Марганець для рослин – захисник хлорофілу
Марганець (= Манган) (Мn)
Для рослини – захисник хлорофілу.
В рослинному організмі марганець активує понад 35 ферментів, бере участь у фотосинтезі (фотопродукції кисню в хлоропластах) та синтезі вітамінів С, В, Е, сприяє збільшенню вмісту цукрів та їх відтоку з листків, прискорює ріст рослин і дозрівання насіння.
При недостатності марганцю знижується синтез органічних речовин, зменшується вміст хлорофілу. Він необхідний для нормального протікання фотосинтезу, оскільки входить до складу активного центру комплексу фотосистеми II, виділяє кисень і здійснює розклад води та виділення кисню:
2Мn4+ + 2Н2O → 2Мn2+ + 4Н+ + O2.
Крім того, марганець бере участь у відновленні СО2, відіграє роль у підтриманні структури хлоропластів, має побічну дію в відновленні NO3–. При відсутності марганцю хлорофіл швидко руйнується на світлі.
Саме з цим пов’язаний характерний симптом марганцевого голодування – точковий хлороз листків. На листових пластинках між жилками з’являються дрібні жовті хлоротичні плями, а самі жилки залишаються зеленими, потім уражені ділянки відмирають. Спостерігається слабкий розвиток кореневої системи. У плодових культур разом із хлорозним захворюванням листків відзначається слабка облистяність дерев, більш раннє, ніж зазвичай, опадання листків, а при сильному марганцевому голодуванні – засихання та відмирання верхівок гілок. Недостатність марганцю загострюється при низькій температурі та високій вологості (озимі хліби найбільш чутливі до його недостатності на початку весни).
Чутливі до недостатності марганцю буряк, картопля, яблуня, черешня та малина.
Саме з цим пов’язаний характерний симптом марганцевого голодування – точковий хлороз листків. На листових пластинках між жилками з’являються дрібні жовті хлоротичні плями, а самі жилки залишаються зеленими, потім уражені ділянки відмирають. Спостерігається слабкий розвиток кореневої системи. У плодових культур разом із хлорозним захворюванням листків відзначається слабка облистяність дерев, більш раннє, ніж зазвичай, опадання листків, а при сильному марганцевому голодуванні – засихання та відмирання верхівок гілок. Недостатність марганцю загострюється при низькій температурі та високій вологості (озимі хліби найбільш чутливі до його недостатності на початку весни).
Чутливі до недостатності марганцю буряк, картопля, яблуня, черешня та малина.
При надлишку марганцю відбувається порушення розвитку рослини: у каліфорнійського маку листки стають блідо-зеленими, у гвоздики з’являється несвойственна рожево-червона гамма забарвлення квіток, а у астри – несвойственна темно-пурпурна.
Значну кількість марганцю накопичують також деякі ржавчинні гриби Uredinales, бактерії родів Leptothrix, Crenothrix та деякі діатомові водорості (род Cocconeis).
Значну кількість марганцю накопичують також деякі ржавчинні гриби Uredinales, бактерії родів Leptothrix, Crenothrix та деякі діатомові водорості (род Cocconeis).
Марганець позитивно впливає на утворення та накопичення в рослинах терпеноїдів (зокрема – компонентів ефірних олій), стероїдів, тритерпенових сапонінів, серцевих глікозидів, глікоалкалоїдів та інших сполук, попередником яких є мевалонова кислота.
Вибірково накопичують марганець рослини, що продукують серцеві глікозиди, терпеноїди, алкалоїди.
Рослинами-сверхконцентраторами марганцю є:
• ялина сибірська Abies sibirica Ledeb., Pinaceae (хвоя, вміст у золі – до 40%);
• наперстянка пурпурова Digitalis purpurea L., наперстянка шерстиста Digitalis lanata Ehrh., Scrophulariaceae (листя, вміст у золі – до 9%);
• люцерна слабкоусічена Medicago trunculata Gaertn., Fabaceae (трава, вміст у золі – до 500 г/т);
• люпин білий Lupinus albus L., Fabaceae (трава, вміст у золі – до 500 г/т).
• ялина сибірська Abies sibirica Ledeb., Pinaceae (хвоя, вміст у золі – до 40%);
• наперстянка пурпурова Digitalis purpurea L., наперстянка шерстиста Digitalis lanata Ehrh., Scrophulariaceae (листя, вміст у золі – до 9%);
• люцерна слабкоусічена Medicago trunculata Gaertn., Fabaceae (трава, вміст у золі – до 500 г/т);
• люпин білий Lupinus albus L., Fabaceae (трава, вміст у золі – до 500 г/т).
