневої кислоти, дуже токсичний для рослин. Найбільш значущий вплив фтору на метаболізм рослин проявляється у зниженні темпів поглинання кисню, розладах респіраторної діяльності, зниженні асиміляції живильних речовин, зменшенні вмісту хлорофілу, пригніченні синтезу крохмалю, пригніченні функції пирофосфатази, зміні метаболізму клітинних органел, пошкодженні клітинних мембран, руйнуванні ДНК і РНК, а також у синтезі фторацетату – найбільш токсичної сполуки фтору.

 

    Лікарські рослини, що містять фтор:
• люцерна посівна Medicago sativa L., Fabaceae (трава);
• шпинат городній Spinacia oleracea L., Amaranthaceae (листя).    
                  

Схожі записи

  • Цибуля ріпчаста (Allium cepa)

    ЦИБУЛЯ РІПЧАСТА Цибуля ріпчаста багата на рубідій (в 100 г – 476% від добової норми), бор (відповідно – 286%), кобальт (50%), кремній (17%), бета-ситостеролом (27%), моно- і дисахаридами (16,2%), особливо – глюкозою (13%), а також клітковиною (15%); містить досить багато сахарози (в 100 г – 6,5 г), а в малих кількостях – крохмаль (в 100…

  • Ультрамікроелементи для рослини

    До ультрамікроелементів (або наноелементів) належать елементи, концентрація яких в організмі людини: 10–6–10–12%, добова норма споживання не перевищує 20 мкг. Ультрамікроелементи, які через їхню надзвичайно малі кількості у тканинах часто називають наноелементами, є складною межею мінералогії рослин. При концентраціях нижче 10–6% ці елементи часто виконують вузькоспеціалізовані ролі, виступаючи модуляторами ферментативної активності або стабілізаторами на молекулярному рівні….

  • Марганець для рослин – захисник хлорофілу

             Марганець (= Манган) (Мn)          Для рослини – захисник хлорофілу.              В рослинному організмі марганець активує понад 35 ферментів, бере участь у фотосинтезі (фотопродукції кисню в хлоропластах) та синтезі вітамінів С, В, Е, сприяє збільшенню вмісту цукрів та їх відтоку з листків, прискорює ріст рослин і…

  • Ібн Сіна. Практична психологія

    Ібн-Сіна. Притчі Практична психологія     Один знатний вельможа був обурений злим духом. Він був переконаний, що він – корова, яку слід заколоти на м’ясо. Лікарі були безсилі. Хворий відмовлявся приймати ліки та їжу, і його організм слабшав з кожним днем.    Коли звернулися за допомогою до Ібн–Сіни, той вислухав історію хвороби і велів передати хворому, що…

  • Скарби амілопластів: Крохмальні лабіринти

    (Аніме-комікс “Крок-1”, фармацевтична ботаніка: Паренхімні запасаючі тканини) Наша ботанічна сага триває! Ми продовжуємо серію аніме-коміксів для підготовки до “Крок-1”, і цього разу шлях веде нас у самісіньке серце клітини. Ласкаво просимо до енергетичного депо – запасаючої паренхіми. У цій частині ми розгадаємо таємницю амілопластів, навчимося розрізняти крохмальні зерна за їхньою “архітектурою” та, звісно ж, піднімемо…

  • Диня

    ДИНЯДиня містить відносно мало вітамінів, окрім аскорбінової кислоти (в 100 г – 22% добової норми), але відрізняється високим вмістом деяких мінеральних елементів: кремнію (відповідно – 273%), рубідію (77%), кобальту (20%), бору (16,7%), ванадію (10%), калію (9,7%).      Диня багата на фітостероли (18%), моно- і дисахариди (14,6%), серед яких домінує глюкоза (в 100 г –…