Марганець: міцні нерви, гарний настрій

         Марганець (= Манган) (Мn)

         Для людини – міцні нерви, гарний настрій.
      
    В організмі людини марганець необхідний для утворення та обміну вітаміну С, є складовою частиною ферментних систем, впливає на обмін білків, разом з нікелем і цинком покращує засвоєння ліпідів при атеросклерозі.

 
    Марганець в природі становить 0,1% маси Земної кори. Зміст марганцю в рослинах – 0,001–0,01% (за масою).
    
    Добова потреба організму людини залежить від трудової діяльності людини і становить від 2 до 5 мг. Рівень, що призводить до дефіциту, оцінюється в 1 мг/день. Люди, зайняті важкою фізичною працею, потребують більшої кількості марганцю.
 

    Абсорбція марганцю з раціону, ймовірно, становить 3–5%. Всмоктування марганцю відбувається по всій тонкій кишці. Марганець швидко покидає кров’яне русло і в тканинах присутній головним чином у мітохондріях клітин («силових станціях» клітини, в яких виробляється енергія). У підвищених кількостях знаходиться в печінці, трубчастих кістках, підшлунковій залозі, нирках. Більше марганцю в організмі людини містять трубчасті кістки і печінка.
    При абсорбції марганець конкурує з залізом і кобальтом: один з цих металів, якщо рівень його високий, може проявляти інгібуючу дію на всмоктування інших. Марганець є активатором багатьох ферментів.

 
    Важлива роль в концентруванні та виведенні марганцю належить печінці та підшлунковій залозі. Марганець майже повністю виділяється з калом, а також з потом і сечею.
 

    Біологічна роль в організмі людини. Марганець має значний вплив на життєдіяльність живих організмів. Він відноситься до найважливіших мікроелементів і є компонентом безлічі ферментів, виконуючи в організмі численні функції, активно впливає на обмін білків, вуглеводів і жирів. Важливою також вважається здатність марганцю посилювати дію інсуліну і підтримувати певний рівень холестерину в крові. У присутності марганцю організм повніше використовує жири.
    Основні біологічні функції марганцю:
    • бере участь у синтезі та обміні нейромедіаторів в нервовій системі;
    • перешкоджає вільно–радикальному окисленню, забезпечує стабільність структури клітинних мембран;
    • забезпечує нормальне функціонування м’язової тканини;
    • бере участь в обміні гормонів щитовидної залози (тироксин);
    • забезпечує розвиток сполучної тканини, хрящів і кісток;
    • посилює гіпоглікемічний ефект інсуліну;
    • підвищує гліколитичну активність;
    • підвищує інтенсивність утилізації жирів;
    • знижує рівень ліпідів в організмі;
    • протидіє жировій дегенерації печінки;
    • бере участь в регуляції обміну вітамінів С, Е, групи В, холіну, міді;
    • бере участь в забезпеченні повноцінної репродуктивної функції;
    • необхідний для нормального росту і розвитку організму.

 
    Марганець бере участь у формуванні кісткової тканини і кровотворенні, забезпечує нормальне функціонування нервової системи, допомагає боротися з алергічними реакціями і цукровим діабетом.
 

    Дефіцит марганцю – одне з поширених відхилень в біоелементному обміні сучасної людини. Дефіцит марганцю найчастіше пов’язаний з підвищеним психоемоційним навантаженням на людину, за рахунок посиленого «витрат» марганцю для забезпечення основних нейрохімічних процесів у центральній нервовій системі. Дефіцит марганцю негативно позначається на стабільності мембран нервових клітин і нервової системи в цілому, відображається на функціях мозку та інших органів і систем. Можливо, люди, схильні до стресового впливу, мають підвищену потребу в одному з марганцевих ферментів, що може призвести до більшої сприйнятливості до дефіциту марганцю.

 

    Синергісти та антагоністи марганцю. Всмоктуванню марганцю в шлунково-кишковому тракті сприяють вітаміни B1, Е, фосфор та кальцій (в помірних кількостях).
    Перешкодою до засвоєння марганцю є надмірне надходження фосфору і кальцію.

 

    Причини дефіциту марганцю в організмі: недостатнє надходження марганцю ззовні (неадекватне харчування, зниження споживання продуктів, багатих марганцем, зокрема, рослинної їжі); надмірне надходження в організм фосфатів (лимонад, консерви); посилене виведення марганцю під впливом надмірного вмісту в організмі кальцію, міді та заліза; посилене витрачання марганцю внаслідок психоемоційних перевантажень, у жінок – у предклімактеричний період і при клімаксі; забруднення організму різними токсинами (цезій, ванадій), порушення регуляції обміну марганцю в організмі.

 

    Ознаки недостатності марганцю. Недостатність марганцю може призвести до зниження рівня «корисного» холестерину в крові, порушення толерантності до глюкози, наростання надмірної ваги, ожиріння, розвитку атеросклерозу, гіпертензії, серцево-судинних розладів, порушення панкреатичної функції, погіршення орієнтації в просторі, порушення зору і слуху, втоми, слабкості, запаморочення, дратівливості, поганого настрою, погіршення процесів мислення, здатності до прийняття швидких рішень, зниження пам’яті, порушення скорочувальної функції м’язів, схильності до спазмів і судом, болів у м’язах, рухових розладів, м’язових судом, тремору, дегенеративних змін суглобів, схильності до розтягнень і вивихів, остеопорозу в клімактеричний період, інтенсивного потовиділення, витончення зубної емалі, порушення пігментації шкіри, появи дрібної лусочкової висипки, вітіліго, затримки росту нігтів і волосся, розладів імунітету, а також до дисфункції яєчників, раннього клімаксу, передчасного старіння, безпліддя, захворювань молочної залози, ризику онкологічних захворювань.