Лікарські рослини, що містять марганець:
• петрушка городня Petroselinum sativum Hoffm., Apiaceae (корені, листя);
• перстач білий Potentilla alba L., Rosaceae (трава, кореневище);
• ряска мала Lemna minor L., Araceae (вся рослина);
• сухоцвіт багновий Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• череда трироздільна Bidens tripartita L., Asteraceae (трава);
• горицвіт весняний Adonis vernalis L., Ranunculaceae (трава);
• звіробій звичайний Hypericum perforatum L., Hypericaceae (трава);
• гірчак перцевий Polygonum hydropiper L., Polygonaceae (трава);
• бобівник трилистий Menyanthes trifoliata L., Menyanthaceae (трава);
• чистотіл звичайний Chelidonium majus L., Papaveraceae (трава);
• багно звичайне Ledum palustre L., Ericaceae (пагони);
• види полину Artemisia L., Asteraceae (трава, вміст – 13–19 мг/кг);
• копійочник Гмеліна Hedysarum gmelinii Ledeb., Fabaceae (трава, вміст – 19 мг/кг);
• ковила пірчаста Stipa pennata L., Poaceae (трава, вміст – 8 мг/кг);
• залізняк бульбистий Phlomis tuberosa L., Lamiaceae (бульби, трава, вміст – 9 мг/кг);
• чебрець плазкий Thymus serpyllum L., Lamiaceae (трава, вміст – 22 мг/кг);
• костер безостий Bromopsis inermis (Leys). Holub, Poaceae (трава, вміст – 9 мг/кг);
• перстач кущистий Pentaphylloides fruticosa (L.) O. Schwarz., Rosaceae (трава, вміст – 9–22 мг/кг);
• конвалія травнева Convallaria majalis L., Convallariaceae (листя, трава, квітки);
• м’ята перцева Mentha piperita L., Lamiaceae (листя);
• алое деревоподібне Aloe arborescens Mill., Asphodelaceae (листя);
• обліпиха крушиновидна Hippophaё rhamnoides L., Elaeagnaceae (плоди, листя);
• види евкаліпта Eucalyptus L’Hér., Myrtaceae (листя);
• бузина чорна Sambucus nigra L., Сарrifoliaceae (плоди – 0,03%);
• барбарис звичайний Berberis vulgaris L., Berberidaceae (плоди – 0,08%);
• водяний горіх плаваючий Trapa natans L., Lythraceae (плоди).
• петрушка городня Petroselinum sativum Hoffm., Apiaceae (корені, листя);
• перстач білий Potentilla alba L., Rosaceae (трава, кореневище);
• ряска мала Lemna minor L., Araceae (вся рослина);
• сухоцвіт багновий Gnaphalium uliginosum L., Asteraceae (трава);
• череда трироздільна Bidens tripartita L., Asteraceae (трава);
• горицвіт весняний Adonis vernalis L., Ranunculaceae (трава);
• звіробій звичайний Hypericum perforatum L., Hypericaceae (трава);
• гірчак перцевий Polygonum hydropiper L., Polygonaceae (трава);
• бобівник трилистий Menyanthes trifoliata L., Menyanthaceae (трава);
• чистотіл звичайний Chelidonium majus L., Papaveraceae (трава);
• багно звичайне Ledum palustre L., Ericaceae (пагони);
• види полину Artemisia L., Asteraceae (трава, вміст – 13–19 мг/кг);
• копійочник Гмеліна Hedysarum gmelinii Ledeb., Fabaceae (трава, вміст – 19 мг/кг);
• ковила пірчаста Stipa pennata L., Poaceae (трава, вміст – 8 мг/кг);
• залізняк бульбистий Phlomis tuberosa L., Lamiaceae (бульби, трава, вміст – 9 мг/кг);
• чебрець плазкий Thymus serpyllum L., Lamiaceae (трава, вміст – 22 мг/кг);
• костер безостий Bromopsis inermis (Leys). Holub, Poaceae (трава, вміст – 9 мг/кг);
• перстач кущистий Pentaphylloides fruticosa (L.) O. Schwarz., Rosaceae (трава, вміст – 9–22 мг/кг);
• конвалія травнева Convallaria majalis L., Convallariaceae (листя, трава, квітки);
• м’ята перцева Mentha piperita L., Lamiaceae (листя);
• алое деревоподібне Aloe arborescens Mill., Asphodelaceae (листя);
• обліпиха крушиновидна Hippophaё rhamnoides L., Elaeagnaceae (плоди, листя);
• види евкаліпта Eucalyptus L’Hér., Myrtaceae (листя);
• бузина чорна Sambucus nigra L., Сарrifoliaceae (плоди – 0,03%);
• барбарис звичайний Berberis vulgaris L., Berberidaceae (плоди – 0,08%);
• водяний горіх плаваючий Trapa natans L., Lythraceae (плоди).