Магній для рослин: гарант фотосинтезу

         Магній (Mg)

         Для рослини – гарант фотосинтезу.
        
       В рослинному організмі магній входить до складу фотосинтетичного пігменту хлорофілу, бере участь в акумуляції сонячної енергії в процесі фотосинтезу, у переміщенні фосфору та в вуглеводному обміні, впливає на активність окислювально-відновних процесів.
Оскільки хлорофіл поглинає сонячну енергію і з її допомогою перетворює вуглекислий газ і воду на складні органічні речовини: цукри, крохмаль тощо, саме існування зелених рослин неможливе без магнію.
Магній є обов’язковим компонентом рибосом: за його участю (разом з АТФ) відбувається зв’язування амінокислот з тРНК у процесі біосинтезу білка. Іони магнію Mg2+ «скріплюють» молекули білка в клубочки, забезпечуючи підтримку структури білкових молекул.
Магній каталізує синтез АТФ з нуклеозиддифосфатів, активує ферментні системи перетворення яблучної кислоти в лимонну, щавлевої – в мурашину кислоту та вуглекислий газ.
Разом з кальцієм магній складає основу пектину міжклітинного простору, оскільки вони утворюють сполуки з пектиновими кислотами.
Також магній входить до складу основного запасного органічного сполуки, що містить фосфор, – фітину.

Вміст магнію в рослинах складає в середньому 0,07% (за масою).

     При недостатності магнію знижується вміст хлорофілу в зелених частинах рослин, і розвивається хлороз між жилками листка (самі жилки при цьому залишаються зеленими).
 
    Гострий дефіцит магнію викликає «мармуровість» листків, тканини між жилками можуть набувати різного забарвлення – жовтого, оранжевого, червоного, фіолетового, потім відбувається їх відмирання, починаючи з країв листків: при цьому листки скручуються і поступово опадають. У сосни спостерігається пожовтіння кінчиків голок.

 

    Рослинами-індикаторами підвищеного вмісту магнію є папоротники роду аспленіум Asplenium L., Aspleniaceae.

 

    Лікарські рослини, що містять магній:
• бузина чорна Sambucus nigra L., Caprifoliaceae (корені);
• овес посівний Avena sativa L., Poaceae (солома);
• всі види шипшини Rosa L., Rosaceae (плоди);
• фіалка триколірна Viola tricolor L., Violaceae (трава);
• підмаренник білий Galium album Mill., Rubiaceae (трава);
• вахта трилисткова Menyanthes trifoliata L., Menyanthaceae (трава);
• пижмо звичайне Tanacetum vulgare L., Asteraceae (суцвіття);
• бертоллетія висока (= горіх бразильський) Bertholletia excelsa Humb. & Bonpl., Lecythidaceae (плоди, вміст – до 376 мг%).

 

Схожі записи

  • Груша звичайна (Pyrus communis)

    ГРУША Груша містить небагато вітамінів, але характеризується високим вмістом певних мінеральних елементів: бор (в 100 г – 186% добової норми), свинець (відповідно – 160%), кобальт (100%), рубідій (44%), містить досить багато талію (20%), кремній (17%), ванадій (12.5%), нікель (11.3%), мідь (10%), залізо (9.7%).      Груша багата на фітостероли (15%), моно- та дисахариди (19.6%), серед…

  • Імбир

    ІМБИР Корінь імбиру містить небагато вітамінів, але характеризується високим вмістом кількох мінеральних елементів, зокрема, він вирізняється своїм вмістом кремнію (53% добової норми на 100 г), бору (49%), міді (23%), ванадію (18%), калію (17%), рубідію (15%), йоду (14%), марганцю (12%), магнію (11%); загальні фітостероли (27%), а також клітковини (10%); в великих кількостях містить крохмаль (4 г на 100 г) і невелику кількість…

  • Чай з плівкою: випити чи вижити…

    Чай з плівкою: випити чи вижити…     Китайська народна мудрість говорить: «Перестоялий чай подібний до отрути».    А в Японії кажуть: «Вчорашній чай гірший за укус змії». Чай (або, інакше кажучи, екстракт листя чаю) за хімічним складом – складна суміш, що складається з катехінів, їх димерів (теафлавінів) і полімерів (теарубігінів); проантоціанідінів; окислених низькомолекулярних конденсованих танінів; похідних…

  • Насіння гарбуза

    НАСІННЯ ГАРБУЗА (“БІЛЕ НАСІННЯ”)      Насіння гарбуза (“біле насіння”) характеризується високим вмістом деяких вітамінів (особливо – гамма-токоферолу), мінеральних елементів (одне з кращих джерел цинку), білків (зокрема – незамінних амінокислот: валіну, ізолейцину, триптофану і фенілаланіну; замінних амінокислот: аргініну і гліцину), ненасичених жирних кислот (особливо – поліненасичених омега-6 жирних кислот, а саме – лінолевої), фітостеролів.  …

  • Петрушка (зелень)

    ПЕТРУШКА (зелень)Зелень петрушки значно багатша на мінеральні елементи та вітаміни, ніж її коренеплоди.      Зелень петрушки виділяється за вмістом вітаміну К (філохінону) (у 100 г – 658,3% добової норми), вітаміну С (аскорбінової кислоти) (відповідно – 431,4%), бета-каротину (111,1%), лютеїну та його ізомеру зеаксантину (92,7%), фолієвої кислоти (29,0%), альфа-токоферолу (17,7%), вітаміну В2 (рибофлавіну) (16,8%), вітаміну В6 (піридоксину)…

  • Полуниця

    ПОЛУНИЦЯ       Полуниця досить збалансована за складом вітамінів, але містить їх відносно мало, за винятком аскорбінової кислоти (в 100 г – 86% добової норми). Відзначається за вмістом макро- і мікроелементів: кремнію (відповідно – 330%), бору (264%), кобальту (40%), ванадію (22,5%), рубідію (18%), молібдену (14%), миш’яку (14%), міді (13%), марганцю (10%).      Полуниця…