Золото (= Аурум) (Au)
Склерозу і старості – ні!
Золото посилює бактерицидну дію срібла. Металеве золото нетоксичне для організму людини, на відміну від органічних похідних, що використовуються як лікарські препарати. У гомеопатичних дозах має виражену антисклеротичну дію. Можливе участь золота в нормалізації імунних процесів в організмі.
Добова потреба організму людини точно не встановлена, є деякі дані, що вона становить 2–4 мкг.
В організмі дорослої людини міститься близько 10 мг золота, приблизно половина від цієї кількості сконцентрована в кістках. Розподіл золота в організмі залежить від розчинності його сполук. Колоїдні сполуки в більшій мірі накопичуються в печінці, тоді як розчинні – в нирках.
Біологічна роль в організмі людини. Механізм біологічної дії сполук золота до кінця не ясний, однак наразі відомо, що золото може входити до складу металопротеїдів, взаємодіяти з міддю та з протеазами, гідролізуючими коллаген, так само як і з еластазою, та іншими активними компонентами сполучної тканини. Золото може залучатися до процесів зв’язування гормонів у тканинах.
У малих дозах золото ефективне при захворюваннях, характерних для старіючого організму, – атеросклерозі, остеохондрозі, пародонтозі, деформуючому артриті, гіпертонії, захворюваннях печінки, депресивних станах.
Золото посилює бактерицидну дію срібла, має антимікробну та противірусну дію, бере участь у нормалізації імунних процесів в організмі.
Синергисти та антагоністи золота не встановлені.
Ознаки недостатності золота: поліартрит, деформуючий артрит, атеросклероз, гіпертонія, захворювання печінки, депресивні стани.
При надлишку золота в організмі спостерігаються отруєння. Отруєння золотом – явище дуже рідкісне. Механізм токсичності золота базується на великій спорідненості цього елемента до сульфгідрильних груп білків, в результаті чого золото інгібує SH–ферменти. Цей механізм реалізується, наприклад, при лікуванні хворих на ревматоїдний артрит, коли тривале введення препаратів золота призводить до зниження активності сульфгідрильних систем і ензимних комплексів лейкоцитів, в кінцевому рахунку забезпечуючи зменшення концентрації ревматоїдного фактора. Однак негативний вплив надмірної кількості золота легко усувається введенням 2,3–димеркаптопропанолу, SH–група якого відриває золото від білків, що містять SH–групи, відновлюючи їх нормальні властивості.
При хронічному отруєнні: спостерігаються симптоми пригнічення ЦНС, болі по ходу нервів; поява болісних плям на шкірі; посилене потовиділення, болі в кістках, суглобах, м’язах, набряки ніг; кон’юнктивіт; апластична гіпоплазія кісткового мозку; панцитопенія (лейкопенія, тромбоцитопенія), зменшення маси тіла.
Золото необхідне: при поліартриті, остеохондрозі, пародонтозі, деформуючому артриті, атеросклерозі, гіпертонії, захворюваннях печінки, депресивних станах.
Йодисте золото відоме як антисклеротичний препарат, не має побічних ефектів. Йодисте золото часто ефективне при захворюваннях, характерних для старіючого організму, – остеохондрозі, пародонтозі, деформуючому артриті, гіпертонії, захворюваннях печінки, депресивних станах. Часто йодисте золото підходить для втомлених життям стариків, в’ялих і маложиттєздатних.
У середні віки золото використовували при лікуванні хворих з найрізноманітнішими захворюваннями, наприклад, при туберкульозі, проказі, сифілісі, епілепсії, очних хворобах, злоякісних пухлинах.
У наш час препарати на основі різних солей золота використовуються в терапії хворих на ревматоїдний та псоріатичний артрит, синдром Фелті, червоній вовчанці. До таких препаратів відносяться ауранофін, кризанол та ін. Вводяться препарати золота як внутрішньо, так і парентерально, у вигляді колоїдних розчинів (так звана хризотерапія). Як правило, застосування препаратів золота пов’язане з великою кількістю побічних ефектів і протипоказань.
Радіоактивне золото (198Au) застосовується при лікуванні деяких пухлинних захворювань і, перш за все, раку легень.
Харчові джерела золота: зерна, листя та стебла
кукурудзи.
Води Світового океану містять змінні кількості золота (від слідових концентрацій до 65 мг/т).