Юрій Дрогобич (Котермак)

Юрій Михайлович Котермак (Юрій Дрогобич, Георгій Дрогобич)

(бл.1450 – 4 лютого 1494). 44 роки

Епоха пізнього Відродження, попередник Парацельса. Галичина / Болонья


Досягнення: Перший український доктор медицини, що випередив епоху і відкрив Європі потужність розуму Руси-України. Професор (а пізніше – ректор) Болонського університету.

Ми не починаємо з «чистого аркуша». Коли Юрій Дрогобич у XV столітті викладав медицину в Болоньї, він уже ніс у собі багатовіковий досвід нашого українського травництва, поєднаний з європейською логікою. Ми – частина великого європейського наукового простору від самого його початку.

Дрогобич жив у допарацельсівську епоху, коли медицина лише починала спиратися на науковий метод. Він був прихильником ятрохімії – предтечі сучасної фармакогнозії. Хоча більше він відомий як астроном, окрім астрономії, він займався ятрохімією – напрямком, який пізніше розвивав Парацельс, використовуючи хімічні сполуки та рослинні екстракти для лікування. У своїх лекціях він поєднував медицину з алхімією та ятрохімією, доводив, що склад лікарських рослин та їхній вплив на організм підпорядковані законам природи, а не містиці. Він заклав розуміння того, що ліки – це не лише магія природи, а й точний хімічний розрахунок. Його праці були відомі по всій Європі.

Праця: Автор першої друкованої книги українського автора «Прогностичне судження поточного 1483 року» “Iudicium pronosticon Anni 1483 currentis”, де медицина розглядалася як точна дисципліна.

Значення для фармакогнозії: Впровадження європейських стандартів підготовки ліків у тогочасну медичну практику.

Народився в Дрогобичі в родині солевара. Його шлях – це приклад неймовірного злету: від скромного юнака до ректора Болонського університету (найпрестижнішого у тогочасній Європі).

Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Вивчав медицину та вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482).

У Болоньї в 1478–1479 і 1480–1482 роках читав лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що йому було призначено подвійну платню – двісті лір замість звичайних ста. 

З 1481 до 1482 року був ректором Болонського університету – найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем de Giorgio da Leopoli – «Джорджо да Леополі» – Юрія зі Львова.

Згодом він став королівським лікарем та вчителем Миколи Коперника у Кракові.

Хоча він працював у Європі, він завжди підписувався «Юрій зі Львова, Русин». Він приніс в Україну дух Відродження та європейську медичну освіту ще до того, як Парацельс здійснив свою революцію.

Афоризм Юрія Дрогобича: «Хоча відстань від нас до зірок нескінченна, людський розум здатний прокласти до них шлях»

3 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Постанову “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році” в якій зазначається, урочисто відзначити на державному рівні у 2020 році “570 років з часу народження Юрія Дрогобича (справжнє ім’я та прізвище – Юрій Котермак) (1450-1494), філософа, астронома, першого українського доктора медицини, діяча східноєвропейського Відродження”.

Схожі записи

  • Кремній: еластичність судин

             Кремній (= Силіцій) (Si)          Для людини – еластичність судин.        Кремній – один з найважливіших макроелементів. В організмі людини бере участь у формуванні сполучної та епітеліальної тканин, сприяє росту волосся та нігтів, стимулює фагоцитоз. Він міститься в організмі людини у вигляді різних сполук, які беруть участь, головним чином,…

  • Ревінь (черешки)

    РЕВІНЬ (черешки)      Ревінь (черешки) містить мало вітамінів, крім вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 24,4% добової норми) і вітаміну С (аскорбінової кислоти) (відповідно – 21,4%).      Серед мінеральних елементів у складі переважають: кремній (40,7%), кальцій (17,9%), ванадій (17,3%), нікель (12,8%), калій (11,6%), марганець (10,6%), хром (7,9%).       Черешки ревеню містять досить…

  • Основні (паренхімні) тканини рослин. Хлоренхіма: Сонячна мануфактура у коміксах та гуморесках

    “Крок-1” (фармацевтична ботаніка) І знову напочатку нашого гумористичного ботанічного коміксу у циклі підготовки до “Крок-1” з фармацевтичної ботаніки – нова гумореска у стилі Павла Глазового! Хлоренхіма: “Сонячна мануфактура“ Тепер віддамо належне хлоренхімі – особливій формі основної тканини (паренхіми), великій лабораторії життя та головному енергетику планети. Саме тут, у глибинах паренхімних клітин, енергія Сонця перетворюється на…

  • Алича

    АЛИЧА Плоди аличі не відрізняються високим вмістом вітамінів, окрім аскорбінової кислоти (в 100 г – 14% від добової норми), але багаті на деякі мінеральні елементи: бор (відповідно – 131%), кремній (83%), залізо (11%), рубідій (10%), калій (9,8%), містять фітостероли (12,7%), моно- і дисахариди (15,6%), серед яких значно переважає глюкоза (43,2%), а також клітковину (9%), невелику…

  • Рубідій: стимулятор

             Рубідій (Rb)          Активатор нервової та серцево-судинної систем.               Рубідій в організмі людини відіграє роль стимулятора нервової, серцево-судинної систем, він підвищує артеріальний тиск, має антигістамінну дію.          Добова потреба організму людини – 0,1 мг.     Всього в тілі людини міститься близько 1 г рубідію. Доросла людина,…

  • Кабачок

    КАБАЧОК Кабачки багаті каротиноїдами лютеїном та його ізомером зеаксантином (в 100 г – 35,4% від добової норми) – речовинами, здатними накопичуватися в тканинах ока, забезпечуючи ефективний захист очей та зору; аскорбіновою кислотою (відповідно – 19%), кремнієм (100%), бором (27,4%), рубідієм (22%), ванадієм (15,5%), калієм (11%), кобальтом (11%), марганцем (10%), не містять крохмаль, але в малих…