Марганець (= Манган) (Мn)
Для людини – міцні нерви, гарний настрій.
В організмі людини марганець необхідний для утворення та обміну вітаміну С, є складовою частиною ферментних систем, впливає на обмін білків, разом з нікелем і цинком покращує засвоєння ліпідів при атеросклерозі.
Марганець в природі становить 0,1% маси Земної кори. Зміст марганцю в рослинах – 0,001–0,01% (за масою).
Добова потреба організму людини залежить від трудової діяльності людини і становить від 2 до 5 мг. Рівень, що призводить до дефіциту, оцінюється в 1 мг/день. Люди, зайняті важкою фізичною працею, потребують більшої кількості марганцю.
Абсорбція марганцю з раціону, ймовірно, становить 3–5%. Всмоктування марганцю відбувається по всій тонкій кишці. Марганець швидко покидає кров’яне русло і в тканинах присутній головним чином у мітохондріях клітин («силових станціях» клітини, в яких виробляється енергія). У підвищених кількостях знаходиться в печінці, трубчастих кістках, підшлунковій залозі, нирках. Більше марганцю в організмі людини містять трубчасті кістки і печінка.
При абсорбції марганець конкурує з залізом і кобальтом: один з цих металів, якщо рівень його високий, може проявляти інгібуючу дію на всмоктування інших. Марганець є активатором багатьох ферментів.
Важлива роль в концентруванні та виведенні марганцю належить печінці та підшлунковій залозі. Марганець майже повністю виділяється з калом, а також з потом і сечею.
Біологічна роль в організмі людини. Марганець має значний вплив на життєдіяльність живих організмів. Він відноситься до найважливіших мікроелементів і є компонентом безлічі ферментів, виконуючи в організмі численні функції, активно впливає на обмін білків, вуглеводів і жирів. Важливою також вважається здатність марганцю посилювати дію інсуліну і підтримувати певний рівень холестерину в крові. У присутності марганцю організм повніше використовує жири.
Основні біологічні функції марганцю:
• бере участь у синтезі та обміні нейромедіаторів в нервовій системі;
• перешкоджає вільно–радикальному окисленню, забезпечує стабільність структури клітинних мембран;
• забезпечує нормальне функціонування м’язової тканини;
• бере участь в обміні гормонів щитовидної залози (тироксин);
• забезпечує розвиток сполучної тканини, хрящів і кісток;
• посилює гіпоглікемічний ефект інсуліну;
• підвищує гліколитичну активність;
• підвищує інтенсивність утилізації жирів;
• знижує рівень ліпідів в організмі;
• протидіє жировій дегенерації печінки;
• бере участь в регуляції обміну вітамінів С, Е, групи В, холіну, міді;
• бере участь в забезпеченні повноцінної репродуктивної функції;
• необхідний для нормального росту і розвитку організму.
Марганець бере участь у формуванні кісткової тканини і кровотворенні, забезпечує нормальне функціонування нервової системи, допомагає боротися з алергічними реакціями і цукровим діабетом.
Дефіцит марганцю – одне з поширених відхилень в біоелементному обміні сучасної людини. Дефіцит марганцю найчастіше пов’язаний з підвищеним психоемоційним навантаженням на людину, за рахунок посиленого «витрат» марганцю для забезпечення основних нейрохімічних процесів у центральній нервовій системі. Дефіцит марганцю негативно позначається на стабільності мембран нервових клітин і нервової системи в цілому, відображається на функціях мозку та інших органів і систем. Можливо, люди, схильні до стресового впливу, мають підвищену потребу в одному з марганцевих ферментів, що може призвести до більшої сприйнятливості до дефіциту марганцю.
Синергісти та антагоністи марганцю. Всмоктуванню марганцю в шлунково-кишковому тракті сприяють вітаміни B
1, Е,
фосфор та
кальцій (
в помірних кількостях).
Перешкодою до засвоєння марганцю є
надмірне надходження фосфору і кальцію.