 

    Основні прояви надлишку марганцю: млявість, втомлюваність, сонливість, заторможеність, погіршення пам’яті, депресія, порушення м’язового тонусу, парестезії, уповільненість і скутість рухів, порушення ходи, зниження м’язового тонусу, атрофія м’язів, розвиток паркінсонізму, енцефалопатії, дифузне вузлове ураження легень, розвиток манганоконіозу (при вдиханні пилу).

 

    Марганець необхідний: при остеопорозі, гіперліпідемії, гіпертонічній хворобі, для профілактики серцево-судинних захворювань, для покращення пам’яті.

 

    Харчові джерела марганцю: горіхи та насіння: арахіс, кеш’ю, кунжут, мак, бразильський горіх, волоський горіх, фісташки і, особливо, макадамія, мигдаль, кедровий горіх, насіння соняшника, насіння гарбуза, ліщина, каштани; морські водорості; фрукти: авокадо, абрикоси, ананаси, банани, виноград, журавлина, чорниця, полуниця (суниці), калина, кизил, журавлина, аґрус, малина, обліпиха, горобина чорноплідна, смородина червона, смородина чорна, хурма, чорниця; сухофрукти: родзинки, сушений інжир, курага, фініки, чорнослив; овочі: імбир, кабачки, капуста білокачанна, капуста броколі, капуста брюсельська, капуста червонокачанна, картопля, морква, пастернак, патисони, гострий перець (чилі), петрушка, буряк, хрін, часник; зелень: базилік, коріандр (кінза), зелена цибуля, цибуля-порей, шніт-цибуля, зелень петрушки, черешки ревеню, рукола, салат, зелень селери, кріп, зелень часнику, шпинат, щавель, естрагон; злакові та бобові: боби, горох, гречка, кукурудза, вівсянка, пшоно, пшениця м’яка, пшениця тверда, рис білий довгозерний, рис білий круглозерний, рис нешліфований, дикий рис, жито, ячмінь та інші цільні зерна, соя, квасоля, сочевиця; гриби: білі гриби, лисички; яєчні жовтки.
    Досить багаті марганцем крупи (в першу чергу – вівсяна та гречана).
    Особливо багатий марганцем чай, трохи менше його в каві. При необхідності швидко збільшити кількість цього мікроелемента в крові достатньо випити склянку чаю.

 

 

Схожі записи

  • Теофраст. Історія рослин

    Теофраст. «Історія рослин» (лат. «Historia plantarum»)      «Історія рослин» складається з 9 книг і за змістом відповідає сучасній морфології, анатомії та систематиці рослин.      У цих книгах йдеться про основні частини рослин, причому Теофраст розрізняє зовнішні та внутрішні частини.    Зовнішні – корені, стебла, гілки та пагони, листя, квіти, плоди. Насіння Теофраст розглядає, як і…

  • Юрій Дрогобич (Котермак)

    Юрій Михайлович Котермак (Юрій Дрогобич, Георгій Дрогобич) (бл.1450 – 4 лютого 1494). 44 роки Епоха пізнього Відродження, попередник Парацельса. Галичина / Болонья Досягнення: Перший український доктор медицини, що випередив епоху і відкрив Європі потужність розуму Руси-України. Професор (а пізніше – ректор) Болонського університету. Ми не починаємо з «чистого аркуша». Коли Юрій Дрогобич у XV столітті…

  • Плюси та мінуси естрогенів

    Естрогени. Роль в організмі. Плюси та мінуси      Естрогени – група жіночих статевих гормонів, синтезованих в жіночому організмі яєчниками та регулюючих специфічні статеві функції.      Естрогени присутні як в жіночому, так і в чоловічому організмі (у чоловіків чоловічий статевий гормон тестостерон та естрогени працюють у синергії – без їх взаємодопомоги не спостерігається зростання м’язової маси).  …

  • Витрата калорій та її харчові еквіваленти

    Витрата калорій під час занять спортом та його харчові еквіваленти Вид спорту Кількість ккал/год* Що “за цю ціну” можна з’їсти Чим корисне вправи Бадмінтон 350 1,3 свинячих відбивних або 2 «хот-дога», або 3,5 банана Чудова вправа для серця та легень, сприяє розвитку гнучкості та витривалості. Має позитивний вплив на зміцнення м’язів спини, плечей. Покращує поставу….

  • Кавун звичайний Citrullus lanatus

    КАВУН Кавун відрізняється високим вмістом каротиноїду лікопіну (в 100 г – 90,6% від добової норми), який має антиоксидантну та протипухлинну дію, але в цілому не дуже багатий на вітаміни. Серед мінеральних елементів переважають: рубідій (відповідно – 77%), кремній (40%), бор (25,7%), кобальт (20%), калій (9,4%). У суттєвих кількостях кавун містить срібло (7,1%).      Кавун…

  • Ванадій: спортсменам, тим, хто худне, діабетикам

             Ванадій (V)          Спортсменам, тим, хто худне, діабетикам.             В організмі людини ванадій бере участь в окисно-відновних процесах, диханні, кровотворенні. Важливу роль відіграє в процесах росту та репродукції, а також уповільнює синтез холестерину, необхідний для утворення кісткової тканини та зубів.    Добова потреба організму людини – 10–25 мкг….