Причини дефіциту марганцю в організмі: недостатнє надходження марганцю ззовні (неадекватне харчування, зниження споживання продуктів, багатих марганцем, зокрема, рослинної їжі); надмірне надходження в організм фосфатів (лимонад, консерви); посилене виведення марганцю під впливом надмірного вмісту в організмі кальцію, міді та заліза; посилене витрачання марганцю внаслідок психоемоційних перевантажень, у жінок – у предклімактеричний період і при клімаксі; забруднення організму різними токсинами (цезій, ванадій), порушення регуляції обміну марганцю в організмі.
Ознаки недостатності марганцю. Недостатність марганцю може призвести до зниження рівня «корисного» холестерину в крові, порушення толерантності до глюкози, наростання надмірної ваги, ожиріння, розвитку атеросклерозу, гіпертензії, серцево-судинних розладів, порушення панкреатичної функції, погіршення орієнтації в просторі, порушення зору і слуху, втоми, слабкості, запаморочення, дратівливості, поганого настрою, погіршення процесів мислення, здатності до прийняття швидких рішень, зниження пам’яті, порушення скорочувальної функції м’язів, схильності до спазмів і судом, болів у м’язах, рухових розладів, м’язових судом, тремору, дегенеративних змін суглобів, схильності до розтягнень і вивихів, остеопорозу в клімактеричний період, інтенсивного потовиділення, витончення зубної емалі, порушення пігментації шкіри, появи дрібної лусочкової висипки, вітіліго, затримки росту нігтів і волосся, розладів імунітету, а також до дисфункції яєчників, раннього клімаксу, передчасного старіння, безпліддя, захворювань молочної залози, ризику онкологічних захворювань.
Основні прояви надлишку марганцю: млявість, втомлюваність, сонливість, заторможеність, погіршення пам’яті, депресія, порушення м’язового тонусу, парестезії, уповільненість і скутість рухів, порушення ходи, зниження м’язового тонусу, атрофія м’язів, розвиток паркінсонізму, енцефалопатії, дифузне вузлове ураження легень, розвиток манганоконіозу (при вдиханні пилу).
Марганець необхідний: при остеопорозі, гіперліпідемії, гіпертонічній хворобі, для профілактики серцево-судинних захворювань, для покращення пам’яті.
Харчові джерела марганцю: горіхи та насіння:
арахіс,
кеш’ю,
кунжут,
мак,
бразильський горіх,
волоський горіх,
фісташки і, особливо,
макадамія,
мигдаль,
кедровий горіх,
насіння соняшника,
насіння гарбуза,
ліщина, каштани; морські водорості; фрукти:
авокадо,
абрикоси,
ананаси,
банани,
виноград, журавлина, чорниця,
полуниця (суниці),
калина,
кизил,
журавлина,
аґрус,
малина,
обліпиха,
горобина чорноплідна,
смородина червона,
смородина чорна,
хурма,
чорниця; сухофрукти:
родзинки,
сушений інжир,
курага,
фініки,
чорнослив; овочі:
імбир,
кабачки,
капуста білокачанна,
капуста броколі,
капуста брюсельська,
капуста червонокачанна,
картопля,
морква,
пастернак,
патисони,
гострий перець (чилі),
петрушка,
буряк,
хрін,
часник; зелень:
базилік,
коріандр (кінза),
зелена цибуля,
цибуля-порей,
шніт-цибуля,
зелень петрушки,
черешки ревеню,
рукола,
салат,
зелень селери,
кріп,
зелень часнику,
шпинат,
щавель,
естрагон; злакові та бобові:
боби,
горох,
гречка,
кукурудза,
вівсянка,
пшоно,
пшениця м’яка,
пшениця тверда,
рис білий довгозерний,
рис білий круглозерний,
рис нешліфований,
дикий рис,
жито,
ячмінь та інші цільні зерна,
соя,
квасоля,
сочевиця; гриби:
білі гриби,
лисички; яєчні жовтки.
Досить багаті марганцем крупи (в першу чергу –
вівсяна та
гречана).
Особливо багатий марганцем чай, трохи менше його в каві. При необхідності швидко збільшити кількість цього мікроелемента в крові достатньо випити склянку чаю.